16.06.07  

        Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                             Тел.7-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

14 червня 2007р.                                                                                                            справа №14/147

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство №2562”, вул.Любченка,13, м. Чернігів

До відповідача: Державного підприємства “Чернігівторф”, вул. Борисенко, 35а, м. Чернігів

Про  стягнення  16216грн. 60коп.  

                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:   Рибак С.А. представник, довіреність №249 від 23.09.06р.

Від відповідача:  Багрова В.В. представник, довіреність №460 від 21.05.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16216,60грн. за надані автопослуги згідно договору №0100107 від 01.01.07р. на підставі товарно-транспортних накладних.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №515 від 13.06.07р., в якому не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 16216,60грн., посилаючись на його сплату при наявності коштів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

01.01.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 0100107 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Згідно п.2.1 договору перевізник (позивач по справі) зобов’язується виконати перевезення вантажу, а замовник (відповідач по справі) оплатити транспортні послуги обумовлені договором.

У п.3.1 договору сторони обумовили вартість транспортних послуг, які обчислюються виходячи з розрахунку: перевезення на відстань (більше 100км з вантажем) –1км пробігу автомобіля –3,70грн. з ПДВ на паливі перевізника; перевезення на відстань (до 100км з вантажем) –обчислюється по погодинній розцінці і становить 1 час роботи автомобіля –84,00грн. з ПДВ на паливі перевізника; подача автотранспорту до місця роботи – 1км пробігу автомобіля –3,00грн. з ПДВ на паливі перевізника.

На виконання умов договору позивач за період січень - лютий 2007р. надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 41647,20грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких подані позивачем до матеріалів справи (а.с.10-35), та наведеним позивачем розрахунком стягуваної суми боргу.

Відповідно до п.4.2. договору розрахунок за надані автопослуги здійснюється не пізніше 5 банківських днів після пред’явлення рахунків до оплати.

Позивачем не подано суду доказів стосовно пред’явлення відповідачу рахунків до оплати та дати їх вручення.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.04.07р. позивачем була направлено на адресу відповідача претензія від 16.04.07р. за №120 з вимогою сплатити борг за надані автопослуги по договору №0100107 від 01.01.07р. у сумі 16216,60грн.

Відповідач за надані автопослуги розрахувався частково на суму 25430,60грн. як стверджує позивач та не заперечує позивач. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 16216,60грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем та поданим до матеріалів справи двостороннім актом звірки розрахунків складений станом на 16.04.07р.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. За таких обставин, борг в сумі 16216,60грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 16216,60грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, надані автопослуги своєчасно не оплатив, позовні вимоги визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги,  є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита в сумі 162,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.525, 526, 530, 901, 909 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, ч.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Чернігівторф” (вул. Борисенко, 35а, м. Чернігів, р/р 26001935070050 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Чернігова, МФО 353014, код 02968220) на користь Закритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство №2562” (вул.Любченка,13, м. Чернігів, р/р 26006208 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 353348, код 05520388) 16216грн.60коп. боргу, 162грн.17коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                     Н.Ю.Книш