Копія.

                                            Справа № 1 –  53/ 2010

В И Р О К

іменем України

12 березня  2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кабановій Л.О.

з участю прокурора Жукової О.М.

захисника неповнолітнього підсудного – адвоката ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього підсудного – ОСОБА_2

представника служби у справах дітей ОСОБА_3

представника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів кримінальну справу про обвинувачення

                        ОСОБА_5  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Глухів Сумської області, громадянина України,

                        українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого,

не працюючого, проживаючого за адресою:

м. Глухів, вул. Горького, 15,

раніше не судимого в силу ст. 89 КК України:

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.304  КК України;

                        ОСОБА_6

                        ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця

                        с. Вільна Слобода Глухівського району, українця,

                        громадянина України, неодруженого, не працює,

                        не навчається, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за

                        адресою: АДРЕСА_1

                        раніше не судимого

    в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України;

В С Т А Н О В И В :

03 травня 2009 року близько 9 години ОСОБА_5, знаходячись на території Глухівського продовольчого ринку, що розташований біля автовокзалу «Глухів», помітив у ОСОБА_7 жіночу сумочку, з якої виглядав ремінець від мобільного телефону. Маючи намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та шляхом вільного доступу таємно викрав з кишені її сумочки мобільний телефон «Nokia N73» з картою мобільного оператора «Джинс», яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Внаслідок злочину потерпілій ОСОБА_7 було завдано матеріальної шкоди на суму 1524 грн.

28 листопада 2009 року ОСОБА_5 за попередньою змовою разом з неповнолітнім ОСОБА_6 близько 18 години, йдучи по вул. Горького в м. Глухів поряд з будинком № 5, що належить ОСОБА_8, переслідуючи ціль помсти останньому за те, що ОСОБА_8 раніше давав покази в суді, які викрили родича ОСОБА_6 у скоєнні злочину, підійшли до будинку ОСОБА_8 та ударами ніг пошкодили вікно в будинку. В зв’язку з цим ОСОБА_8 звернувся до Глухівського МВ ГУМВС про притягнення даних осіб до відповідальності. Цього ж дня близько 21 години ОСОБА_5 за попередньою змовою разом з неповнолітнім ОСОБА_6 з ціллю помститись ОСОБА_8 за те, що він звернувся до міліції з заявою про притягнення їх до відповідальності, прийшли до господарства ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_5, достовірно знаючи вік ОСОБА_6, змусив останнього на цей вчинок шляхом вмовлянь та розпалення почуття помсти. ОСОБА_5 викликав ОСОБА_8 у двір господарства, де навмисно спричинив потерпілому декілька ударів рукою в обличчя, після чого ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_5 наніс йому ще декілька ударі по тулубу ногою. На крики ОСОБА_8 у двір зайшов ОСОБА_6 Після цього у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 затягли ОСОБА_8 в його будинок. Перебуваючи в будинку, підсудні продовжили побиття потерпілого в область голови та тулубу. При цьому підсудні відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого марки «Самсунг Е 1080» та грошовими коштами в сумі 455 грн. В ході протиправних дій підсудних, ОСОБА_6 розбив кольоровий телевізор «Старт», що належав потерпілому ОСОБА_8 Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5С взяв з ящику столу перо чинний ніж та приставив його до шиї ОСОБА_8, і демонструючи можливість його застосування, продовжував вимагати передачі майна, погрожуючи ОСОБА_8 фізичною розправою. В подальшому ОСОБА_5 наніс декілька ударів даним ножем потерпілому в область лівої руки, але даними діями не спричинив тілесних ушкоджень, так як лезо ножа було коротке, а на потерпілому був зимовий одяг. В цей час ОСОБА_6 стояв поруч та тримав у руках кухонний ніж, котрий ОСОБА_8 також сприймав за дійсну погрозу. В той час як ОСОБА_6 обшукував жилу кімнату будинку, ОСОБА_5 з ціллю залякування потерпілого спричинив йому декілька ударів кухонною дошкою по голові.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з будинку та за допомогою ключа, яким вони відкрито заволоділи, проникли в гараж, що належить ОСОБА_8 і розташований на території його господарства. При цьому потерпілого також привели з собою. В приміщенні гаражу підсудні відкрито заволоділи зварювальним апаратом ТДВ-10116 КВ, що належав ОСОБА_9, лобзиком електричним марки «Фіолент МПЗ-650 Э», кутовою електричною шліфувальною машиною марки «Bort 2301», шуруповертом акумуляторним марки «Klauss», шуруповертом електричним марки «Темп», що належали ОСОБА_10  Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погрузили викрадене на велосипед, що належить ОСОБА_8, останнього залишили в гаражі, вхідні двері якого зачинили, приставивши дерев’яну палку, щоб потерпілий не заважав вчиняти відкрите викрадення майна, та покинули дане домогосподарство. В результаті злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкрито заволоділи наступним майном: мобільним телефоном «Самсунг Е1080» з картою оператора мобільного зв’язку «Джинс», грошовими коштами на суму 455 грн., велосипедом, ножем перочинним, ножем кухонним, костюмом камуфляжним, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 1846 грн.; зварювальним апаратом ТДВ-10116 КВ з електричним дротом довжиною 20 м, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 2279 грн.; лобзиком електричним марки «Фіолент МПЗ-650 Э», кутовою електричною шліфувальною машиною марки «Bort 2301», шуруповертом акумуляторним марки «Klauss», шуруповертом електричним марки «Темп», чим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 1465 грн.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_8, мають легку ступінь тяжкості з короткочасним розладом здоров’я.

По епізоду крадіжки телефону, вчиненої підсудним ОСОБА_5:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

При цьому підсудний ОСОБА_5 відмовився давати показання в суді.

В той же час, із оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві при допиті його як обвинуваченого по епізоду крадіжки телефону, вбачається, що 03 травня 2009 року близько 8 години ранку він пішов за продуктами на продовольчий ринок біля автовокзалу в м. Глухів. Біля торгових рядів звернув увагу на двох жінок віком 30-35 років, та помітив, що в однієї з них на руці була сумочка, а з зовнішньої кишені сумочки виглядає ремінець від мобільного телефону. У нього виникла думка вкрасти мобільний телефон, він підійшов до цієї жінки під виглядом покупця, непомітно для неї витягнув телефон та пішов в сторону вул. Валової в м. Глухів. Йдучи по спуску та роздивляючись телефон, який був темного кольору марки «Nokia N73», спіткнувся та випустив телефон. Від удару об землю пошкодився екран телефону, телефон не працював.  Через декілька днів, йдучи вулицею Валовою, він викинув цей телефон в бур’яни.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_5, його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтверджується наступними доказами:    

Так, із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_7, яка подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, так як вона не може явитися в судове засідання за станом здоров’я, вбачається, що новий мобільний телефон марки «Nokia N73»  чорного кольору вона придбала 27 червня 2008 року за ціною 1798 грн. в м. Шостка. 03 травня 2009 року близько 8 години вона була на продовольчому  ринку м. Глухів, мобільний телефон знаходився в сумочці в окремій кишені. Пропажу телефону вона помітила, коли вже прийшла з ринку додому, в цей же день звернулась із заявою в міліцію.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_11 показав, що він має торговий кіоск, де ремонтує, купує та продає мобільні телефони б/у. В середині червня 2009 року він придбав у незнайомого йому чоловіка мобільний телефон марки «Nokia N73» за 50 грн., так як дисплей телефону та верхня частина були розбиті. Він встановив на телефон новий дисплей та нову верхню частину, і через деякий час продав цей телефон своєму знайомому ОСОБА_12 за 850 грн. Про те, що телефон крадений, він дізнався від працівників міліції.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_12 показав, що приблизно в серпні 2009 року він у кіоску на автовокзалі в м. Глухів придбав мобільний телефон «Nokia N73» б/у за 850 грн. Документів на телефон не було. Про те, що телефон крадений, він дізнався від працівників міліції і добровільно видав цей телефон.

З гарантійного талону вбачається, що мобільний телефон марки «Nokia N73»  був куплений чоловіком потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_13 27 червня 2008 року за 1798 грн. в магазині СПД «Кулик» в м. Шостка (а.с.30).

З висновку товарознавчої експертизи № 413 від 01.10.2009р. вбачається, що залишкова вартість апарату мобільного зв’язку «Nokia N73» станом на 03.05.2009р. з врахуванням можливої початкової вартості та втрати якості внаслідок фізичного зносу, могла становити 1504 грн. (а.с.160-162).

З довідки ПП «Гуселетов» від 21.01.2010 року вбачається, що вартість картки оператора мобільного зв’язку «Джинс» станом на 03.05.2009р. становила 20 грн. (а.с.183).

Із заяви потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що 03.05.2009р. вона звернулась до органів міліції із заявою про крадіжку мобільного телефону (а.с.18).

З протоколу огляду місця події від 03.05.2009р. вбачається, що місцем скоєння злочину є територія Глухівського продовольчого ринку (а.с.25).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.12.2009 року з фототаблицею до нього вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 показав та розказав, як саме 03.05.2009р. він вчинив крадіжку мобільного телефону на продовольчому ринку в м. Глухів (а.с.184-188).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

По епізоду втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, вчиненого підсудним ОСОБА_5:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України.

Підсудний ОСОБА_5 відмовився давати показання в суді.

В той же час, із оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві при допиті його як обвинуваченого по втягненню неповнолітнього у злочинну діяльність, вбачається, що з ОСОБА_6 вони знайомі з кінця літа 2009 року, ОСОБА_6 казав ОСОБА_5, що йому 17 років, однак на вигляд йому було навіть менше 17 років. ОСОБА_5 сам запропонував ОСОБА_6 помститись власнику будинку № 5 за те, що той викликав міліцію, та сказав, що цього так оставляти не можна. В будинку потерпілого ОСОБА_5 наказав ОСОБА_6, щоб той пішов по кімнатах та пошукав щось, що можна забрати.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_5, його вина у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України, підтверджується наступними доказами:    

Так, з показань підсудного ОСОБА_6, наданих ним у суді, вбачається, що ОСОБА_5, достовірно знаючи вік  ОСОБА_6, переконував неповнолітнього у необхідності помститися ОСОБА_8 за те, що останній звернувся до міліції з заявою про притягнення їх до відповідальності за побиття вікна в будинку, та розпалював у неповнолітнього почуття помсти, кажучи, що цей вчинок ОСОБА_8 не можна так оставляти. Також ОСОБА_6 в суді показав, що коли підсудні зайшли у двір та в подальшому в будинок і гараж ОСОБА_8В, то ОСОБА_5 скеровував дії неповнолітнього, а саме: наказував ОСОБА_6 обшукати кімнати, щоб знайти щось цінне; наносив удари потерпілому, показуючи приклад і спонукаючи неповнолітнього також бити потерпілого; приставляв потерпілому ніж до горла, показуючи цим приклад неповнолітньому ОСОБА_6, який також держав в руках ніж, котрий потерпілий сприймав як реальну погрозу.  

З показань потерпілого ОСОБА_8, наданих ним у суді, вбачається, що старший ОСОБА_5 перший зайшов у двір потерпілого та розпочав бити його, а потім приєднався менший ОСОБА_6 Також потерпілий показав, що безлад та погром в будинку влаштував ОСОБА_6 під наглядом та керуванням ОСОБА_5, який спостерігав за цим. Удари потерпілому наносили обидва підсудних, ніж біля горла потерпілого тримав старший, а менший в цей час стояв поруч також з ножем в руках, який потерпілий сприймав як реальну погрозу.  

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 304 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

По епізоду розбою, вчиненого ОСОБА_5 та ОСОБА_6:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, повністю визнав цивільний позов потерпілого ОСОБА_10, частково визнав цивільний позов потерпілого ОСОБА_8

Підсудний ОСОБА_5 відмовився давати показання в суді.

В той же час, із оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві при допиті його як обвинуваченого по епізоду розбою (а.с.225-226) вбачається, що 28 листопада 2009 року він зустрівся з ОСОБА_6. ОСОБА_14 знає, що ОСОБА_6 неповнолітній. Обидва перебували в стані алкогольного сп’яніння. Поїхали на велосипеді ОСОБА_6 додому до ОСОБА_5. По дорозі зупинились на вул. Горького  біля будинку № 5, так як ОСОБА_6 пояснив, що хоче помститись власнику цього будинку за те, що він давав в міліції покази на знайомого. За це вони вдвох побили ногами вікно в будинку та пішли до ОСОБА_5 додому. Через деякий час до нього додому приїхали працівники міліції, яких викликав власник будинку № 5. Коли працівники міліції поїхали, він запропонував ОСОБА_6 помститись власнику будинку № 5 за те, що він викликав міліцію, сказавши, що цього не можна так оставляти. ОСОБА_6 погодився. Вони прийшли до будинку № 5, калитка була відчинена, ОСОБА_5 зайшов у двір, а ОСОБА_6 залишився на вулиці. Назустріч вийшов власник будинку – ОСОБА_8. На запитання, навіщо він викликав міліцію, потерпілий нічого внятного не пояснив. ОСОБА_5 за це  декілька разів вдарив потерпілого рукою в обличчя. Після того, як потерпілий впав, він наніс ще декілька ударів ногою по тулубу. На крики ОСОБА_8 у двір увійшов ОСОБА_6. Потім вони  вдвох затягли потерпілого до будинку і в них виникла думка відкрито заволодіти речами потерпілого, щоб потім їх продати. Знаходячись в приміщення кухні, вони з ОСОБА_6 декілька разів вдарили ОСОБА_8 руками в обличчя. Потім ОСОБА_5 сказав ОСОБА_6, що той пішов по кімнатах та пошукав що-небудь, що можна продати. Після цього, погрожуючи ОСОБА_8, ОСОБА_5 сказав йому, щоб той віддав свій мобільний телефон. Коли потерпілий віддав мобільний телефон та гроші в сумі 5 грн., ОСОБА_5 передав телефон ОСОБА_6, а гроші забрав собі. ОСОБА_6 поклав телефон на стіл, тоді ОСОБА_5 забрав телефон собі в кишеню. Під час цих дій вони погрожували потерпілому, а ОСОБА_5 наніс декілька ударів по тулубу. ОСОБА_6 пішов в іншу кімнату, шукаючи, що можна вкрасти, ОСОБА_5 в цей час знаходився у кухні, але бачив, що робить ОСОБА_6, який відкривав шафи, викидав на підлогу речі, кинув гаєчним ключем в телевізор, від чого екран телевізора розбився. В подальшому ОСОБА_5 взяв перочинний ніж з ящику кухонного столу та приставив його до шиї ОСОБА_8, демонструючи можливість його застосування, та продовжував вимагати передачі майна, погрожуючи фізичною розправою. В цей час ОСОБА_6 стояв поруч та тримав у руках кухонний ніж, який взяв зі столу. Після цього ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 декілька ударів ножем в область лівої руки, а потім наніс ОСОБА_8 ще декілька ударів кухонною дошкою по голові, від чого ОСОБА_8 впав, а ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 нанесли потерпілому ще декілька ударів ногами по тулубу.

