ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 711/5069/18 Суддя першої інстанції: Казидуб О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова  А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2018 року, яке проголошене о 12 год. 45 хв., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Миколаєнка Ігоря Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 093137 від 15 червня 2018 року, складену інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Миколаєнка І.В. (далі - інспектор), про накладення адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що діяв не у повній відповідності до Правил дорожнього руху, однак вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП відсутній. Також позивач зазначає, що зміст постанови інспектора не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім того вказує на порушення строку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 від інспектора не надходив.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи - 22 листопада 2018 року, проте у судове засідання не з'явився та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що постановою інспектора серії АР № 093137 від 15 червня 2018 року на ОСОБА_2 був накладений штраф у розмірі 425 грн 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про її скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними доказами підтвердив факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.

Згідно з постановою серії АР № 093137 від 15 червня 2018 року ОСОБА_2 18 квітня 2018 року о 21 год. 15 хв., у м. Черкаси по бул. Шевченка, 394 проїхав перехрестя бул. Шевченка, 394 та вул. Сєдова на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив пп. е п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Положеннями пп. е п. 8.7.3 Правил дорожнього руху передбачено, що червоний сигнали світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Обґрунтовуючи свої вимоги про скасування постанови інспектора, ОСОБА_2 зазначає, що почав рухатися до перехрестя на червоний сигнал світлофору, проте виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора.

Під час розгляду та вирішення даної справи колегія суддів враховує вимоги п. 8.10 Правил дорожнього руху, який встановлює вимоги до місця зупинки транспортного засобу у разі червоного сигналу світлофора.

Згідно з п. 8.10 Правил дорожнього руху у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

ОСОБА_2 не заперечує, що порушив зазначену вимогу Правил дорожнього руху, однак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. На думку позивача, в даному випадку він міг бути притягнутий до відповідальності за ст. 125 КУпАП, яка передбачає, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121 - 128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Надаючи правову оцінку діям позивача, колегія суддів виходить із того, що дотриманням Правил дорожнього руху є виконання водієм транспортного засобу всіх установлених вимог до проїзду перехресть.

Адміністративне правопорушення у вигляді проїзду на заборонний сигнал світлофора, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, полягає не лише у фактичному перетині перехрестя на червоний сигнал світлофору, а й у здійсненні руху на забороняючий сигнал в межах зони, визначеної п. 8.10 Правил дорожнього руху.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Також позивач посилається на те, що постанова серії АР № 093137 від 15 червня 2018 року за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис, порядок сплати штрафу, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Зазначені доводи ОСОБА_2 є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Разом з тим, відсутність таких відомостей у постанові інспектора не може бути достатньою підставою для задоволення адміністративного позову. Зміст постанови серії АР № 093137 від 15 червня 2018 року дає можливість встановити суть та обставини вчинення адміністративного правопорушення, а також особу, яка його вчинила. Недоліки в оформленні оскаржуваної постанови не впливають на можливість перевірки судом факту порушення позивачем вимог пп. е п. 8.7.3 Правил дорожнього руху та правомірності рішення інспектора про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_2 посилається на порушення строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 277 КУпАП.

Вказана норма права передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Строком, недотримання якого виключає можливість притягнення до відповідальності та є обов'язковою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, є строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст. 38 КУпАП.

Натомість порушення строку розгляду справ не може бути підставою для скасування прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 05 листопада 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2018 року - без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 77, 242, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

А.Ю. Коротких

v