Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     20 листопада 2018 р.                                                             Справа№0540/7229/18-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьова І.В., при секретарі судового засідання Заїченко Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, до Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 “а”, про визнання неправомірними дії та зобов’язати вчинити певні дії,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, при переведенні з одного виду пенсії на інший;

- зобов’язати Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 лютого 2018 року;

- зобов’язати Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, починаючи з 20 лютого 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачу було призначено пенсію з 01 березня 2004 року на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення». У лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але відповідач рішенням № 5881/03 від 27 лютого 2017 року відмовив позивачу у розгляді документів. За наведеного, позивач просив зобов’язати Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, починаючи з 20 лютого 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум  та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Маріупольському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідач зазначив, що застосовувати плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки немає підстав, так як відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» даний показник застосовується тільки для первинного призначення пенсії. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/7229/18-а та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 05 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року відстрочено сплату судового збору за подання позову ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії та зобов’язати вчинити певні дії до ухвалення рішення в справі.

06 вересня 2018 року представником відповідача відділ діловодства та документообігу суду надано відзив на позовну заяву.

Розпорядженням від 22 жовтня 2018 року № 394 повторно автоматично розподілено справу у зв’язку з перебуванням судді Черникової А.О. у відрядженні та визначено нового головуючого суддю по справі ОСОБА_2

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року прийнято до провадження адміністративну справу 0540/7229/18-а та призначено судове засідання по справі на 20 листопада 2018 року о 11:00 год.

З’ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено  наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Маріупольському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01 березня 2004 року як отримувач пенсії на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з досягненням пенсійного віку (60 років) та з метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 20 лютого 2018 року звернувся до територіального органа Пенсійного фонду з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».(а.с. 84)

За результатами розгляду вказаної заяви Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області листом від 14 лютого 2018 року № 4273/02 відмовив позивачу у розгляді документів, у зв’язку з тим, що відповідачем, розглядаючи заяву позивача  про переведення з одного виду пенсії на інший та перерахунок пенсії, було використано схему нарахування, з якої застосовано середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2017 рік, з посиланнями на Закон України «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до листа відповідача з 01 жовтня 2017 року було проведено осучаснення пенсій відповідно змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсії», тому сума індексації складає «0,00».(а.с. 7-8)

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - закон № 1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1058-ІV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Законом №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2017 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.

Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік, збільшений на 79 гривень.

Згідно з абзацом 2 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернувся вперше. Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач повинен обчислювати пенсію позивачу із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016 та 2017 роки, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону №1058-ІV.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 348/2271/16-а (провадження № К/9901/22326/18).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1  ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, до Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 “а”, про визнання неправомірними дії Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 про розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, при переведенні з одного виду пенсії на інший; зобов’язання Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 лютого 2018 року; зобов’язання Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, починаючи з 20 лютого 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, які виразились у незастосуванні ОСОБА_1 про розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, при переведенні з одного виду пенсії на інший.

Зобов’язати Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп. НОМЕР_1) від 20 лютого 2018 року, з урахуванням висновків суду.

Зобов’язати Маріупольське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (рнокпп. НОМЕР_1)  із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016 – 2017 роки, починаючи з 20 лютого 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27 «а», ідентифікаційний код юридичної особи 42171861) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.      

Суддя                                                                                 Шинкарьова І.В.