В подальшому ОСОБА_6 взяв велосипед зеленого кольору, що знаходився в будинку, та вивів його у двір, також взяв камуфляжний костюм потерпілого. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знайшли ключи, вирішили, що вони від гаражу та відкрито заволоділи ними. Вони вийшли з приміщення будинку та за допомогою ключа проникли в приміщення гаражу на території господарства ОСОБА_8, при цьому потерпілого також привели з собою. В приміщенні гаражу відкрито заволоділи зварювальним апаратом, лобзиком електричним, болгаркою, шуруповертом акумуляторним, шуруповертом електричним. Все це виносили та складали біля гаражу. Вони примушували ОСОБА_8 винести з гаражу зварювальний апарат та поставити на багажник його велосипеду. Коли потерпілий відмовився це зробити, вони з ОСОБА_6 нанесли потерпілому декілька ударів руками в обличчя. Потім вони заштовхали ОСОБА_8 в приміщення гаражу та закрили за ним двері, при цьому ОСОБА_6 підпер двері гаражу дерев’яною палицею, щоб ОСОБА_8 не зміг вийти та викликати міліцію. Всі речі, крім зварювального апарату, вони занесли до будинку, намагались перевірити, чи в справному вони стані, однак, так як самі були в стані алкогольного сп’яніння, нічого не виходило. Забравши мобільний телефон, камуфляжний костюм, два ножі, велосипед та зварювальний апарат з дротами, вони пішли в сторону звалища, ножі по дорозі викинули. Через деякий час  були затримані працівниками міліції.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 частково визнав свою вину у скоєному злочині, але вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України, як грабіж, поєднаний з проникненням в інше сховище. Мотивує таку позицію тим, що він не нападав на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, а спочатку у нього був умисел помститися потерпілому, а умисел на відкрите заволодіння майном потерпілого виник у нього не зразу, а вже після того, як підсудні проникли в будинок. Також підсудний вважає, що не було попередньої змови між ним та ОСОБА_5 щодо вчинення розбою. Крім того, він вважає, що він не застосував до потерпілого насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, а більшість ударів наносив підсудний ОСОБА_5, який також керував діями неповнолітнього. Також підсудний ОСОБА_6 не визнає повністю цивільний позов ОСОБА_10, пояснюючи, що не вони не брали з гаражу шуруповерта електричного та шуруповерта акумуляторного, а брали лише дрель та болгарку, які потім залишити в будинку ОСОБА_8

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_6 показав, що 28 листопада 2009 року він зустрівся з ОСОБА_14. Обидва вже перебували в стані алкогольного сп’яніння. Поїхали на його велосипеді додому до ОСОБА_5. По дорозі зупинились на вул. Горького біля будинку № 5, так як він пояснив, що хоче помститись власнику цього будинку за те, що він давав в міліції покази на його родича. За це вони вдвох побили ногами вікно будинку та пішли до ОСОБА_5 додому. Через деякий час до ОСОБА_5 додому приїхали працівники міліції, яких викликав власник будинку № 5. Коли працівники міліції поїхали, ОСОБА_5 запропонував йому помститись власнику будинку № 5 за те, що він викликав міліцію, сказавши, що цього не можна так оставляти, на що він погодився. Вони прийшли до будинку № 5, калитка була відчинена, він залишився на вулиці, а ОСОБА_5 зайшов у двір. Через деякий час він почув крики, увійшов у двір та побачив, що у дворі лежить власник будинку ОСОБА_8, а ОСОБА_5 наносить йому удари ногою в область тулубу. В подальшому вони вдвох затягли потерпілого до будинку і в них обох виникла думка відкрито заволодіти речами потерпілого, щоб потім їх продати. Знаходячись в приміщення кухні, вони з ОСОБА_5 по декілька разів вдарили ОСОБА_8 руками в обличчя. Потім ОСОБА_5 сказав йому, що він пішов по кімнатах та пошукав що-небудь, що можна продати. Після цього, погрожуючи ОСОБА_8, ОСОБА_5 сказав йому, щоб той віддав свій мобільний телефон. Коли потерпілий віддав мобільний телефон та гроші в сумі 5 грн., ОСОБА_5 передав телефон ОСОБА_6, а гроші забрав собі. Він поклав телефон на стіл, тоді ОСОБА_5 забрав телефон собі в кишеню. Під час того, як забирали телефон, вони погрожували потерпілому, а ОСОБА_5 наніс ще декілька ударів по тулубу. ОСОБА_15 пішов в іншу кімнату, шукаючи, що можна вкрасти, ОСОБА_5 в цей час знаходився у кухні. ОСОБА_15 відкривав шафи, викидав на підлогу речі, кинув гаєчним ключем в телевізор, від чого екран телевізора розбився. Потім ОСОБА_5 взяв перочинний ніж з ящику кухонного столу та приставив його до шиї ОСОБА_8, демонструючи можливість його застосування, та продовжував вимагати передачі майна, погрожуючи фізичною розправою. В цей час він стояв поруч та тримав у руках кухонний ніж, який взяв зі столу. Після цього ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 декілька ударів ножем в область лівої руки, а потім наніс ОСОБА_8 ще декілька ударів кухонною дошкою по голові, від чого ОСОБА_8 впав, а вони разом з ОСОБА_5 нанесли потерпілому ще декілька ударів ногами по тулубу з ціллю залякування.

В подальшому він взяв велосипед зеленого кольору, що знаходився в будинку, та вивів його у двір, також взяв камуфляжний костюм потерпілого. В будинку вони знайшли ключи, вирішили, що це від гаражу та відкрито заволоділи ними. Вони вийшли з приміщення будинку та за допомогою ключа проникли в приміщення гаражу на території господарства ОСОБА_8, при цьому потерпілого також привели з собою. В приміщенні гаражу відкрито заволоділи зварювальним апаратом, електричним шуруповертом, болгаркою. Він виносив два інструменти. Вони примусили ОСОБА_8 винести з гаражу зварювальний апарат та поставити на багажник його велосипеду. Коли потерпілий відмовився це роботи, ОСОБА_15 вдарив його ногою під зад. Потім вони заштовхали ОСОБА_8 в приміщення гаражу та закрили за ним двері, при цьому ОСОБА_15 зачинив двері гаражу за допомогою дерев’яної палиці, щоб ОСОБА_8 не зміг вийти та викликати міліцію. Болгарку і дрель вони занесли до будинку, намагались перевірити, чи в справному вони стані, однак, так як вони були в стані алкогольного сп’яніння, то перевірити інструменти не вдалось. Забравши мобільний телефон, камуфляжний костюм, два ножі, велосипед та зварювальний апарат з дротами, вони пішли в сторону звалища, ножі по дорозі викинули. На території звалища намагались розібрати зварювальний апарат. Помітивши, що до звалища їде автомобіль міліції, ОСОБА_15 втік, а куди подівся ОСОБА_5, не пам’ятає.

Суд вважає, що вина обох підсудних у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, як ОСОБА_5, який повністю визнав свою вину у скоєнні розбою, так і ОСОБА_6, який не визнав вину у розбої, вважаючи, що вчинив грабіж, повністю доведена зібраними у справі доказами:    

Так, допитаний в суді потерпілий ОСОБА_8 показав, що 28 листопада 2009 року близько 18 години знаходився у себе вдома по вул. М. Горького, 5 в м. Глухів, та почув, що хтось стукає по вікнах будинку. Коли вийшов на вулицю та побачив, що вікно розбите, він викликав міліцію та розповів сусіду ОСОБА_10 В скоєнні цього він підозрював ОСОБА_5, який живе неподалік. Разом з ОСОБА_10 вони пішли до ОСОБА_5 додому, вийшов ОСОБА_5 та ще один хлопець років п’ятнадцяти, які на їх запитання сказали, що вікон не били.  Цього ж дня близько 21 години, знаходячись вдома, він почув стук у хвіртку. Вийшов у двір та побачив ОСОБА_5, який запитав, навіщо ОСОБА_8 викликав міліцію та несподівано вдарив його в область голови, а потім наніс ще декілька ударів ногами по тулубу. В цей час підійшов менший хлопець – ОСОБА_6, і вони вдвох з ОСОБА_5 затягли ОСОБА_8 в будинок. В кухні будинку підсудні вдвох били його руками по голові, від побиття він частково знепритомнів, лише чув їхній сміх, дзвін скла. Коли він прийшов до тями та піднявся до ліжка в жилій кімнаті, ОСОБА_5 взяв з ящику кухонного столу перочинний ніж та приставив його до горла потерпілого, погрожуючи, а потім наніс декілька ударів в область лівої руки. Потерпілий був у зимній куртці, тому поранень руки не отримав. ОСОБА_6 стояв поруч і тримав у руках кухонний ніж, який потерпілим сприймався як реальна погроза. Потерпілий боявся за своє життя, так як у підсудних була дуже визиваюча поведінка і вони його сильно побили. В цей час підсудні також вимагали від нього передачі майна. Після цього ОСОБА_5 наніс йому декілька ударів по голові кухонною дошкою, від чого він впав, а підсудні вдвох продовжували бити його ногами по тулубу. Потім він чув, як в жилій кімнаті ляпають дверці шафи та було чутно погром. ОСОБА_6 кинув чимось в телевізор, і той розбився. Після цього ОСОБА_5 сказав потерпілому, щоб той віддав свій мобільний телефон та гроші з кишені в сумі 5 грн. Після цього підсудні вимагали, щоб потерпілий передав їм ключі від гаражу, він, побоюючись що підсудні знову битимуть його, сказав, де ключі. Підсудні пішли до гаражу і потерпілого забрали з собою. В гаражі були інструменти, що належали ОСОБА_10  ОСОБА_5 стояв біля потерпілого, а ОСОБА_6 шукав щось у гаражі., деякі інструменти вони винесли. Потім ОСОБА_6 сказав потерпілому, щоб той виніс з гаражу зварювальний апарат. Коли він відмовився, підсудні вдвох знову його побили. В подальшому підсудні взяли його велосипед, а його закрили у гаражі та пішли.

Допитаний у суді потерпілий ОСОБА_10 показав, що має у власності частину будинку по вул. Горького, 5/1 в м. Глухів. В другій половині будинку проживає ОСОБА_8, в гаражі якого ОСОБА_10 зберігає свої інструменти. 28 листопада 2009 року йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, що в половині будинку ОСОБА_10 вибите вікно. Працівники міліції, яких визвав ОСОБА_8, опитали двох хлопців, однак ці хлопці сказали, що вікон вони не били. Після цього ОСОБА_10 разом з ОСОБА_8 пішли до старшого з хлопців додому, так як він проживає поруч. В розмові хлопці не признались, що вони побили вікна. В цей же день близько 23 годин ОСОБА_10 на мобільний подзвонили працівники міліції та попросили приїхати до будинку на вул. Горького, 5. Коли він приїхав, то побачив у дворі, що двері гаражу відчинені, ОСОБА_8 був весь у крові, в будинку ОСОБА_8 все було побито: телевізор, посуд. ОСОБА_8 пояснив, що це зробили ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погрожували йому ножем. Потім ОСОБА_10 пішов до гаражу та виявив, що там відсутні зварювальний апарат, що належав ОСОБА_9, а також інструменти: лобзик електричний, кутова шліфувальна машинка, шуруповерт електричний, шуруповерт акумуляторний, що належали ОСОБА_10 Через деякий час працівники міліції знову зателефонували йому та запросили приїхати на міське звалище. Там біля костру знайшли корпус зварювального апарату, двійну обмотку і обгорілі кабелі, а також велосипед. Потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що він купив ОСОБА_9 новий зварювальний апарат.  

З оголошених у суді показань потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що в жовтні 2009 року він дав знайомому ОСОБА_10 зварювальний апарат в тимчасове користування. 29 листопада 2009 року ОСОБА_10 зателефонував йому і спитав про вартість зварювального апарату, пояснивши, що цей апарат та ще декілька інструментів у ОСОБА_10 викрали, а через декілька днів ОСОБА_10 привіз йому новий аналогічний зварювальний апарат.

З протоколу огляду місця події вбачається, що місцем скоєння злочину є домоволодіння за адресою: м. Глухів, вул. М. Горького, 5 (а.с.35).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.01.2010 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 показав та розповів про послідовність дій 28 листопада 2009 року, коли вони разом з ОСОБА_6 вчинили розбійний напад на ОСОБА_8 (а.с.190-195).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.01.2010 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_16 показав та розповів, яким чином 28 листопада 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили розбійний напад на нього (а.с.196-200).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 показав та розповів, яким чином 28 листопада 2009 року вони разом з ОСОБА_5 вчинили розбійний напад на ОСОБА_8 (а.с.201-207).

Згідно висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_8 отримав ушкодження у виді забитої рани голови, що має ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, а синці та садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів (а.с.168-169).

Згідно протоколу очної ставки від 21.01.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтверджується вчинення ними даного злочину та послідовність їх дій під час вчинення злочину (а.с.211-213).

З протоколу очної ставки від 21.01.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_17 підтвердив обставини вчинення ним та ОСОБА_6  розбійного нападу на ОСОБА_8 (а.с.214-215).

З протоколу очної ставки від 27.01.2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_6 підтвердив, що він брав та виносив інструменти з гаражу потерпілого (а.с.216-217).

З протоколу добровільної видачі від 03.12.2009р. вбачається, що ОСОБА_6 видав велосипед, яким вони з ОСОБА_5 заволоділи в ході розбійного нападу на ОСОБА_8 (а.с.238).

Висновком товарознавчої експертизи № 17 ТЗ від 15.01.2010р. встановлена вартість викрадених речей на день вчинення злочину, а саме: шуруповерта електричного марки «Темп», шуруповерта акумуляторного марки «Klauss», лобзика електричного марки «Фіолент МПЗ-650 Э», кутової електричної шліфувальної машини марки «Bort 2301», трансформатору дугового електричного «ТДВ-10116КВ», велосипеду дорожнього «Салют», апарату мобільного зв’язку «Самсунг Е1080», телевізору кольорового зображення марки «Старт» (а.с.175-179).

З довідки ПП «Гуселетов» від 11.01.2010 року вбачається, що станом на 28 листопада 2009 року вартість картки оператору мобільного зв’язку «Джинс» становила 15 грн., а вартість дроту високої напруги для зварювального апарату 20 грн. за 1 м (а.с.182).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що з кваліфікації дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України, необхідно виключити з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення у житло, оскільки в суді дана обставина не знайшла свого підтвердження.

Так, з показань обох підсудних вбачається, що умисел на відкрите заволодіння майном потерпілого у них виник вже після того, як вони проникли до будинку потерпілого.

З показань потерпілого ОСОБА_8 вбачається, що коли підсудний ОСОБА_5 бив його у дворі, то він не вимагав передачі майна, а вимагати майно підсудні почали вже після того, як затягнути потерпілого в будинок.

Тому по епізоду розбою суд кваліфікує дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров’я, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше сховище.

Крім того, суд виключає з обвинувачення суму викрадених у потерпілого ОСОБА_8 грошей 450 грн., так як дана сума не була підтверджена в ході судового слідства ні показаннями самого потерпілого, ні показаннями підсудних, які як на досудовому слідстві, так і в суді пояснювали, що відкрито заволоділи грошами потерпілого в сумі 5 грн.  

Часткове визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у скоєнні злочину, і його твердження, що він вчинив не розбій, а грабіж, суд розцінює критично, як обраний підсудним спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки ці твердження підсудного повністю спростовуються зібраними в справі доказами.

