ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

21.11.2018                                                 м. Ужгород                              Справа  № 907/628/17

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В. ,

розглянувши матеріали

за позовом                                  Національного банку України, м. Київ

до відповідача                     ОСОБА_1 акціонерного товариства "Берегівський

                                              м'ясокомбінат", м. Берегово

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору на

стороні відповідача           ОСОБА_2 акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова                                                    ініціатива", м. Київ

про                                        звернення стягнення на предмет іпотеки,

За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, предст. за дов. №18/-0014/19790 від 06.04.2018;

від відповідача  - ОСОБА_4, адвокат, ордер серія КС №358128;   

від третьої особи - ОСОБА_5, предст. за дов. №10-13 від 15.02.2018

Суть спору: звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2010 року на нерухоме майно на загальну суму 2355336712,33 грн. та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження  за початковою ціною 6997400,00 грн.

Підставою для звернення позивача із позовом до суду є невиконання зобов'язань ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" перед Національним Банком України за Кредитним договором № 12/09/2 від 20.02.2009 року та за Кредитним Договором № 12/09/5 від 13.05.2014 року. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами у нього (третьої особи) виникла заборгованість на загальну суму 2355336712,33грн. Враховуючи, що виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами було забезпечене іпотекою на підставі Іпотечного договору від 30.03.2010, укладеного між Національним Банком України та ВАТ "Берегівський м'ясокомбінат", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №661, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить в рахунок погашення заборгованості позичальника у розмірі 2135893013,70грн звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним Іпотечним договором шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 6997400 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.08.2017 (суддя Андрейчук Л.В.) порушено провадження у справі №907/628/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".

Залучена до участі у справі третя особа надіслала суду письмові пояснення по справі, якими підтвердила факт укладення кредитних договорів і отримання на їх виконання кредитні кошти, а також отримання вимоги Національного Банку України про сплату заборгованості за вказаними кредитними договорами. При цьому, повідомила суду, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 23.06.2015 № 121 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", згідно з яким з 24.06.2015  запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива". Зауважила, що процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", положення якого, в даному випадку, є спеціальними. Зокрема, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог кредиторів банку; не здійснюється нарахування неустойки (штрафів. пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і боргів(обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредитором, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; не здійснюється нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Крім того, наголосила, що відповідно до п. 5 Договору іпотеки, сторонами погоджено ринкову вартість предмета іпотеки, яка станом на 30.03.2010 складала 19097369грн. У позовній заяві ж відповідно до висновку про вартість майна, зробленого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Увекон" станом на 20.02.2017, ринкова вартість предмета іпотеки визначена 6997400грн, що на 12099969грн менше погодженої раніше ціни; при чому, відомостей про наявність факторів, які могли б знецінити предмет іпотеки чи надзвичайних подій, що могли б істотно вплинути на його вартісну якість, у банку відсутні.

Ухвалою суду від 11.10.2017 задоволено клопотання відповідача та призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої суд поставив питання: яка ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2010 року станом на 21.08.2017, а провадження у справі зупинено.

Після повернення матеріалів справи з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з повідомленням судового експерта про неможливість дати висновок судової оціночно-будівельної експертизи по справі через ненадання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи, провадження у справі було поновлено.

Зважаючи на те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого провадження.

