Справа № 2-А-1836
2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2009 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Гайдук В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання бездіяльності УПФУ в Лутугинському районі незаконною та зобов’язання виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі, в якому просить про визнання бездіяльності відповідача незаконною, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за 2008 рік. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус “дитини війни”, у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, в частині зміни дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись згідно рішення Конституційного суду України №10-рн/2008 року від 22.05.2008 року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 29.05.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Тому, вимоги позивача про зобов’язання провести підвищення пенсії за 2008 рік вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.4).
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвіщення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ ?несення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року – 605 грн., з 1 липня 2008 року – 607 грн.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як “дитині війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни”, в редакції яка діяла на цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя