Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21.11.2018 р. справа №520/8948/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Загурської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про 1) визнання рішення ГУ держгеокадастру у Харківській області про відмову надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області (кадастровий номер НОМЕР_2) для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства недійсним; 2) зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Харківської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області з земельної ділянки розміром 13.9802 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства,-

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2018р. звернувся до відповідача із відповідною заявою, але рішення по суті порушеного питання не одержав. У зв'язку з цим, просить суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.

Відповідач, Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах позивача не включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018року. У зв'язку з цим, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обо'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 04.07.2018р. громадянка ОСОБА_3 (зареєстрована в АДРЕСА_1) звернулась до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

До поданої заяви позивачем надані наступні документи: копія паспорту, копія ідентифікаційного коду, схема розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду звернення відповідач надіслав на адресу заявника лист № Т-8815/0-6291/0/95-18 від 31.07.2018р., у якому зазначив, що Головне управління відмовляє ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих підстав, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах не включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2018року, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 20.06.2018р. №131, який розміщений на офіційному веб-сайті управління за електронною адресою: kharkivska.land.gov.ua.

Суд, перевіряючи відповідність вчинених суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах діянь вимогам ч.2 ст.2 КАС України, зазначає, що правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України «Про особисте селянське господарство».

Так, п.«а» ч.3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Оскільки положення Земельного кодексу України не містять визначення терміну «особисте селянське господарство», то суд вважає за необхідне керуватись нормами Закону України «Про особисте селянське господарство», згідно з ст.1 якого під особистим селянським господарством слід розуміти господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

З наведеного визначення чітко випливає основна мета одержання громадянином земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - безпосереднє та самостійне оброблення цієї земельної ділянки самим громадянином.

Оцінивши наявні у спорі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77 КАС України, суд зазначає, що позивач в період з 03.01.1997р. по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Порядок дій суб'єкта владних повноважень після одержання від зацікавленої особи заяви про намір набути у власність шляхом приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства визначений законодавцем у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, де зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018р. у справі №545/808/17.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства відповідач повинен був за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні. У вмотивованій відмові владний суб'єкт має зазначити нормативно-правові акти та їх статті із зазначенням однієї із вищеперерахованих підстав.

Таким чином, дослідивши зміст наданої відповіді суд доходить висновку про невідповідність спірного рішення владного суб'єкта вимогам закону.

Посилання представника відповідача у відзиві на адміністративний позов щодо віднесення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які підлягає продажу на земельних торгах, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 03.02.2016р. №12, то суд зазначає, що зазначена обставина, як підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особисто селянського господарства, не зазначена у спірному рішенні у формі листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області № Т-8815/0-6291/0/95-18 від 31.07.2018р.

Крім того, суд зазначає, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Продовжуючи розгляд справи в частині позовних вимог щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд зазначає, що з системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Тому, не заперечуючи наявності у владного суб'єкта дискреційних повноважень у спірних правовідносинах та не обмежуючи обсягу розсуду владного суб'єкта, суд вважає за необхідне обтяжити відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 від 04.07.2018р. по суті з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Суд звертає увагу відповідача, що підстави на яких ґрунтується оскаржене рішення (від 31.07.2018р. №Т-8815/0-6291/0/95-18) владного органу визнані судом юридично та фактично не спроможними, тому не можуть бути причиною повторної відмови під час розгляду заяви зацікавленої особи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача лише в частині визнання протиправним та скасування спірного рішення, а в решті вимог суд не знаходить правових підстав для задоволення заявлених вимог.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною оформлену листом від 31.07.2018р. №Т-8815/0-6291/0/95-18 відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області (кадастровий номер НОМЕР_2) для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вирішити по суті питання за письмовим клопотанням ОСОБА_3 (місце знаходження - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.) від 04.07.2018р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000га, розташованої за межами населених пунктів на території Протопопівської сільської ради Балаклійського району Харківської області (кадастровий номер НОМЕР_2) для подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (місце знаходження - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місце знаходження - м.Харків, вул.Космічна,21, 8-9 пов., 61145, код ЄДРПОУ - 39792822), витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 27.11.2018 року.

Суддя Старосєльцева О.В.