Справа № 171/994/17

2/171/175/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2018 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Кодрян Л.І.

за участю секретаря Титаренко Л.Б.

представника позивача Невеселого Д.Г.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Апостолове цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості обґрунтовуючи його тим, що 11.01.2016 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Позивач зазначив, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг (далі-Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

При укладенні Договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач вказав, що заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю поінформована про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 23.04.2017 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 58355,38 грн., яка складається з наступного: 34843,60 грн. - заборгованість за кредитом, 5854,38 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 14402,38 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2755,02 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2016 року в сумі 58355 грн. 38 коп., а також судові витрати в розмірі 1600 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2017 року заочне рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2017 року скасовано і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалами Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року, 02 березня 2018 року, 20 квітня 2018 року, 08 червня 2018 року, 21 вересня 2018 року, 08 жовтня 2018 року, 19 жовтня 2018 року за клопотанням сторін витребувані докази у органів Національної поліції, ПАТ КБ «Приватбанк», прокуратури, ПрАТ «Київтар».

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2018 року визнано обов'язкову участь сторін у даній справі.

Представник позивача Невеселий Д.Г. в судовому засіданні позов підтримав, обґрунтовуючи його доводами викладеними у позовній заяві.

Пояснив, що11.01.2016 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг (далі-Договір), що підтверджується підписом у заяві.

Зазначив, що при укладенні Договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю поінформована про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Вказав, що ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Представник позивача зазначив, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 23.04.2017 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 58355,38 грн., яка складається з наступного: 34843,60 грн. - заборгованість за кредитом, 5854,38 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 14402,38 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2755,02 грн. - штраф (процентна складова).

Пояснив, що кредитна картка надана ОСОБА_2 за № НОМЕР_2, яка відкрита 27.04.2016 року повторно відкрита через Інтернет-сайт банку 19.07.2016 року.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що проживає і працює в м.Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області.У липні 2016 році до неї на роботу прийшла її мати і повідомила, що зїї пенсійної картки викрали кошти. Сказала, що не могла до неї додзвонитися, оскільки коли набирала її номер телефону їй відповідав якийсь чоловік, який, як було зрозуміло зі звуків в телефонній трубці, їхав в метро. Мати запропонувала відповідачу перевірити свій рахунок по кредиту. ОСОБА_2 зазначила, що звернулася до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» та дізналася, що на її рахунку, на якому був встановлений кредитний ліміт 2600 грн., яким вона не користувалася, кредитний ліміт збільшено та невідомими особами в м.Києві з рахунку знято кошти. В цей день у м.Зеленодольську не було мобільного зв'язку і тому смс-повідомлення про зняття коштів їй на телефон не надходили. Після того, як вона дізналася, що її телефон заблоковано та знято у неї з рахунку кошти, пішла у відділення поліції, написала заяву про вчинення злочину, за її заявою розпочато досудове розслідування. Також вона повідомила про факт зняття коштів у неї з рахунку службу безпеки банку, працівник ПАТ КБ «Приватбанк» співпрацював поліцією, надав органам поліції необхідні дані для розслідування вказаного злочину, в банку їй повідомили, що стосовно її коштів на рахунку вчинені шахрайські дії та її справа буде передана в поліцію. В подальшому вона не могла вчиняти дії зі своєю кредитною карткою, оскільки фінансовий номер телефону у неї був заблокований, після відновлення зв'язку в м.Зеленодольську у неї телефонного зв'язку не було. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача вважає, що позов є необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити. В судовому засіданні пояснив, що банком безпідставно нараховано суму боргу, вказані банком кошти ОСОБА_2 з рахунку не знімалися, що підтверджується її заявами до банку та органу поліції, за фактом викрадення коштів порушено кримінальне провадження, де відповідач визнана потерпілою. Вважає, що списання коштів з рахунку ОСОБА_2 відбулося безпідставно, банк зобов'язаний відновити такі кошти на рахунку клієнта та жодним чином такі кошти не можуть бути стягнуті з відповідача. Позивачем не доведено, що ОСОБА_2 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Отже, відомостей про ПІН-код на кредитній картці відповідач нікому не надавала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписала заяву №б/н від 11.01.2016 року, згідно з якою надала згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.6).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за договором б/н від 11.01.2016 року станом на 23.04.2017 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 58355,38 грн., яка складається: 34843,60 грн. - заборгованість за кредитом, 5854,38 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 14402,38 грн. - заборгованість за пенею; 3255,02 грн. -заборгованість по штрафам (а.с.5).

