СПРАВА № 2 а - 21 / 2010 р.

                                    П О С Т А Н О В А

                        Ім»ям    України

13 січня 2010 року  Антрацитівський  міськрайонний суд  Луганської області

 у складі :   головуючого - судді                    Гончарової Л.О.

                   при секретарі                                Гончарової А.О.

розглянувши  в  судовому засіданні у залі суду  м. Антрацит справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного  Фонду України в  м. Антрацит Луганської області "Про  перерахунок  пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії», -

              В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся  до суду  з позовом  до  Управління  Пенсійного  Фонду України в  м.Антрацит  Луганської області про  перерахунок  пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії.

    В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що він є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником  ліквідації  наслідків на ЧАЕС 1 категорії, з  02.03.1994 року по 15.02.2005 року  інвалідом 3 групи. З 16.02.2005 року - інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням  обов’язків воїнської служби  із ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС , у зв'язку із чим йому  була призначена пенсія.

Також   зазначив, що згідно зі ст.54 Законом України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року  №796-Х11  призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим                       6 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50%  мінімальної пенсії за віком, для інвалідів 2 групи - не нижчим  8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком.

Станом на 01.09.1999 року розмір мінімальної пенсії за віком складав 24, 90 грн. згідно до Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07.1999 року за № 979-ХІУ.

Відповідно до ч 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058 -ІУ нараховані  суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються за минулий  час без  обмеження будь-яким строком.

Просить визнати незаконними  дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в  м. Антрацит Луганської області щодо нарахування та виплати йому  в  період з 01.09.1999 року по 21.05.2008 року пенсії  у  заниженому  розмірі.                 Також просить зобов'язати УПФУ в м. Антрацит Луганської області здійснити перерахунок  та виплату йому за період з 01.11.2000 року по 15.02.2005 року  основної пенсії, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком,  та додаткової пенсії, виходячи з 50% мінімальної пенсії  з   01.09.1999 року по 15.02.2005 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає прожитковому мінімуму: з 01.09.1999 року – 24 гр. 90 коп., з 01.11.2000 року -  216 гр. 56 коп., з 01.01.2001 року – 248 гр. 77 коп., з  01.01.2002 року - 268 гр., з 01.01.2004 року – 284 гр. 69 коп., з 01.01.2005 року – 332 гр.,

Просить зобов»язати УПФУ в м. Антрацит Луганської області здійснити перерахунок  та виплату йому за період з 16.02.2005 року по 21.05.2005 року  основної пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, виходячи з 75% мінімальної пенсії  з   16.02.2005 року по 21.05.2005 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає прожитковому мінімуму: з 16.02.2005 року – 332 гр., з 01.01.2006 року – 350 гр., з 01.04.2006 року - 359 гр., з 01.10.2006 року - 366 гр., з  01.01.2007 року - 380 гр., з 01.04.2007 року –  410 гр. 06 коп., з 01.10.2007 року – 415 гр.11 коп., з 01.01.2008 року – 470 гр., з 01.04.2008 року – 481 гр.                 У судове засідання  позивач  ОСОБА_1 не з"явився , надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить  задовольнити  їх у повному обсязі. ( а.с.18).

Відповідач  УПФУ в м.Антрацит у судове засідання не з»явився, надіслав заперечення на позов, просив справу  розглянути у відсутності свого представника, вимоги позивача ОСОБА_1   повністю не визнав, посилаючись на те, що позивач,                      з 02.03.1994 року отримував пенсію по інвалідності 3 групи, з 18.02.2002 року отримував пенсію по інвалідності 3 групи, з 16.02.2005 року – пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі пенсії за віком на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 13.11.2006 року, згідно з особистою заявою позивача, він отримує пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.  

    27.07.2009 року  позивач ОСОБА_1  звернувся до УПФУ  в  м. Антрацит  із заявою про перерахунок  з 02.03.1994 року державної  та  щомісячної  додаткової пенсій.

