Справа № 142/345/14-ц

Провадження № 22-ц/801/42/2018

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Фартух О. І.

Доповідач:Марчук В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 рокуСправа № 142/345/14-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючої: Марчук B.C.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

секретар : Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №4 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу № 142/345/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області про продовження терміну звернення до суду, визнання спадкоємцем та визнання права власності на спадщину за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13 березня 2014 року, ухвалене під головуванням судді Фартух О.І. у приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області, дата складання повного тексту рішення невідома,

в с т а н о в и в :

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулась у Піщанський районний суд Вінницької області з вказаним позовом. Вимоги позову мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка проживала в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з сертифіката на право за земельну частку ( пай).

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 03.12.2013 року встановлено факт, що покійна ОСОБА_5 проживала разом з позивачкою однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини і тому позивачка є спадкоємицею четвертої черги спадкоємців за законом на спадкове майно яке залишилось після смерті ОСОБА_5 Позивач зазначала, що крім неї, інших спадкоємців немає.

26 лютого 2014 року ОСОБА_3 подала до Піщанської державної нотаріальної контори заяву для отримання свідоцтва про спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_5 Однак свідоцтво про право на спадщину вона не отримала, оскільки покійна при житті не оформила державного акту на земельну ділянку згідно належного їй сертифікату на право власності на земельну частку (пай), НОМЕР_1, виданого 7 жовтня 1997 року головою Піщанської державної адміністрації, на підставі рішення Піщанської районної державної адміністрації від 03 грудня 1996 року №257, на території Рудницької сільської ради у КСП ім. Шевченка Піщанського району Вінницької області, площею 2,95 га, вартістю 49802,06 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не може реалізувати своє право на спадщину через пропуск, встановленого для цього, строку.

Враховуючи зазначене, позивачка просила суд поновити їй строк звернення до суду з вимогою про визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання за нею права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом, як особу, що проживала з спадкодавцем ОСОБА_5, однією сім'єю; визнати за нею право власності внаслідок успадкування на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме - належного їй сертифікату на право на земельну частку (пай), НОМЕР_1, виданого 7 жовтня 1997 року головою Піщанської державної адміністрації, на підставі рішення Піщанської районної державної адміністрації від 03 грудня 1996 року №257, на території Рудницької сільської ради, у КСП ім. Шевченка Піщанського району Вінницької області, площею 2,95 га, вартістю 49802,06 грн.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 13 березня 2014 року позов задоволено Вирішено: поновити термін звернення до суду; визнати спадкоємицею та право власності ОСОБА_3 на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про смерть НОМЕР_2, видане 09.06.2003 року Рудницькою сільською радою Піщанського району Вінницької області, про що вчинено актовий запис №07, а саме: земельну частку (пай), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданого 07.10.1997 року головою Піщанської районної державної адміністрації, на підставі розпорядження Піщанської районної державної адміністрації від 03.12.1996 року №257, на території Рудницької сільської ради в КСП ім. Шевченка Піщанського району Вінницької області площею 2,95 га, вартістю 49802, 06 грн.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_4, яка не брала участі у справі, оскаржила його в апеляційному порядку через те, що даним рішенням суд вирішив питання про її спадкові права так, як вона є спадкоємцем за законом майна ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, до складу якого входить спадкове майно ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_6 фактично вступила у володіння та користування цим майном, проживаючи разом зі ОСОБА_5 на день смерті останньої.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, порушуючи вимоги процесуального права, розглянув справу про визнання права власності в порядку спадкування більш ніж через десять років після відкриття спадщини без участі сторін, не витребувавши, при цьому, інформацію про наявність інших спадкоємців, пославшись в рішенні лише на непідтверджені доказами доводи позивача про те, що вона являється єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця, внаслідок чого, були неправильно встановлені обставини, які мають значення для повного та всебічного розгляду справи, що призвело до порушення норм матеріального права та ухвалення незаконного, необґрунтованого і несправедливого рішення.

Ще апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 03.12.2013 року про встановлення факту, що покійна ОСОБА_5 проживала разом з позивачкою однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, на якому грунтується оскаржуване рішення, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 08.08.2017 року скасоване, а заява про встановлення факту залишена без розгляду; що на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року і суд, при вирішенні вказаного позову, мав би керуватися нормами саме ЦК УРСР щодо питань спадкового права; що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, остання проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_6 і та, як спадкоємиця другої черги за нормами ЦК УРСР 1963 року, прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_5, померши аж ІНФОРМАЦІЯ_3.

Всіх цих обставин суд першої інстанції не з'ясував та не врахував, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Апелянт просить скасувати рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13.03.2014 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Вінницької області та утворено Вінницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у місті Вінниці.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на відповідній території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до положень статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів, що відбулися 9 листопада 2018 року, днем початку роботи Вінницького апеляційного суду визначено 12 листопада 2018 року. Відповідне повідомлення голови новоутвореного суду опубліковано у газеті «Голос України» № 213 (6968) від 10 листопада 2018 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 5 статті 31 ЦПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Марчук В.С., суддів Матківську М.В. та Сопруна В.В.