Так, з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, що охоплюється поняттям фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров’я, та за цією ознакою кваліфікується як розбій.

Твердження підсудного ОСОБА_6 про те, що він не міг спричинити потерпілому легких тілесних ушкоджень і наніс всього два удари по тулубу, спростовуються його ж показаннями при допиті як обвинуваченого, з яких вбачається, що він наносив неодноразові удари потерпілому руками в обличчя та ногами по тулубу, знаходячись в приміщенні будинку, потім в гаражі.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25.01.2010 року, проведеного з обвинуваченим ОСОБА_6, також вбачається, що він розповів та показав місце в кухні будинку, де вони разом з ОСОБА_5 спричиняли побої в область голови потерпілого, та в область тулубу потерпілого, коли той лежав біля тумбочки з телевізором. Також ОСОБА_6 вказав місце біля гаражу, де вони разом з ОСОБА_5 спричиняли побої потерпілому в область обличчя (а.с.201-202, фото а.с 206,207).

Крім того, в суді підсудний ОСОБА_6 підтвердив, що декілька разів наносив потерпілому удари руками в область голови, грудей, плеча.

При цьому суд приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що він не може розмежувати, хто саме з підсудних спричинив йому легкі тілесні ушкодження, так як обидва підсудні, в тому числі і ОСОБА_6, наносили численні удари руками та кухонною дошкою по голові та ногами по тулубу потерпілому. Згідно показань потерпілого, ОСОБА_6 під час нападу та нанесення ударів поводив себе більш агресивно і зухвало, ніж ОСОБА_5

Також суд приймає до уваги, що обоє підсудних дали показання суду, що коли ОСОБА_5 тримав ніж біля горла потерпілого, демонструючи можливість його застосування, та погрожуючи фізичною розправою, то ОСОБА_6 в цей час стояв поруч та тримав у руках кухонний ніж, котрий потерпілий сприймав як реальну погрозу застосування насильства, небезпечного для його життя та здоров’я.

Таким чином, даючи оцінку всім доказам, враховуючи обставини справи, дії, котрі підсудний ОСОБА_6 вчинив щодо потерпілого, а саме – спричинення спільно з ОСОБА_5 потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, погроза ножем, яку потерпілий сприймав як реальну погрозу, що може бути реалізована, тому зібрані у справі докази у своїй сукупності свідчать про те , що підсудний ОСОБА_6 вчинив саме розбій, а не грабіж.  

Посилання підсудного ОСОБА_6 на те, що вони не брали з гаражу шуруповерта електричного та шуруповерта акумуляторного, суд не бере до уваги, так як при допиті як обвинуваченого ОСОБА_6 уточнив, і це уточнення було занесено до протоколу, що  він особисто виносив шуруповерт електричний, а що виносив ОСОБА_5, він не бачив (а.с.232).

Показаннями ж ОСОБА_5, даними ним при допиті як обвинуваченого, підтверджується викрадення підсудними всіх зазначених в обвинуваченні інструментів: зварювального апарату, лобзика електричного, болгарки, двох шуруповертів.

Також з показань обох підсудних вбачається, що вони перебували в стані алкогольного сп’яніння, а тому могли точно не пам’ятати, хто з них які інструменти виносив з гаражу.

 З показань потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що з гаражу пропали саме ці інструменти: зварювальний апарат ТДВ-10116 КВ, що належав ОСОБА_9, лобзик електричний марки «Фіолент МПЗ-650 Э», кутова електрична шліфувальна машина марки «Bort 2301», шуруповерт акумуляторний марки «Klauss», шуруповерт електричний марки «Темп», тоді як інші інструменти, які були в гаражі, залишилися на місці. В будинку ОСОБА_8 пропавші інструменти знайдені не були.

Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння злочинів  підсудними ОСОБА_5, ОСОБА_6 доказаний повністю.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 міру покарання, суд визнає згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття.

    Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.304 КК України, у стані алкогольного сп’яніння.    

    Враховуючи пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, ступінь тяжкості скоєних злочинів, один з яких є особливо тяжким, характеристику особи підсудного ОСОБА_5, який за місцем проживання характеризується негативно, завдану шкоду не відшкодував, суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_5 необхідно залишити утримання під вартою.

Призначаючи підсудному ОСОБА_6 міру покарання, суд визнає згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом’якшують покарання - щире каяття, неповнолітній вік підсудного, скоєння злочину вперше.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину ОСОБА_6 у стані алкогольного сп’яніння.    

Враховуючи пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, ступінь тяжкості скоєного злочину, який є особливо тяжким, обставини скоєння злочину та поведінку неповнолітнього під час скоєння злочину, характеристику особи неповнолітнього ОСОБА_6, який за місцем проживання та навчання характеризується негативно, схильний до вчинення правопорушень,  вину у скоєному злочині визнав частково, завдану шкоду не відшкодував, суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 103 КК України, суд врахує, що злочин вчинено неповнолітнім вперше, під впливом дорослої особи, а також враховує складні сімейні обставини життя неповнолітнього, який виховувався у неповній сім’ї, тяжкий матеріальний стан сім’ї, вину матері, яка не приділяла належної уваги вихованню сина, за що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, тому суд вважає необхідним застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 необхідно залишити утримання під вартою.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1574 грн., відповідно до ст. 1166 ЦК України, підлягає частковому задоволенню в сумі 20 грн., так як мобільний телефон марки «Nokia N73» був повернутий власниці (а.с.66), а в суді доведений розмір матеріальної шкоди 20 грн. (вартість картки мобільного оператора «Джинс»), що і підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_8 про відшкодування 2 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди – підлягає частковому задоволенню.

Так, розмір матеріальної шкоди доведений в сумі 1256 грн. (вартість розбитого  телевізора «Старт» 927 грн., вартість мобільного телефону «Самсунг Е1080» 309 грн., вартість картки оператора мобільного зв’язку «Джинс» 15 грн., кошти в сумі 5 грн.), а велосипед дорожній «Салют» повернуто власнику ОСОБА_8 (а.с.242), тому відповідно до ст.ст. 1166, 1179  ЦК України, необхідно стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в солідарному порядку 1256 грн. матеріальної шкоди, а в разі відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_6 – стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 1256 грн. матеріальної шкоди в дольовому порядку в рівних частках.  

Стосовно вимог ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, то згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Враховуючи, що діями підсудних потерпілому ОСОБА_8 були завдані легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я, було відкрито викрадено та пошкоджено майно, і потерпілий  відчув моральні страждання внаслідок злочинних дій підсудних, вина яких в суді доведена, то суд вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, і відповідно до ст.ст. 23, 1167, 1179 ЦК України, з урахуванням вимог розумності, співрозмірності та справедливості необхідно стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в солідарному порядку 7000 грн. моральної шкоди, а в разі відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_6 – стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 7000 грн. моральної шкоди в дольовому порядку в рівних частках.  

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_10 про відшкодування 3400 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню, так як в суді доведений вказаний розмір матеріальної шкоди (вартість інструментів: шуруповерта електричного - 328 грн., шуруповерта акумуляторного  - 317 грн., кутової електричної шліфувальної машини - 485 грн., лобзику електричного 335 грн., трансформатору дугового електричного - 2279 грн.) тому відповідно до ст.ст. 1166, 1179  ЦК України, з необхідно стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 в солідарному порядку 3400 грн. матеріальної шкоди, а в разі відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_6 – стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 3400 грн. матеріальної шкоди в дольовому порядку в рівних частках.  

Покладаючи обов’язок відшкодування шкоди на мати неповнолітнього підсудного – ОСОБА_2, суд згідно ч. 2 ст. 1179 ЦК України, враховує, що мати неповнолітнього підсудного не довела, що шкода була завдана не з її вини, так як судом встановлено, що вона неналежно виконувала обов’язки по вихованню неповнолітньої дитини, за що неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності (а.с.38-43,том 2).

Судові витрати за проведення товарознавчих експертиз необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області з підсудного ОСОБА_5 у сумі 262,92 грн., з підсудного ОСОБА_6 (а за відсутності у нього майна - з ОСОБА_2К.) у сумі 112,68 грн., згідно ст. 93 КПК України

Речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки «Nokia N73» необхідно повернути потерпілій ОСОБА_7М для використання за призначенням, велосипед дорожній червоно-білого кольору необхідно повернути законному представнику ОСОБА_2, велосипед дорожній «Салют» зеленого кольору, зубило металеве, брус дерев’яний необхідно повернути потерпілому ОСОБА_8 для використання за призначенням, згідно ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5  визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.304  КК України та призначити йому покарання:

-   за ч. 1 ст. 185 КК України  у виді одного року позбавлення волі;

-   за ч. 3 ст. 187 КК України у виді семи років позбавлення волі;

-   за ч. 1 ст. 304 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді семи років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити  утримання під вартою.  

Зарахувати засудженому ОСОБА_5 в строк відбування покарання час перебування під вартою і строк відбування покарання обчислювати  з  06 грудня 2009 року.

ОСОБА_6   визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та застосувавши ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.  

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити  утримання під вартою.  

Зарахувати засудженому ОСОБА_6 в строк відбування покарання час перебування під вартою і строк відбування покарання обчислювати  з  08 грудня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 20 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в солідарному порядку 1256 грн. матеріальної шкоди та 7000 грн. моральної шкоди, а в разі відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_6 – стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 1256 грн. матеріальної шкоди та 7000 грн. моральної шкоди в дольовому порядку в рівних частках.  

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 в солідарному порядку 3400 грн. матеріальної шкоди, а в разі відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_6 – стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 3400 грн. матеріальної шкоди в дольовому порядку в рівних частках.  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області судові витрати в сумі 262,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (а за відсутності у нього майна - з ОСОБА_2К.) на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області судові витрати в сумі 112,68 грн.

Речові докази у справі, а саме: мобільний телефон марки «Nokia N73» - повернути потерпілій ОСОБА_7, велосипед дорожній червоно-білого кольору - повернути законному представнику ОСОБА_2, велосипед дорожній «Салют» зеленого кольору, зубило металеве, брус дерев’яний - повернути потерпілому ОСОБА_8

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_5, ОСОБА_6 – в той же строк з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ: (підпис).

Копія вірна.

Суддя Глухівського міськрайонного суду                     Г.В. Кривцова