     Рішенням № 85 від 04.08.2009 року в перерахунку пенсії позивачу  ОСОБА_1 було  відмовлено.

    Також послався на те, що відповідно до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХП     пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

     В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими       6 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.     Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до вимог ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ч.1 ст.67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.

    Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.1996 № 49/96-ВР з 1.03.1996 мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень -  відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 № 762/96 "Про грошову реформу в Україні").

    З 1.07.1996 відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми

1500 тис. крб. Цією ж постановою Кабінету Міністрів України визначено, що з 01.08.1996 розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.).

    Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету"   розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн.

    З 01.01.2006 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист-громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":

- у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році;

- у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у            1987-1990  роках.

    При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений                ч.4 ст. 54 Закону, для інвалідів 2 групи не може бути нижчим  - 500 гр.

.     З урахуванням зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (перше підвищення розміру прожиткового мінімуму з моменту набрання чинності Законом України від 05.10.2006 № 231-У), з 1 січня 2007 року розмір виплат, передбачених  ч.3 ст. 67 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищено на коефіцієнт зростання прожиткового мінімуму.

    07.04.2008 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок з 01.01.2006 року державної пенсії, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням № 44 від 15.04.2008 року в перерахунку пенсії позивачу  ОСОБА_1 було  відмовлено.

Не згодний з відмовою в перерахунку пенсії, позивач 12.05.2008 року звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду. Позовна заява містила вимогу перерахунку пенсії з 01.01.2006 року. В судовому засіданні позовні вимоги були уточнені та заявлена вимога про перерахунок пенсії з 22.05.2008 року. Зазначені обставини викладені в постанові суду від 14.08.2008 року.

Вказане рішення суду виконане в примусовому порядку в лютому 2009 року.

    Позивачем не оспорюється правильність нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії за період до 31.08.1999 року.

Зазначення позивача, що з 1.09.1999 розмір додаткової пенсії позивача повинен визначатись з розрахунку мінімальної пенсії за віком – 24 гр.90 коп., встановленого Законом України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" від 15.07.1999 № 979-УІ спростовується тим, що зазначеним Законом визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком ( 24 гр.90 коп.) поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 1).

    Намагання позивача самостійно розрахувати, який повинен бути розмір мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" не може бути прийнято судом до уваги, оскільки  законодавчо мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004                   № 2291-ІУ, що набрав чинності з 12.01.2005 року.

    Крім того, перерахунок пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  суперечить чинному законодавству. Відповідно до вимог ч.1 та 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового, стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    Таким чином, вимога позивача про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна визначатись згідно із Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та про Державний бюджет України на відповідний рік суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

    Посилання позивача на ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії. Пенсія позивачу нарахована і виплачена в розмірах, встановлених діючим законодавством. Строки   перерахунку пенсії визначено статтею 45 зазначеного Закону (з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа).

    Крім того, для звернення до суду із заявою про перерахунок пенсії з-01.09.1999 - 21.05.2008 позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений статтею 99 КАС України.

    Наполягає на застосуванні при розгляді справи строку позовної давності для звернення до суду та прошу відмовити позивачу в задоволенні позову.

    Просить у  задоволенні позову   ОСОБА_1  відмовити.

    Суд , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази  за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах в адміністративній  справі та підтверджених  доказами, які були досліджені в судовому засіданні ,  вважає  позов  таким , що  не  підлягає  задоволенню   з наступних підстав :

    В судовому засіданні  встановлено, що  позивач ОСОБА_1   є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення                  А № 025567. (а.с.5).

    В період з 02.03.1994 року по 15.02.2005 року позивач ОСОБА_1 був  інвалідом 3 групи у зв’язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов’язків воїнської служби  із ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК, 23.05.2006 року, позивачу, при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності  з 23.05.2006 року   безстроково  у зв’язку з захворюванням, пов'язаним   з виконанням  обов’язків воїнської служби  із ліквідації  наслідків аварії  на Чорнобильській АЕС . (а.с.7).

Позивачу призначена пенсія, як інваліду 2 групи по захворюванню, пов'язаному  з

виконанням   обов’язків   воїнської   служби  із  ліквідації  наслідків  аварії  на Чорнобильській АЕС.

В судовому засіданні  також встановлено, що  позивач ОСОБА_1   27.07.2009 року   звернувся  до  відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області  із заявою про  перерахунок  державної та щомісячної додаткової  пенсій  за   період з 02.03.1994 року по 15.02.2005 року.

     Рішенням № 185 від 04.08.2009 року  в  перерахунку  пенсії  позивачу  ОСОБА_1  було  відмовлено.

             Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний замет громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді:

- державної пенсії;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права  на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії , які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 %  мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів  3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, по 2 груп інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком

    Суд вважає, що вимоги позивача  ОСОБА_1  щодо   перерахунку його   основної пенсії, виходячи з  6 мінімальних пенсій за віком  за період з   01.11.2000 року по 15.02.2005 року . Та додаткової пенсії, виходячи з 50% мінімальної пенсії  з 01.09.1999 року по 15.02.2005 року , а також щодо перерахунку його основної пенсії, виходячи з                         8 мінімальних пенсій за віком за період з 16.02.2005 року по 21.05.2005 року  та додаткової пенсії, виходячи з 75 % мінімальної пенсії  з 16.02.2005 року по 21.05.2005 року , є необґрунтованими .

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів  3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, по 2 груп інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування »  перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення   провадиться   з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа .

Позивач  ОСОБА_1   звернувся  до  відповідача - УПФУ  в   м. Антрацит  із заявою про  проведення   вищевказаного перерахунку   пенсій   27 .07.2009 року.

Однак   постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2008 року позовні вимоги позивача задоволено   з 22.05.2008 року   (а.с.13).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 року  постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2008 року позовні вимоги позивача залишено без змін ( а.с.16).

Тобто позивач  отримує  згідно вказаних рішень перерахунок пенсій. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача, щодо перерахунку пенсій з 01.09.1999 року по 15.02.2005 року та з 16.02.2005 року по 21.05.2005 року .

Більш того, суд вважає за необхідне зауважити на те, що забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсії органами Пенсійного фонду України здійснюється лише з червня 2002 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.01.2002 року № 2981-111 та постанови Кабінету Міністрів України № 497 від 11.04.2002 року.

Крім того, позивач пропустив строки позовної давнини.

Згiдно ч.2 ст.99 КАС України  для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюється з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв.

Згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду є пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна iз сторiн.

ОСОБА_1 не заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску.

            У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії з 01.09.1999 року по 15.02.2005 року та з 16.02.2005 року по 21.05.2005 року , а вiдповiдач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхiдне вiдмовити позивачу у задоволенні вимог

За таких обставин, суд приходить до висновку, що  відсутні підстави для  задоволення вимог позивача  щодо перерахунку пенсії за період з 1.09.1999 року по 21.05.2008 року.

Більш того, суд вважає на необхідне зауважити на те, що забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного Фонду України  здійснюється лише з червня 2002 року, відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законів  України» від 17.01.2002 року № 2981-111 та постанови Кабінету Міністрів України № 497 від 11.04.2002 року.

    Керуючись ст.ст.2,4,6,7,8,9,17, 69-72, 87,94,99,122,159160,161,162,163,

167 КАС  України,   ст. ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року     №796-Х11,   ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування», суд

               П О С Т А Н О В И В :

    У задоволенні позовних  вимог   ОСОБА_1   до Управління  Пенсійного  Фонду України в  м. Антрацит " Про  перерахунок  пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії» -   відмовити  за необґрунтованістю, також  відмовити за пропуском строків для звернення до суду.                                         Постанова  може бути оскаржене  в  Донецькому адміністративному апеляційному суді  шляхом   подачі заяви про апеляційне  оскарження  протягом десяти днів з дня її проголошення   через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя              

Постанова складена у нарадчій кімнаті у 1-му екземплярі