Справа № 2-350/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

Донецьк                                                                                                                  17 березня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий – суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Горєєвої Ю.С., за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення;

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

                      В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що він, як член сім’ї наймача ОСОБА_2 з 1993 р. проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 у Петровському районі м. Донецька, де до теперішнього часу знаходиться його майно та особисті речі. У червні 2008 р. ОСОБА_2 вигнала його з указаної квартири, поміняла замки та не пускає у вказану квартиру. У липні 2008 р. він звертався до суду з позовом про вселення. Відповідачі пообіцяли купити йому відповідне житлове приміщення, у зв’язку з чим по його заяві позов було залишено без розгляду. До теперішнього часу відповідачі свою обіцянку не виконали, тому він змушений удруге звернутися до суду з тією ж вимогою. Просить вселити його у квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька.

ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позов мотивовано тим, що у 2008 р. взаємовідношень між позивачами та відповідачем почали погіршуватися, часто виникали сварки, що призвело до розірвання шлюбних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 У липні 2008 р. він забрав свої особисті речі та виїхав зі спірної квартири, та до теперішнього часу там не проживає. 12 листопаду 2008 р. шлюб було розірвано. Вселитися у квартиру відповідач не намагався, з квартири вибув добровільно, комунальні платежі не сплачує, у квартирі його майна немає, ніяких перешкод у вселенні відповідачу вони не робили, замки на дверях квартири вони не міняли. Просять визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, зустрічний позов не визнав.

Суду пояснив, що він знаходився у шлюбі з ОСОБА_2, разом з нею та їхніми дорослими дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 у Петровському районі м. Донецька. У 2008 р. між ним та членами його сім’ї часто відбувалися сварки, стосунки склалися неприємними. 30 червня 2008 р. після чергової сварки він залишив ключ від квартири та пішов тимчасово проживати до своєї матері за адресою: м. Донецьк-10, пл. Перемоги, 7\29, де проживає до теперішнього часу. У липні 2008 р. він звернувся до суду про вселення. Під час розгляду справи відповідачі пообіцяли купити йому відповідне житлове приміщення. Він з цим погодився, звернувся до суду із відповідною заявою і його позов було залишено без розгляду. Але відповідачі свою обіцянку не виконали, тому він знову звертається до суду з тією ж вимогою. Відповідачі у квартиру його не пускають. У вересні-жовтні 2008 р. на його прохання вони передали йому теплу одежу та телевізор. У нього ніякого іншого житлового приміщення немає. Просить задовольнити його позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Позивач-відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що як вона так і діти під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до них про вселення визнавали його право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька, дійсно домовилися з ним про купівлю для нього окремого житлового приміщення, але цього не сталося із-за того, що ОСОБА_1 відмовлявся від пропонованих приміщень, купити пропоноване ним приміщення вони не змогли із-за його значної вартості.

Позивач-відповідач ОСОБА_3 суду пояснила, що її батько – ОСОБА_1 добровільно вибув із спірного житлового приміщення, комунальні платежі не платить, особистих його речей в квартирі немає. Ключі від квартири він не віддавав. Вона дійсно передавала на його прохання через вікно його документи. Дійсно у 2008 р. відносини між ними та батьком склалися неприємні із-за частих сварок та пияцтва батька. Вони дісно підшукували йому житло у 2009 р. та купити так і не змогли.

Представник позивача-відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 підтримала позицію довірителя, вважає, що ОСОБА_8 із спірної квартири вибув добровільно, речей в його квартирі немає, комунальні платежі він не сплачує, не проживає у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, тому втратив право користування цією квартирою.

Позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач-відповідач ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька відсутній з кінця червня-початку липня 2008 р. по теперішній час з поважних причин, оскільки 17 липня 2008 р. він звернувся до суду з позовом про вселення, відповідачі, признаючи його право на спірне житло, пообіцяли купити йому протягом двох місяців інше житлове приміщення. За цих підстав та за заявою ОСОБА_1 його позов 15 квітня 2009 р. було залишено без розгляду. Оскільки відповідачі не виконали умов домовленості, він знову 01 вересня 2009 р. звернувся до суду з тими ж позовними вимогами до тих же осіб. Таким чином на час виникнення спору, та час кожного звернення позивача до суду за захистом своїх прав кожен раз не минуло понад шість місяців тобто: з 01 липня по 17 липня 2008 року та з червня по 01 вересня 2009 року, що є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 та у відмові позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень сторін та дослідження доказів по справі.

Так, згідно витягу із особистого рахунку всі позивачі-відповідачі зареєстровані у спірній квартирі, як члени однієї сім’ї, згідно довідки суду справа за  № 2-59/2009 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення надійшла до суду 17 липня 2008 року. Ухвалою суду від 15 квітня 2009 р. за заявою позивача позов було залишено без розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. 71 ч.1 ЖК, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд                                

                         В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вселення задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 у Петровському районі м. Донецька.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя:                                                                               Ю.Г. Сліщенко