Позивач надав суду додаткові пояснення від 09.07.2018 №12-0007/37114, з огляду на обставини справи та ненадання висновку судовим експертом. Покликаючись на позицію ОСОБА_7 Верховного Суду, викладену в постанові від 21.03.2018 року в рамках справи 235/3619/15-ц, відповідно до якої можливе ухвалення рішення у справі без зазначення початкової ціни предмети іпотеки, вважає, що проведення експертизи не є необхідним в межах даної справи, оскільки визначення іншої ціни предмета іпотеки можливе при реалізації в рамках виконавчого провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, яким повністю не погоджується з заявленими до нього позовними вимогами. По-перше, ставить під сумнів поданий позивачем доказ -  Звіт про повну оцінку майна від 20.02.2017, оскільки такий зроблений без безпосереднього обстеження об'єкту; з огляду на дійсність звіту - протягом 12 місяців з часу складення, який на день розгляду справи закінчився; у Рецензії Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства Юстиції України  від 12.06.2018, проведеної на замовлення відповідача, зроблено висновок, що звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. По-друге, вважає, що після призначення у справі судової експертизи належно виконав свої процесуальні обов'язки, тобто здійснив оплату вартості експертизи, забезпечив доступ до об'єкта, при цьому, пояснив, що не міг надати оригінали правовстановлюючих документів, оскільки такі були передані позивачу за Актом прийому-передачі документів від 19.04.2014. По-третє, покликаючись на ст. 101 ГПК України відповідачем подано суду Звіт про оцінку майна - нерухомого майна (комплекс будівель та споруд, який складається з 26-ти приміщень, загальною площею 4300,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, м. Берегово, вул. Сільвая, 3), складений 31.05.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна становить 19119025грн.   

У зв'язку з припиненням головуючим суддею Андрейчуком Л.В. своїх повноважень (закінченням строку, на який його було призначено), що унеможливлює продовження розгляду ним даної справи, на підставі розпорядження керівника апарата Господарського суду Закарпатської області 30.07.18 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого справу №907/628/17 передано на розгляд судді Васьковському О.В.

Ухвалою суду від 02.08.2018 головуючим суддею Васьковським О.В. справу прийнято до свого провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено проведення повторного підготовчого засідання.

В ході підготовчого провадження відповідачем заявлялось клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, в задоволенні якого судом було відмовлено (ухвала суду від 19.09.2018).  

Також, представником відповідача повідомлено про зміну організаційно-правової форми товариства - відповідача з публічного на приватне акціонерне товариство, на підтвердження чого подано виписку з ЄДРЮОФОПтаГФ. Таким чином, судом констатовано, що відповідачем у справі є приватне акціонерне товариство "Берегівський м'ясокомбінат".

Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням в господарській справі № 910/11236/18 за позовом ТОВ "Інвест-Сервіс" до Національного Банку України, третя особа ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" про визнання зобов'язання припиненим в зв'язку з його виконанням, а саме: Кредитні договори № 38/08-08/СТ від 14.08.2008 року, № 12/09/2 від 20.02.2009 року, № 52 від 23.10.2008 року, № 16/05-08/СТ від 21.05.2008 року, № 61/09 від 29.12.2009 року, №12/09/3 від 23.02.2009 року, № 12/09/5 від 13.05.2014 року (надалі Кредитні Договори). Вказане клопотання судом відхилено, оскільки в ході розгляду справи по суті заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014, суд здійснюватиме правову оцінку договорів кредиту, на підставі яких заявлено позовні  вимоги, встановлюватиме обставини наявності заборгованості по вказаному Кредитному договору, відтак, обставин неможливості розгляду даної справи до розгляду справи №910/11236/18 станом на день підготовчого засідання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.11.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Національним банком України (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком "Фінансова ініціатива", правонаступником якого є ОСОБА_2 акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", (позичальник) 20 лютого 2009 року укладено Кредитний договір № 12/09/2 (з наступними змінами до нього, внесеними відповідними Договорами про внесення змін від 10.12.2009, 30.03.2010, 09.04.2010, 11.06.2010, 07.10.2011, 07.06.2012, 31.10.2012, 28.11.2012, 26.02.2014, 19.09.2014, 01.12.2014, 23.12.2014, 26.02.2015, 12.03.2015), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 200 000 000 грн. в рахунок відкритої кредитної лінії за кредитним договором від 16.02.2009 року №12/09 на строк з 20.02.2009 по 10.06.2015 з оплатою 16,5% річних(з врахуванням внесених до Договору змін: з 26.02.2014 процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти; на період з 02.03.2015 до 10.06.2015 процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні 21.5%). Базова кількість днів для нарахування процентів - 365 днів.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору №12/09/2 під забезпечення кредиту надається, в т. ч. нерухоме майно та обладнання майнового поручителя відкритого акціонерного товариства "Берегівський м'ясокомбінат", що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, м. Берегово, вул. Сільвая, 3.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору (в редакції від 26.02.2015) позичальник нараховує та сплачує проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого - травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року - травень 2015 року.

Сторони також обумовили, що кредитний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 4.2. Договору в редакції від 28.11.2012).

Крім того, між Національним банком України (кредитор) та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (позичальник) 13 травня 2014 року укладено Кредитний договір № 12/09/5 (з наступними змінами до нього, внесеними відповідними Додатковими договорами №№1-5 від 28.05.2014, 04.06.2014, 01.12.2014, 23.12.2014, 26.02.2015), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на суму 2 000 000 000 грн. шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 року №12/09 на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016. З врахуванням внесених до Договору змін, розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється на рівні півтори облікової ставки Національного банку України. Базова кількість днів для нарахування процентів є фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році.

Відповідно до п. 1.8 Кредитного договору №12/09/5(в редакції від 04.06.2014)  забезпеченням за цим кредитом виступає нерухомість майнових поручителів на загальну суму не менше 3,5 млрд. грн, відповідно до висновків незалежних оцінювачів, здійснених згідно з вимогами чинного законодавства України, із застосуванням коефіцієнта 03,7, яка буде оформлена не пізніше 45-денного терміну від дати укладення цього Кредитного договору шляхом укладення договорів іпотеки.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору (в редакції від 26.02.2015) позичальник нараховує та сплачує проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого - травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року - травень 2015 року.

Сторони також обумовили, що кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором (пункт 3 Договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за означеними вище Кредитними договорами, між Національним банком України (по договору - іпотекодержатель/по справі - позивач) та публічним акціонерним товариством "Берегівський м'ясокомбінат" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Берегівський м'ясокомбінат" (по договору - іпотекодавець/по справі - відповідач) 30.03.2010 року укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №660(з наступними змінами, внесеними 07.06.2012, посвідченими тим же нотаріусом та зареєстрованими в реєстрі за №1733, 28.11.2012, посвідченими тим же нотаріусом та зареєстрованими в реєстрі за №2971, та 19.08.2014. посвідченими тим же нотаріусом та зареєстрованими в реєстрі за №933).

Так, відповідно до останньої редакції Іпотечного договору від 19.08.2014, сторони обумовили, що ним забезпечуються вимоги Іпотекодержателя ,що випливають з Кредитних договорів від 20.02.2009 №12/09/2 та від 13.05.2014 №12/09/5(з наступними змінами до них) з повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені Кредитними договорами; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Цими договорами.

Згідно з пунктом 5 Іпотечного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку належне йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №298559, виданого Виконавчим комітетом Берегівської міської ради 18.07.2006 та зареєстрованого КП "Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради" 18 липня 2006 року, номер запису 333 в книзі 52, нерухоме майно (комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегово, вулиця Сільвая (Кооперативна), будинок З три) і складається з: адмінбудівля, двоповерхова, складається з 28 приміщень, в тому числі адміністративна будівля літ. "А" загальною площею 339,5 кв.м.; головний виробничий комплекс літ. "Б", загальною площею 1749,3 кв.м.; прохідна літ. "В", загальною площею 8,1 кв.м; вагова літ. "Г", загальною площею 116,4 кв.м.; контора літ. "Д", загальною площею 53,6 кв.м.; пральна та котельна, одноповерхова, складається з 6 приміщень, під літерами "Е-Е1", загальною площею 160,1 кв.м.; трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, під літерою "Ж", загальною площею 40,6 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "З", загальною площею 25,9 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "И", загальною площею 60,00 кв.м.; склад, одноповерховий, складається 6 приміщення, під літерою "И", загальною площею 173,8 кв.м.; корпус для тримання худоби, одноповерховий, складається з 9 приміщень, під літерою "К", загальною площею 599,8 кв.м.; насосна, одноповерхова, складається з 1 приміщення, під літерою "Л", загальною площею 6,5 кв.м., склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Н", загальною площею 13,7 кв.м.; птахоцех, двоповерховий, складається з 9 приміщень, під літерою "М", загальною площею 774,3 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "П", загальною площею 47,2 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Р", загальною площею 16,8 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 2 приміщень, під літерою "С", загальною площею 26,9 кв.м.; склад під літерою "Т"; склад, одноповерховий, складається з 2 приміщень, під літерою "X", загальною площею 88,3 кв.м.; навіс під літерою "Ф"; ворота, під номером 1-3; огорожа, під номером 4; збірник для рідких відходів, під номером 5; очисні споруди, під номером 6; свердловина, під номером 7, тротуар, під літерою "І", реєстраційний номер 15430154 ), загальною ринковою вартістю  19097369грн та рухоме майно, згідно з Додатком №1.

Пунктом 9 Договору сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 19097369грн.

Згідно з п.15.8.1. Договору іпотеки іпотекодержатель має право з метою задоволення свої вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.

Пунктом 15.10 Договору іпотеки визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки , а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

На виконання Кредитного договору №12/09/2 позивачем перераховано кошти в розмірі 200000000грн, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія меморіального ордеру №5528 від 23.02.2009 на вказану суму.

На виконання Кредитного договору №12/09/5 позивачем перераховано кошти в розмірі 2000000000грн, на підтвердження чого долучений до матеріалів справи копія меморіального ордеру №7000009508 від 13.05.2014.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання по поверненню вказаних кредитних договорах не  виконав, в зв'язку з чим станом на 27.10.2016 його загальна заборгованість перед позивачем склала 2 355 336 712,33грн., в т. ч. за Кредитним договором №12/09/2: борг по кредиту - 200000000грн, по процентах 19413698,63грн, а також нарахований на підставі п. 2.3.10 Договору штраф в розмірі 30000грн; за Кредитним договором №12/09/5: 2000000000грн боргу по кредиту, по процентах 135863013,70грн, а також нарахований на підставі п. 2.3.16 Договору штраф в розмірі 30000грн.    

З огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, 5 квітня 2017 року позивач на адресу відповідача та третьої особи направив вимоги (№18-0013/25000 та № 18-0013/25027 від 05.04.2017) про сплату заборгованості за Кредитним договором, які, однак, залишені без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні їх в судовому засіданні, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитними договорами, надавши позичальнику кредит в обумовлених договорами розмірах, що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви меморіальними ордерами та банківськими виписками з рахунку позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позичальник (ОСОБА_2 акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива") не виконав своїх зобов'язань за вказаним кредитними договорами в частині повернення кредиту (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), у зв'язку з чим у позичальника виникла та рахується заборгованість за Кредитним договором №12/09/2 - 200000000грн, а за Кредитним договором №12/09/5 - 2000000000грн. Несплаченими є також і нараховані проценти за користування вказаними кредитами в розмірі 19413698,63грн (за Кредитним договором №12/09/2), а також 135863013,70грн (за Кредитним договором №12/09/5). Наданий позивачем розрахунок процентів за період з 01.01.2015 по 23.06.2015 судом перевірено, третьою особою не оспорено та не спростовано.

Крім того, згідно з п. 2.3.10 (редакція від 28.11.2012) та п. 2.3.16 Кредитних договорів у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, кредитор має право стягувати штраф у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

З огляду на невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитними договорами щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, обґрунтованим є нарахування позивачем штрафу на підставі визначених положень Договорів.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши наявні у справі докази (Кредитні договори зі змінами до них, меморіальні ордери, розрахунки заборгованості по кредитах та по процентах, виписки по рахунках боржника, вимоги про погашення заборгованості), суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням позичальником (ОСОБА_2 акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"), суд вважає доведеним той факт, що внаслідок невиконання своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами (в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом) у позичальника виникла заборгованість, яка разом з підставно нарахованими штрафами складає 2 355 336 712,33грн.

Відповідачем та третьою особою під час розгляду справи не було надано будь-яких заперечень щодо вказаних розмірів заборгованості за кредитними договорами, в тому числі щодо правильності нарахування процентів за користування кредитом.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1 та 3 ст. 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Пунктом 15.10 Іпотечного договору визначено, що у разі звернення стягнення на предмет застави за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Відповідно до п. 20 цього ж договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст. 24 та розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з п. 2.4 цього договору.

Згідно зі статтею 11 вищевказаного закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Наведену норму Закону позивачем було виконано( 05.04.2017 позивач направив на адресу позичальника та відповідача (іпотекодавця) письмові повідомлення-вимоги щодо усунення порушень), які були залишені ними без реагування.

Таким чином, у зв'язку з не виконанням ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" зобов'язань за Кредитним договором №12/09/2 від 20.02.2009 та за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 позивач по справі наділений правом звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі Іпотечного договору від 30.03.2010, укладеного між Національним банком України (Іпотекодержатель) та ПрАТ "Берегівський м'ясокомбінат" (відповідач по справі), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого за №660.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Частиною 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

З урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Так, відповідно до умов Іпотечного договору ринкова вартість предмету іпотеки складає 19 097 369 грн.

Долучений позивачем до позову експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон" визначає ринкову вартість об'єкта іпотеки станом на 20.02.2017 - 6 997 400 грн, що майже втричі менше за договірну ціну. Вказана обставина викликала сумнів у правильності висновку експерта як у відповідача так і у третьої особи з огляду на відсутність факторів чи надзвичайних подій, які б могли вплинули на знецінення вартості предмета іпотеки.

Судом, з метою визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки призначалась судова експертиза, яка, з огляду на ненадання додаткових документів судовому експерту, проведена не була. В подальшому, подане вдруге клопотання про призначення експертизи, задоволено не було, в т. ч. і з огляду на те, що сам позивач наполягав на необов'язковості визначення вартості предмета іпотеки.

В подальшому, відповідачем у справі подано суду експертний висновок складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Юридична фірма "Юрісперітус", яким визначено ринкову вартість предмету іпотеки станом на 31.05.2018 в розмірі 19 119 025 грн.

Також сторони подали, замовлені ними рецензії на означені вище звіти, кожна з яких містить зауваження, які суттєво вливають на кінцевий результат оцінки, що призвело до завищення / заниження її вартості.

З огляду на наведене, беручи до уваги досліджені судом суперечливі висновки про вартість та здійснені на них рецензії, суд вважає за необхідне в частині позовної вимоги щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, врахувати викладену у постанові від 21.03.2018 року ОСОБА_7 Палатою Верховного Суду в рамках справи №2/235/3619/15-ц наступну позицію.

Так, виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку провести реалізацію іпотечного майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України "Про виконавче провадження", тобто без визначення у резолютивній частині рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні.

В ході проведення підготовчого провадження позивачем неодноразово, в т. ч. з посиланням на наведену позицію Верховного Суду, наголошувалося на необов'язковість зазначення початкової ціни предмета іпотеки в рішенні суду. Таке твердження лягло в основу його заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Така позиція дає суду підстави вважати, що позивач не наполягає на задоволенні позовної вимоги в цій частині. Однак, в силу того, що позивач не відмовився від позову в цій частині в порядку, визначеному ст. 46 ГПК України, суд відмовляє в цій частині в задоволенні позову, задовольнивши позов в решті вимог .

Отже, позов слід задовольнити частково.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надаючи оцінку доводам та доказам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).   

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність необхідності встановлювати в резолютивній частині рішенні початкову ціну предмету іпотеки, тобто питання вартості предмету іпотеки не входить в предмет доказування у справі, подані сторонами експертні висновки щодо визначення ринкової ціни об'єкта іпотеки, а також проведені рецензії на них   судом до уваги не беруться. Саме тому суд не оцінює їх з точки зору достовірності та допустимості в розумінні статей 77, 78 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді справи судового збору належить віднести на відповідача. Інші судові витрати, в т. ч. і за проведення судової експертизи, сторонами до відшкодування не заявлялись.

Керуючись ст.ст. 20, 41, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240,, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комрційний Банк "Фінансова ініціатива" (03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 33299878) за Кредитними договорами № 12/09/2 від 20.02.2009 (із змінами та доповненнями) та № 12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) перед Національним банком України  (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) в загальній сумі заборгованості 2 355 336 712,33 (два мільярди триста п'ятдесят п'ять мільйонів триста тридцять шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 33 коп., з яких за кредитним договором-1 заборгованість у сумі 219443698, 63 грн., в т.ч. за кредитом - 200000000,00 грн.; заборгованість за процентами - 19413698,63 грн.; штраф (п. 2.3.10 Кредитного договору) - 30000,00 грн.; за Кредитним договором-2: заборгованість у сумі 2135893013,70 грн. в т.ч. за кредитом - 2 000 000 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 135863013,70 грн.; штраф (п. 2.3.16 Кредитного договору) - 30000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.03.2010 року, укладеним між Національним банком України  (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) та публічним акціонерним товариством "Берегівський м'ясокомбінат" (місцезнаходження: 90200, Закарпатська область,  м. Берегово, вул. Сільва, буд. 3, код 00443468), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 660 (із змінами та доповненнями) на наступне нерухоме майно: комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегово, вулиця Сільвая (Кооперативна), будинок З три) і складається з: адмінбудівля, двоповерхова, складається з 28 приміщень, в тому числі адміністративна будівля літ. "А" загальною площею 339,5 кв.м.; головний виробничий комплекс літ. "Б", загальною площею 1749,3 кв.м.; прохідна літ. "В", загальною площею 8,1 кв.м; вагова літ. "Г", загальною площею 116,4 кв.м.; контора літ. "Д", загальною площею 53,6 кв.м.; пральна та котельна, одноповерхова, складається з 6 приміщень, під літерами "Е-Е1", загальною площею 160,1 кв.м.; трансформаторна, одноповерхова, складається з 2 приміщень, під літерою "Ж", загальною площею 40,6 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "З", загальною площею 25,9 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "И", загальною площею 60,00 кв.м.; склад, одноповерховий, складається 6 приміщення, під літерою "И", загальною площею 173,8 кв.м.; корпус для тримання худоби, одноповерховий, складається з                             9 приміщень, під літерою "К", загальною площею 599,8 кв.м.; насосна, одноповерхова, складається з 1 приміщення, під літерою "Л", загальною площею 6,5 кв.м., склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Н", загальною площею                         13,7 кв.м.; птахоцех, двоповерховий, складається з 9 приміщень, під літерою "М", загальною площею 774,3 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "П", загальною площею 47,2 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з 1 приміщення, під літерою "Р", загальною площею 16,8 кв.м.; склад, одноповерховий, складається з                               2 приміщень, під літерою "С", загальною площею 26,9 кв.м.; склад під літерою "Т"; склад, одноповерховий, складається з 2 приміщень, під літерою "X", загальною площею 88,3 кв.м.; навіс під літерою "Ф"; ворота, під номером 1-3; огорожа, під номером 4; збірник для рідких відходів, під номером 5; очисні споруди, під номером 6; свердловина, під номером 7, тротуар, під літерою "І", реєстраційний номер 15430154.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

В частині встановлення  початкової ціни предмета іпотеки в позові відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Берегівський м'ясокомбінат" (90200, Закарпатська область,  м. Берегово, вул. Сільва, буд. 3, код 00443468) на користь Національного банку України  (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) судовий збір у розмірі 104961 грн (сто чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня)

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили  і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений                 ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.  

Повне рішення складено 29.11.2018

Суддя                                                                                                                Васьковський О.В.