ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2018 року № 826/18635/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С.,

за участі представників:

позивача: Хлопузян Ренат Дмитрович (довіреність від 06.06.2018 № 2-734-д)

відповідача: Норець Вячеслав Миколайович (довіреність від 20.02.2018 № 2010/9/28-10-10-18)

прокуратури: Ханчич Галина Олександрівна (посвідчення оглянуто у судовому засіданні)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001154120 від 14.10.2013, №0001164120 від 14.10.2013, №0001174120 від 14.10.2013, №0001184120 від 14.10.2013, №0001194120 від 14.10.2013 та №0001204120 від 14.10.2013,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001154120 від 14.10.2013, №0001164120 від 14.10.2013, №0001174120 від 14.10.2013, №0001184120 від 14.10.2013, №0001194120 від 14.10.2013 та №0001204120 від 14.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2015 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва було призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів судово - економічної експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2017 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем повністю та в строки встановлені чинним законодавством сплачено акцизний податок (збір) у зв'язку з порушенням сплати якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення. Також позивач посилався на те, що відповідно до положень пункту 7 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення. Представник позивача у засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення та пояснення в яких зазначив про те, що відповідно до акту від 25.09.2013 № 1165/41-20/30019775 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності сплати до бюджету акцизного (збору) податку встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату протягом граничних строків узгоджених сум податкового зобов'язання з акцизного збору. Представники відповідача та прокуратури у судовому засідання заперечили проти позовних вимог.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету акцизного (збору) податку по податковим (розрахункам) деклараціям від 21.12.2009 № 21570 за листопад 2009 року, від 20.01.2010 № 24405 за грудень 2009 року, від 21.02.2011 № 3730 за січень 2011 року, від 13.04.2011 № 9001845799 за березень 2011 року, від 17.05.2011 № 9003216413 за квітень 2011 року, від 14.06.2011№ 9003859989 за травень 2011 року, від 20.07.2011 № 9005144287 за червень 2011 року, від 11.08.2011 № 9006558953 за липень 2011 року, від 14.09.2011 № 9007468469 за серпень 2011 року, від 10.10.2011 № 9008368215 за вересень 2011 року, від 14.11.2011 № 9010995137 за жовтень 2011 року, від 13.12.2011 № 9012116385 за листопад 2011 року, від 12.01.2012 №9013269801 за грудень 2011 року, від 14.02.2012 № 9005094341 за січень 2012 року, уточнюючим деклараціям від 23.03.2012 № 9014079379 за лютий 2012 року, від 18.04.2012 № 9019786729 за березень 2012 року, від 14.05.2012 № 9026037035 за квітень 2012 року, від 15.06.2012 № 9033745013 за травень 2012 року, від 16.07.2012 № 9040792099 за червень 2012 року, від 08.08.2012 № 9047092893 за липень 2012 року, від 17.09.2012 № 9055974791 за серпень 2012 року, від 17.10.2012 № 903748763 за вересень 2012 року, від 08.11.2012 № 9070030988 за жовтень 2012 року, від 17.12.2012 № 9079090500 за листопад 2012 року, від 14.01.2012 № 9084530327 за грудень 2012 року, від 13.02.2013 № 9006162947 за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.09.2013 №1165/41-20/30019775 яким встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату протягом граничних строків узгоджених сум податкового зобов'язання з акцизного збору.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

14.10.2013 на підставі акту перевірки від 25.09.2013 № 1165/41-20/30019775 прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001154120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 46694,50 грн., №0001164120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5693,34 грн., №0001174120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 31658696,54 грн., №0001184120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 7769747,75 грн., №0001194120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1965430,27 грн., №0001204120, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 193748254,11 грн.

Позивач не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями та вважаючи їх протиправними звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були частково порушені з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на 07.05.2015) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 07.05.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 зазначив наступне: "Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до вимог частини 4 статті 79 КАС України оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено картку особового рахунку позивача на питання чи всі суми у платника податків є узгодженими відповідно до вимог чинного податкового законодавства, при цьому необхідно встановити порядок черговості виникнення податкового боргу, за його наявності.

Також не були досліджені договори, укладені між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про розстрочення грошових зобов'язань. При цьому, судами не надано належної правової оцінки дотримання відповідачем чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, під час розірвання вказаних договорів, що має важливе значення для правильного вирішення справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, судами не досліджувалось питання щодо строків сплати акцизного (збору) податку у відповідності до вимог ст. 222 ПК України, згідно платіжних доручень, а відтак судами не надано правової оцінки наявності у контролюючого органу законних підстав для застосування до платника відповідальності, передбаченої статтею 126 ПК України, з урахуванням вимог ст. 109 цього Кодексу.

Надаючи оцінку правомірності дій позивача, судам необхідно дослідити правовий механізм регулювання спірних правовідносин з відповідним розмежуванням висновків щодо передумов та наслідків юридичних фактів у межах спірних правовідносин.

При цьому, слід зазначити, що для достовірного та повного встановлення обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи по суті, з урахуванням специфіки спірних правовідносин та обсягів розрахунків у процесі встановлення фактичних обставин справи, необхідні спеціальні знання, проте судами не було розглянуте питання про доцільність призначення відповідної експертизи."

Отже, Вищий адміністративний суд України скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції зазначив про необхідність з урахуванням специфіки спірних правовідносин та обсягів розрахунків у процесі встановлення фактичних обставин справи призначення експертизи щодо встановлення своєчасності справи позивачем акцизного збору (податку).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 призначено судово - економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи підтверджуються документально висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 1165/41-20/30019775 від 25.09.2013 ?

- чи правильно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату акцизного податку та акцизного збору, визначені податковими повідомленнями - рішеннями №0001154120 від 14.10.2013, №0001164120 від 14.10.2013, №0001184120 від 14.10.2013, №0001194120 від 14.10.2013, №0001204120 від 14.10.2013?

- чи наявний факт подвійного застосування контролюючими органами штрафу до ПАТ «Укргазвидобування» (ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України») за порушення строків сплати акцизного збору за податкові періоди 2009 та 2010 років.?

Відповідно до висновку експерта від 21.08.2017 № 8472/16-45, за результатами проведеної судово - економічної експертизи, встановлено наступне:

- штрафні санкції у розміру 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначені податковим повідомленням - рішенням від 14.10.2013р. №0001204120 по Розрахунку акцизного збору за листопад 2009 року №21570 від 21.12.09 в сумі 8 028 552,60 грн., документально не обґрунтовані;

- штрафні санкції у розмірі 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначені податковим повідомленням - рішенням від 14.10.2013р. №0001204120 по Розрахунку акцизного збору за грудень 2009 року №24405 від 20.01.10 в сумі 8 389 664,05 грн. , документально не обґрунтовані;

- штрафні санкції у розмірі 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.2013р. №0001204120, №0001174120 по Розрахунках акцизного збору за деклараціями березня - червня 2011 року, документально та розрахунково підтверджуються в сумі 53 428 369,06 грн.;

- штрафні санкції у розмірі 20 % за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.2013р. №0001204120, №0001174120 по розрахунках акцизного збору за деклараціями липня - листопада 2011 року, документально та розрахунково підтверджуються в сумі 64 314 434,81 грн.;

- штрафні санкції у розмірі 10% та 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.2013р. №0001204120, №0001194120, №0001184120, №0001174120, №0001154120 по Розрахунках акцизного збору за деклараціями грудня 2011 року, січня - липня, вересня 2012 року, січня 2013 року, документально та розрахунково не підтверджуються в сумі 68 233 129,83 грн.;

- в матеріалах справи відсутні та на дослідження не надано платіжні доручення, у результаті чого не видається за можливе встановити здійснення ДК «Укргазвидобування» оплати грошових зобов'язань з акцизного податку за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року, з огляду на що документально підтвердити нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% та 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначених податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.2013 №0001204120, №0001194120, №0001184120, №0001174120, №0001164120, №0001154120 по Розрахунках акцизного збору за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року, в сумі 32 800 366,16 не видається за можливе.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, зокрема, платіжні доручення щодо сплати позивачем акцизного податку (збору) та картку особового рахунку, суд дійшов висновку про те, що висновки викладені у висновку експерта за результатами проведеної судово - економічної експертизи від 21.08.2017 № 8472/16-45 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач, як на спростування висновків зазначеного висновку експерта в наданих суду письмових поясненнях посилається на те, що відповідно до положень пункту 7 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Необґрунтованість відповідних посилань позивача зумовлюється наступним.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом вказаних правових норм вбачається, що, однією із вихідних даних, з якою законодавець пов'язує визначення розміру штрафу є дата сплати суми податкового зобов'язання, яка і вважається датою закінчення триваючого порушення.

Аналогічна позиція викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 №К/9991/78188/12.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Позивачем факт того, що в період з 1 січня по 30 червня 2011 року ним погашення податкових зобов'язань, у зв'язку з порушення строків погашення яких до нього було застосовано штрафні санкції, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями не відбувалось не заперечується та зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та облікової картки платника податків позивача.

Таким чином положення пункту підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до позивача при нарахуванні йому штрафних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями - рішення застосуванню не підлягали.

В частині встановлення висновком експерта за результатами проведеної судово - економічної експертизи від 21.08.2017 № 8472/16-45 відсутності в матеріалах справи платіжних доручень, у результаті чого не видається за можливе встановити здійснення позивачем оплати грошових зобов'язань з акцизного податку за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року, з огляду на що документально підтвердити нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% та 20% за несвоєчасну сплату акцизного збору, визначених податковими повідомленнями - рішеннями від 14.10.2013 №0001204120, №0001194120, №0001184120, №0001174120, №0001164120, №0001154120 по Розрахунках акцизного збору за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року, в сумі 32 800 366,16 не видається за можливе, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем платіжних доручень щодо здійснення оплати грошових зобов'язань з акцизного податку за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання, при цьому відповідачем надано суду копію обліковою картки платника податків позивача з якою підтверджуються встановлені актом від 25.09.2013 № 1165/41-20/30019775 порушення строків сплати грошових зобов'язань за вказаним деклараціями.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати необґрунтованими викладені в акті від 25.09.2013 № 1165/41-20/30019775 висновки щодо порушення позивачем строків сплати грошових зобов'язань з акцизного податку за деклараціями за січень 2011 року, серпень, жовтень-грудень 2012 року.

В частині посилань позивача на неправомірність розірвання договорів про розстрочення податкових зобов'язань суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, водночас позивачем вимог щодо визнання протиправними дій контролюючого органу щодо розірвання договорів про розстрочення податкових зобов'язань заявлено не було, як і не було надано доказів на підтвердження оскарження відповідних дій та визнання їх протиправними, а отже у суду відсутні правові підстави для надання їм оцінки в рамках даної адміністративної справи.

З огляду на зазначене, враховуючи висновки викладені Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 07.07.2015 та висновок експерта за результатами проведеної судово - економічної експертизи від 21.08.2017 № 8472/16-45, суд дійшов висновку по наявність підстав для задоволення позовних вимог частково - визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 14.10.2013 № 0001154120 в частині суми в розмірі 11 374,46 грн., № 0001174120 в частині суми в розмірі 8 949 229,37 грн., № 0001184120 в частині суми в розмірі 5 435 517,46 грн., № 0001194120 в частині суми в розмірі 1 437 434,27 грн., № 0001204120 в частині суми в розмірі 68 817 790, 92 грн.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996), за участю Прокуратури міста Києва (03150, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001154120 від 14.10.2013, №0001164120 від 14.10.2013, №0001174120 від 14.10.2013, №0001184120 від 14.10.2013, №0001194120 від 14.10.2013 та №0001204120 від 14.10.2013 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.10.2013 № 0001154120 в частині суми в розмірі 11 374, 46 (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири грн. 46 коп.)

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.10.2013 № 0001174120 в частині суми в розмірі 8 949 229,37 (вісім мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять грн. 37 коп.).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.10.2013 № 0001184120 в частині суми в розмірі 5 435 517,46 (п'ять мільйонів чотириста тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять грн. 46 коп.).

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.10.2013 № 0001194120 в частині суми в розмірі 1 437 434,27 (один мільйон чотириста тридцять сім тисяч чотириста тридцять чотири грн. 27 коп.).

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.10.2013 № 0001204120 в частині суми в розмірі 68 817 790, 92 грн. (шістдесят вісім мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 92 коп.)

7. В решті позовних вимог - відмовити.

8. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 200,00 грн. (двісті грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов