Справа № 2«а»-347/10

    П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

               24 березня 2010 року  Красноармійський міськрайонний  суд Донецької  області у складі: головуючого – судді Корнєєвої І.В.

                 при секретарі Кузьменко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  залі суду  м.Красноармійську  Донецької області адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської  міської ради про стягнення недоотриманних сум на оздоровлення,

      В С Т А Н О В И В:

      12 травня    2008 р. позивач ОСОБА_1   звернувся  до суду з адміністративним позовом до  ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004-2007 рр.,вказавши, що  він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи , учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії  передбачена  зорічна допомога  на оздоровлення п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Відповідач,  в порушення вищеназваного закону щорічно виплачував компенсацію на оздоровлення в 2004 році – 26.70 грн., в 2005 році,2006 ,2007 р. по  100.00 грн. При виплаті компенсацій на оздоровлення відповідач користувався підзаконними актами - Постановою Кабінету Міністрів України  №836 від 26.07.1996р, №562 від 12.07.2005 р., які значно звужують його право на отримання матеріальної допомоги.Позивач  недоотримав щорічну компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю за 2004-2007 роки в розмірі 6 493,30 грн. Позивач  просить  стягнути з  відповідача на його  недоотримані щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення  за  2004-2007  роки    в сумі  6493 грн. 30 коп.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноармійської міської Ради до судового засідання не з»явився , надав заяву про розгляд справи за відсутності представника , надав заперечення проти позову , зазначивши, що    позовні  вимоги не визнає,виплати допомоги на оздоровлення виплачувалися позивачу відповідно до вимог  діючого законодавства, просить відмовити  позивачу у задоволенні позовних вимог.

             З»ясувавши обставини справи та  перевірив  їх доказами в їх сукупності , суд вважає, що позовні вимоги позивача  не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1  згідно з посвідченням серії А № 182894 віднесений до другої  категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи(а.с.5).

Згідно довідок, відповідач сплатив позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2004 рік -26.70 грн., за 2005, 2006, 2007 роки – по 100 грн. /а.с.7/.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки  громадянина.

            Відповідно до абз.3 ч.4 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії  у розмірі 5-х мінімальних заробітних плат.

 Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІІ групи передбачена щорічна виплата на оздоровлення у розмірі 26,70 грн., Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії передбачена щорічна виплата на оздоровлення у розмірі 100 грн.

     Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

    Таким чином, оскільки до 1 січня 2006 р.  правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була діючою, виходячи із загальних засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  Закон України “Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік”, яким з 1 січня 2003 р. встановлений розмір мінімальної заробітної плати 185 грн., Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, яким з  01.12.2003 р. встановлений розмір мінімальної заробітної плати 205 грн., Закон України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, яким з  01.09.2004 р. встановлений розмір мінімальної заробітної плати 237 грн., Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, відповідно до якого розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2005 г. становить 262 грн., з 01.04.2005 р.- 290 грн., з 01.07.2005 р.- 310 грн., з 01.09.2005 р.- 332 грн., ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким розмір мінімальної заробітної плати встановлений   з 1 січня 2007 року     400 грн. на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 грн.,  не постанови Кабінету Міністрів України.

     Тобто, дії відповідача по виплаті щорічної допомоги  на оздоровлення у розмірах , менших ніж визначено вищевказаним Законом , за 2004-2005 р. є противоправними.

               Але, згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    У зв’язку з тим, що позивач звернувся з адміністративним  позовом  до суду 12.05.2008 р.  та  позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005 роки, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про стягнення сум  щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2004-2005 р.р.

            Згідно  статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”  дію  абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого, частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2006 рік зупинено.

Тому суд в частині позову позивача про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2006 рік   у розмірі, що передбачений статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  відмовляє.

Згідно статті 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Дійсно,  п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закон 796-ХII в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.  

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,   відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Але  позивачу відповідачем  виплачена щорічна допомога на оздоровлення 12.06.2007 р., тобто до  прийняття Конституційним  Судом України рішення № 1-29/2007 09.07.2007 р., яке не має зворотної дії у часі.  

            Враховуючи наведене , суд вважає, що дії відповідача щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу  за 2007  р.  правомірні та в задоволенні позовних вимог  позивачу за 2007 р. необхідно відмовити.

Керуючись  Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235 від 20.12.2005 року, ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167,  254 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                               П О С Т А Н О В И В :

             У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м. Красноармійська Донецької області про стягнення  недоотриманої допомоги  на оздоровлення  відмовити .

         Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Апеляційного суду Донецької області  через Красноармійський міськрайонний суд.     Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного  суду Донецької області  через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

            Суддя: