Справа № 2-759/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року                                                Індустріальний районний суд

                                                   м. Дніпропетровська

У складі:    

Головуючого         – судді Галічого В.М.

    При секретарі     – Губа В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка у січні 2010 р. звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 30.04.2004 р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано Амур – Нижньодніпровським ВРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції  за актовим записом № 243. Від шлюбу дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося, почуття любові між сторонами втрачене, вони припинили сімейно-шлюбні стосунки та спільне проживання, примирення між ними не є можливим.

           В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала, строк на примирення просила не надавати.

           Відповідач у судове засідання не з’явився , про день та час його проведення повідомлявся належним чином, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.  

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.04.2004р. перебувають між собою у шлюбі, який було зареєстровано   Амур – Нижньодніпровським ВРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції  за актовим записом № 243. Від шлюбу дітей не мають .  

           Оскільки взаємовідносини між сторонами на ґрунті несумісності характерів, постійних сварок, різних поглядів на життя, відсутності спільних інтересів погіршилися, а з плином часу зовсім охолонули, вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо. Наміру поновити сімейні стосунки позивачка не має.

Вирішуючи позовні вимоги, суд приходить до наступного. Ч. 2  статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Як встановлено в судовому засіданні, з пояснень позивачки, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад півроку тому, не підтримують їх, наміру поновити сімейні стосунки позивачка не має. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам позивачки, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.

    Враховуючи викладене суд вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу – задовольнити, витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з відповідача.

             На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

             Позов – задовольнити у повному обсязі.

             Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 квітня 2004 року Амур – Нижньодніпровським ВРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції  за актовим записом № 243 – розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу органами РАЦС стягнути з ОСОБА_2  25 (двадцять п’ять) гривень, звільнивши ОСОБА_1  від судових витрат.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя:                                   В.М. Галічий