Справа №1-18/2010 рік оригінал:
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Харлан Н.М.
при секретарі Дроботя Л.М.
з у частю прокурора Тетері В.А.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 Миколайвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, одружений, має неповнолітню доньку, раніше не судимий,
в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України, суд –
в с т а н о в и в :
06 жовтня 2008 року близько 15 години в м. Гадяч по вул. Лохвицька, 9 в приміщенні магазину „220 ОСОБА_1”, розташованого на території ТОВ „Транс-Сервіс” ОСОБА_2, будучи фізичною особою підприємцем та перебуваючи у наданому йому орендатором ОСОБА_3 за усною домовленістю відділі для торгівлі, з метою незаконного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4, які знайшли свій прояв у використанні довірливих відносин між ними, під час налагодження яких ОСОБА_2 запевняв, що надання ним сільськогосподарської техніки можливе лише після предоплати та неможливе на час оплати в зв”язку з відсутністю даного товару в приміщенні магазину, заволодів належним ОСОБА_4 грошовими коштами в сумі 28350 грн. в рахунок попередньої його оплати за придбання трактора „Джим”, надавши при цьому товарний чек та №148 про сплачену зазначеної суми коштів, проте даний транспортний засіб ОСОБА_4 не надав, спричинивши останньому збитки на вказану суму. Під час даних подій ОСОБА_4, добровільно передаючи ОСОБА_2 вказану суму грошей, будучи введеним в оману, сприймав свої дії як вигідні для себе та необхідні для придбання зазначеного транспортного засобу. Протиправними діями ОСОБА_2 ОСОБА_4 було спричинено матеріальні збитки на суму 28350 грн., що становить 110,1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є значною.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю, розкаявся, суду показав, що він був приватним підприємцем. В період з літа по осінь 2008 року він займався тогрівлею СГ техніки, мопедів, скутерів та побутової техніки в приміщенні магазину „220 ОСОБА_1”, розташованого на території ТОВ „Транс-Сервіс” по вул. Лохвицька, 9 в м. Гадяч. Підсудний закуповував у різних місцях, зокрема і на ринку в м. Одеса. За товаром він їздив особисто, гроші віддавав завжди готівкою. Підсудний пояснив, що неодноразово спочатку домовлявся із клієнтом про продаж йому визначеного товару, а отримавши гроші, використовував їх у своїх цілях, а саме: для розвитку власного бізнесу. 06 жовтня 2010 року до магазину прийшов ОСОБА_4 разом із дружиною та виявив бажання придбати трактор „Джим”, якого не було в наявності. Для придбання даного трактора ОСОБА_2 повідомив, що необхідно внести предоплату в розмірі 90%. При цьому підсудний переконав потерпілого, що він неодноразово продавав дані трактори саме після внесення предоплати. ОСОБА_4 в цей же день передав підсудному 28350 грн., за що отримав товарний чек в магазині від продавця ОСОБА_5 приїхавши до м. Одеса, підсудний дізнався, що тракторів немає, тоді він витратив кошти на придбання побутової техніки та частину грошей вклав у інший бізнес. Однак, за систематичну несплату кредитів, придбана техніка була забрана Банком. Потерпілий почав вимагати повернення грошей, тоді ОСОБА_2 запропопнував йому придбати трактор, який стояв у нього для реклами в магазині, на що ОСОБА_4 відмовив.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що у жовтні 2008 року він з дружиною вирішили придбати трактор. З цією метою вони звернулися до ОСОБА_2 в магазин „220 ОСОБА_1” в м. Гадяч. Підсудний повідомив, що необхідного їм трактора „Джима” на даний час в наявності немає, однак за предоплату в розмірі 90 % в сумі 28350 грн. він обіцяв за тиждень привезти. ОСОБА_2 повідомив, що він неодноразово продава сг техніку саме таким чином, викликавши у ОСОБА_4 впевненість та довіру до своїх дій. Потерпілий передав підсудному кошти в магазині, отримавши за це чек. Однак по закінченню тижня, ОСОБА_2 трактор не привіз. Після цього на неодноразові телефонні здвінки перестав відповідати, його дружина не знала де він знаходиться. На сьогодні підсудний частково відшкодував збитки в сумі 3500 грн.
Свідок ОСОБА_6 дала суду покази, аналогічні показам потерпілого ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він працював продавцем у магазині „200 ОСОБА_1” та підтвердив факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів за трактор „Джим” в сумі 28350 грн. він спільно із ОСОБА_7 власноручно перераховував кошти. За період, що свідок там працював, він не бачив та не знав чи продаються трактори. ОСОБА_5 відомо, що ОСОБА_2 не привіз потерпілому трактор, а з грудня 2008 року взагалі зник.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що у жовтні-листопаді 2008 року вона працювала в ПГРУ «ПриватБанку» на посаді спеціаліста рекламно-інформаційного пункту та місце роботи її було в магазині «220 ОСОБА_1» в м. Гадяч по вул. Лохвицька, 9. в середині жовтня 2008 року до магазину прийшов ОСОБА_4 разом із дружиною та мав намір придбати трактор у ОСОБА_2 Потерпілий віддав гроші продавцеві ОСОБА_5 на що отримав товарний чек.
Свідок ОСОБА_8, яка є дружиною підсудного та у встановленому законом порядку відмовилася давати покази на підставі ст. 63 Конституції України. Відповідаючи на запитання, повідомила, що з ОСОБА_2 перебувала у формальному шлюбі. Підсудний разом не проживав, про його бізнесові справи свідкові нічого не відомо.
Крім повного визнання своєї вини, показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується наступними матеріалами кримінальної справи:
• заявою потерпілого ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 (а.с.10);
• договором оренди складу-магазину від 06.08.2008 року укладеного між ТОВ «Транс-Сервіс» та ОСОБА_3М.(орендар) (а.с.2121);
• повідомлення директора «Спецавтоматика» про надання товару ОСОБА_2 на суму 235894 грн. для зберігання та пошуку покупців. Станом на 19.12.2008 року судьба товару невідома, оскільки ОСОБА_2 ухиляється від контакту та діалогу (а.с.22);
• повідомленням СПД ФО ОСОБА_9 станом на 19.12.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 поставлено товар. Борг протягом п»яти місяців становить 27885 грн. (а.с.23);
• товарний чек про оплату ОСОБА_4 вартості 90% трактора (а.с.30);
• ОСОБА_2 зареєстрований якприватний підприємець в Гадяцькій МДПІ (а.с.49-53);
• Згідно протоколу про затримання від 20.08.2009 року (а.с.69), постанови суду від 20.08.2009 року та від 28.08.2009 року (а.с.79,80) ОСОБА_2 утримувався під вартою по даній кримінальній справі;
• Протоколом очної ставки від 28.08.2009 року (а.с.83-84) між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідно до якого вони кожен підтверджує свої пояснення.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує, що ОСОБА_2, будучи раніше не судимий, вчинив нетяжкий злочин, вину визнав, розкаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, примусового лікування не потребує.
Обставинами, що пом»якшують покарання в силу ст. 66 КК України, суд визнає наявність неповнолітньої дитини, визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Заявлений по справі цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
Потерпілий ОСОБА_4 на досудовому слідстві заявив цивільний позов до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути спричинені злочином матеріальні збитки на суму 28350 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. в судовому засіданні ОСОБА_4 доповнив позовні вимоги, вказавши, що на час розгляду справи в суді аналогічний трактор коштує 33525 грн. 80 коп., тому він збільшує розмір позовних вимог на вказану суму, окрім того і збільшує розмір моральних збитків на суму 8000 грн., вказавши що залишилися не зроблені роботи, які він планував виконати за допомогою трактора та бабуся дружини потрапила до лікарні через тривале нервування. В судовому засіданні ОСОБА_4 додатково пояснив, що через незаконні дії ОСОБА_2 він пережив нервовий стрес, постійне хвилювання та переживання черз обман.
ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, встановлено: розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, твердження потерпілого ОСОБА_4, що збитки становлять 33525 грн. 80 коп. не відповідають дійсності, оскільки досудовим та судовим слідством встановлено, що майно потерпілий не втрачав, а лише кошти за майно в сумі 28350 грн. Також судом встановлено, що під час судового слідства ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 3500 грн. в рахунок відшкодування шкоди. Дану обставину вони обоє підтвердили в судовому засіданні.
Суд сприймає пояснення ОСОБА_10 про перенесені ним моральні страждання. При вирішенні питання про задоволення позовних вимог морального характеру, суд враховує ступінь моральних страждань потерпілого та матеріальний стан підсудного.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень на користь держави.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_2 підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 24850 (двадцять чотири тисячі вісімсот п»ятдесят) грн. та моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 15 діб з дня проголошення.
Головуюча: