КОПІЯ

                                            Справа № 2-983/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року         Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                головуючого судді         - Парахіної Є.В.,

                при секретарі             - Салівон В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

    В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ "Тепловозоремонтний завод", в якому посилаючись на те, що перебувала з відповідачем в трудових відносинах, булав звільнена 31.03.2009 року у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте не отримала розрахунку при звільненні, просить стягнути заборгованість з заробітної плати станом на день звільнення, середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

    В судовому засіданні позивач уточнила розмір позовних вимог, просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти стягнення з ВАТ "ТРЗ" заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4179 грн. 11 коп.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ВАТ "Тепловозоремонтний завод" та згідно записів трудової книжки звільнена з посади машиніста двірника 31.03.2009 року у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу ВАТ "ТРЗ" № 519 від 31.03.2009 року.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Між тим, як встановлено в судовому засіданні ВАТ "Тепловозоремонтний завод" не здійснило повний розрахунок з ОСОБА_1 при її звільненні, на час розгляду справи судом розмір заборгованості становить 1820 грн. 89 коп., в тому числі вихідна допомоги 936 грн. 27 коп., що підтверджується також довідкою ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 70-15/336 від 03.03.2010 року.

Відповідно до довідки ВАТ "Тепловозоремонтний завод" № 70-15/336 від 03.03.2010 року середній заробіток ОСОБА_1 становить 936 грн. 27 коп.

Згідно положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Між тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, що з позовом до суду вона звернулася більше ніж через 10 місяців після звільнення й непроведення з нею розрахунку, при цьому, позивач не надала суду жодних доказів того, що вона не мала можливості звернутись до суду за захистом порушеного права раніше, в період з квітня по жовтень 2009 року зверталася до підприємства з вимогою про проведення розрахунку, тобто вживала заходи для відновлення своїх трудових прав, а відтак не довела в судовому засіданні, що її дії не були спрямовані на отримання виплат, передбачених ст. 117 КЗпП України, в збільшеному розмірі. Виходячи з наведеного та з урахуванням положень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 року щодо співвідношення розміру відшкодування за час затримки розрахунку порівняно із середнім заробітком, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволенні позовних вимог в цій частині та стягнення з ВАТ "ТРЗ" на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 4179 грн. 11 коп.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

    За змістом статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплату судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 61, 130, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (р/р 26009170399067 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПО 13962568) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1820 грн. 89 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 4179 грн. 11 коп., а всього 6000 (шість тисяч) грн.. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" на користь держави судовий збір в сумі 60 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн. 00 коп.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                     Є.В. Парахіна