Зі змісту постанови старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29 липня 2017 року встановлено, що 22 липня 2017 року приблизно о 14.00 год. невідома особа із кредитної картки ПАТ КБ «Приватбанк», що належить ОСОБА_2 таємно зняла гроші в сумі 16000 грн., чим завдала їй матеріальні збитки на вказану суму. ОСОБА_2 визнано потерпілою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12016040410000857 від 22.07.2016 року (а.с.93).

Відповідно до повідомлення про необхідність вирішення питання про територіальну підслідність старшого слідчогоСВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16 вересня 2016 року прокурору Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області встановлено, що 22.07.2016 року розпочато досудове розслідування за заявою ОСОБА_2 по факту крадіжки грошей з банківської картки за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.185 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що із картки ОСОБА_2 було здійснено крадіжку грошей шляхом знаття готівки в банкоматах в м.Київ, по вул.Хрещатик, 52 та Бесарабська,2 (а.с.94).

Згідно повідомлення старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м.Києві вбачається, що 14.03.2017 року до слідчого відділу Шевченківського районного управління надійшли матеріали по заяві ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. На даний час по даному кримінальному провадженню триває досудове розслідування (а.с.143). Згідно довідки по кримінальному провадженню № 120160404100000857 проведення досудового розслідування доручено слідчому Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві (а.с.152).

З досліджених в судовому засіданні фотографій з камер банкоматів на DVD диску, що надісланий на виконання ухвали суду Київською місцевою прокуратурою № 10, де зафіксовані факти зняття кредитних коштів з кредитної картки, яка належить ОСОБА_2 вбачається, що 19.07.2016 р. та 20.07.2016 р. кошти з банкоматів знімаються переважно особами чоловічої статі. Факт зняття коштів ОСОБА_2 на камерах банкоматів не зафіксовано (а.с.153).

З виписки по кредитному рахунку ОСОБА_2 за основною картою НОМЕР_3 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. встановлено, що в період з 19.07.2016 року по 20.07.2016 року з кредитної картки № НОМЕР_2 відповідача знято готівку в банкоматах в м.Києві, за адресами: вул. Бесарабська, 2, вул.Хрещатик, 52, вул.Велика Васильківська, 22, вул.Хрещатик, 29/1. За період з 19.07.2016 року по 21.07.2016 року проведено операції по кредитному рахунку відповідача за наслідками яких залишок становить мінус 15999 грн. 11 коп. В подальшому в період з 21.08.2016 року по 22.07.2017 року з вказаної кредитної картки здійснювалася оплата частинами за покупку товару (а.с.162-167).

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» встановлено, що за кредитним договором ОСОБА_2 надані наступні кредитні картки: № НОМЕР_4, дата відкриття 08.08.2015 року, № НОМЕР_2, дата відкриття 27.04.2016 року,№ НОМЕР_2, дата відкриття 19.07.2016 року (а.с.178).

З довідки Закладу первинної профспілкової організації Криворізької теплової електричної станції ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» «Санаторій-профілакторій «Зеленодольський» встановлено, що молодша медична сестра ОСОБА_2 з 18 по 22 липня 2016 року з 8.00 год. по 17.00 год знаходилася на роботі (а.с.103).

З повідомлення Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 07.11.2018 року встановлено, що в період часу з 19.07.2016 року по 20.07.2016 року зв'язок абонентів Київстар у м.Зеленодольську Апостолівського району Дніпропетровської області забезпечували базові станції з ідентифікаторами: UX 1620, UX 0604, UX 1794, UX 2794. Вказані базові станції не працювали в період часу з 11 год. 59 хв. 19.07.2016 року по 15 год. 58 хв. 19.07.2016 року (а.с.187).

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» надано визначення «електронного платіжного засобу» (п. 1.14 статті 1) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, а також визначено, що «платіжна картка» (п. 1.27 статті 1) - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошових коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків, через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

В пункті 14.16 статті 14 вказаного Закону передбачено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов'язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, клієнт зобов'язаний: за п. 1.1.2.1.12 - вживати заходи щодо запобігання втрати (викраденню) карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їх незаконного використання; за п. 1.1.2.1.13- інформувати банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати картки, ПІНа, SIM-карти мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання; п. 1.1.2.1.21 - негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до Колл-центру (протягом 15 хв.) інформацію, що стала відома клієнту про втрату, викрадення карти, SIM-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками.

Відповідно до п. 1.1.3.1.7 банк зобов'язаний у разі виникнення овердрафту або одержання усного або письмового повідомлення власника або довіреної особи, переданого в порядку передбаченому Умовами та правилами про втрату/крадіжку карти або про можливість несанкціонованого використання карти третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням картки.

Також у даному випадку банк зобов'язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансових операцій у разі, якщо ідентифікація клієнта відповідно до вимог законодавства неможлива, за винятком операцій щодо зарахування коштів, які надходять на рахунок даного клієнта (п. 1.1.3.1.12).

Зняття коштів у банкоматі є можливим лише із застосуванням картки та за умови знання ПІНа, про який є обізнаним тільки держатель картки.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб'єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі ст. 40-1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів. Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.

Згідно з пунктів 8,9 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05.12.2014 р. «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» визначено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду України № 6-71цс15 від 13 травня 2015 року, сформульований правовий висновок, згідно якого сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

За змістом наведеної правої позиції з урахуванням фактичних обставин у справі, переглянутій Верховним Судом України, при розгляді справ такої категорії (щодо несанкціонованого списання коштів з рахунку клієнта) суд має встановити обставини, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 22 липня 2017 року звернулася до поліції з заявою за фактом зняття невідомою особою із кредитної картки ПАТ КБ «Приватбанк», що належить їй, коштів в сумі 16000 грн. ОСОБА_2 визнано потерпілою по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12016040410000857 від 22.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

В суді ОСОБА_2 пояснила, що звернулася до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» та дізналася, що на її рахунку кредитний ліміт збільшено та невідомими особами в м.Києві з рахунку знято кошти. Відповідач повідомила про факт зняття коштів у неї з рахунку працівників ПАТ КБ «Приватбанк», що не заперечується представником позивача.

З виписки по кредитному рахунку ОСОБА_2 встановлено, що з кредитної картки відповідача № НОМЕР_2, в період з 19.07.2016 року по 20.07.2016 року, знято готівку в банкоматах в м.Києві, за адресами: вул. Бесарабська, 2, вул.Хрещатик, 52, вул.Велика Васильківська, 22, вул.Хрещатик, 29/1. За період з 19.07.2016 року по 21.07.2016 року проведено операції по кредитному рахунку відповідача за наслідками яких залишок становить мінус 15999 грн. 11 коп.

Як встановлено судом повторно кредитна картка № НОМЕР_2 відкрита 19.07.2016 року за допомогою Інтернет-сайту банку.

Як зазначила відповідач в день зняття коштів 19.07.2016 року у м.Зеленодольську не було мобільного зв'язку і тому смс-повідомлення про зняття коштів їй на телефон не надходили, а після відновлення зв'язку вона дізналася, що її телефон заблоковано та знято у неї з рахунку кошти.Відсутність зв'язку у м. Зеленодольськ підтверджено довідкою ПрАТ «Київстар» від 07.11.2018 року.

Згідно з п.2.1.4.22 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, передбачено також здійснення платіжних операцій за допомогою безконтактного інтерфейсу, що дозволяє клієнту здійснити транзакції (платіжні операції, в тому числі зняття готівки) без присутності платіжної картки в банкоматі. Процедура ідентифікації клієнта в цьому випадку здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, зокрема за номером телефону клієнта, одноразового паролю, одержаного клієнтом на телефон.

Відповідач ОСОБА_2 в ході розгляду справи в суді пояснювала, що відомостей про ПІН-код на кредитній картці вона нікому не надавала.

Отже, отримання коштів особами з рахунку відповідача, які незаконно заволоділи ними, здійснювалося у банку з прив'язкою до фінансового номера телефона відповідача, що був заблокований у ОСОБА_2, яка ніякими діями не сприяла вчиненню вказаних банківських операцій.

Оскільки вищезазначена кредитна картка була видана на ім'я ОСОБА_2, банк розцінив зняття коштів з банкомату за допомогою цієї картки самим держателем картки, тому розпочав нарахування відсотків на суму знятого кредитного ліміту, а також неустойку за порушення строків платежів.

В ході розгляду справи позивачем не доведено, що відповідач, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати операції.

Таким чином, оскільки операції по кредитній картці ОСОБА_2, в період з 19.07.2016 року по 20.07.2016 року було проведено в банкоматах в м.Києві, в той час коли відповідач перебувала в м.Зеленодольськ, про заняття коштів невідомими особами ОСОБА_2 повідомила позивача та органи поліції, в подальшому банк не призупинив розрахунки з використанням картки, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості за кредитним договором.

За вищенаведених обставин та норм права суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,89,141,263-265,273 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (прож.АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 27.11.2018 року.

СуддяЛ. І. Кодрян