Учасники справи у судове засідання Вінницького апеляційного суду не з'явилися без поважних причин, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи.

Вінницький апеляційний суд у складі зазначеної колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частин першої - п'ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції даним вимогам не відповідає.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За нормою ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, суд в оскаржуваному рішенні виходив з обставин, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка проживала в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з сертифіката на право за земельну частку ( пай).

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 03.12.2013 року встановлено факт, що покійна ОСОБА_5 проживала разом з позивачкою однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини і тому позивачка є спадкоємицею четвертої черги спадкоємців за законом на спадкове майно яке залишилось після смерті ОСОБА_5

У встановленому законом порядку позивачка звернулася для прийняття спадщини до нотаріальних органів, однак не змогла реалізувати своє право через пропуск, встановленого для цього законом, терміну.

Сторони у справі у судове засідання суду першої інстанції не з'явилися без поважних причин; відповідач письмовою заявою не заперечував проти задоволення позову ( а/с16, 18).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачка є єдиним спадкоємцем і, відповідно до ст. 1264 ЦК України, має право спадкування за законом, як спадкоємиця четвертої черги, оскільки проживала разом зі спадкодавцем не менше 5 років до дня відкриття спадщини.

При цьому, суд, керуючись ст. ст. 1264, 1220, 1270 ЦК України, зазначає, що ним не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність у позивачки можливості набути нею права власності, тому визнає за нею таке право.

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, як і з оскаржуваним рішенням в цілому, через наступне.

Як уже було зазначено, ОСОБА_5, яка проживала в с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а/с 9).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з сертифіката на право за земельну частку ( пай) (ас 10).

ЦК України, яким керувався суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, набрав чинності лише з першого січня 2004 року, про що свідчить п. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.

Отже, на 08.06.2003 року діяв ЦК УРСР 1963 року, нормами якого і слід було керуватися суду, вирішуючи заявлений спір. І відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом та за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, оскільки воно не змінене заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден зі спадкоємців не прийняв спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Ст. 525 ЦК УРСР говорить, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

А ст. 548 ЦК УРСР вказує на те, що для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.

За нормами ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 524 ЦК УРСР говорить, що якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден зі спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Про це ж говориться і у ст. 555 ЦК УРСР.

Оскільки, у матеріалах справи, на час ухвалення оскаржуваного рішення були відомі обставини про час смерті спадкодавця ОСОБА_5 та про час відкриття спадщини на її майно - ІНФОРМАЦІЯ_1; у позовній заяві ОСОБА_3 назвала спадкове майно покійної ОСОБА_5 безхазяйним майном та у підтвердження цієї обставини, відповідачем вказала Рудницьку сільську раду Піщанського району Вінницької області, суд першої інстанції мав би керуватися вищезазначеними статтями ЦК УРСР і, з огляду на те, що спадщина протягом шести місяців з часу її відкриття, не була прийнята, мав би відмовити у задоволенні позову, оскільки дане спадкове майно за правом спадкоємства мало перейти до держави, виходячи з норм ч.3 ст. 524 та ст. 555 ЦК УРСР.

Неправильне застосування норм матеріального права - норм ЦК України, призвело до ухвалення незаконного рішення.

На час дії ЦК УРСР неуспадковане майно за правом спадкування автоматично переходило до держави, про що суд мав знати, як і орган місцевого самоврядування, який, будучи відповідачем у справі, всупереч інтересам держави у його особі, не заперечував проти задоволення позову.

Крім того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, він, вирішуючи питання спадкування через десять років після відкриття спадщини, дійсно не переконався шляхом дослідження належних та допустимих доказів, у наявності чи відсутності у спадкодавці спадкоємців, а голослівно зазначив у своєму рішенні, що позивачка є єдиним спадкоємцем.

Натомість, як видно з Довідки Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області №453 від 11.07.2017 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (голова домогосподарства) та її сестра ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1.(а/с107).

З відповіді тієї ж Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області за № 02-06/61 від 06.04.2018 року слідує, що згідно погосподарської книги №2 станом на 2001-2005 роки (стор. 133,134) в домогосподарстві за адресою : АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_3), зареєстрована: ОСОБА_5, голова домогосподарства, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, сестра ( а/с106).

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; за невідповідності висновків суду першої інстанції, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому в силу ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволення позову.

Та обставина, що рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 03.12.2013 року про встановлення факту, що покійна ОСОБА_5 проживала разом з позивачкою однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, на якому грунтується оскаржуване рішення, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 08.08.2017 року скасоване, а заява про встановлення факту залишена без розгляду, може бути лише нововиявленою обставиною, відповідно до норми п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК України і не може бути підставою для перегляду рішення за апеляційною скаргою.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 13 березня 2014 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області про продовження терміну звернення до суду, визнання спадкоємцем та визнання права власності на спадщину за законом - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2018 року.

Головуюча суддя: В.С. Марчук

Судді: М.В. Матківська

В.В. Сопрун