Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-2721/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року.

Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Таварткіладзе О.М.

при секретарях - Марковій О.С., Гулордава В.Ю., Марінгос І.О., Пилипенко Н.Ю., Олійник Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 В*ячеслава Володимировича, ОСОБА_2, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об*єктів нерухомості»

«Про встановлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6928672 від 06.04.2005 року таким, що не відповідав дійсності, визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння», -

ВС ТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» з позовом, який неодноразово уточнювався (а. с. 226-228), про встановлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6928672 від 06.04.2005 року таким, що не відповідав дійсності, визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння, мотивуючи це тим, що 36/50 частин домоволодіння за адресою: м. Одеса, пров. Кандинського, 1 будинок № 6 належить відповідачеві ОСОБА_5 згідно договорів дарування від 02.09.1993 року та від 14.04.2005 року. За договором дарування від 13.04.2005 року ОСОБА_6 подарував ОСОБА_3 14/50 частини домоволодіння під № 6 по пров. Кандинського, 1 у м. Одесі. Позивач зазначає, що дана угода не відповідала вимогам ЦК України. При укладенні договору дарування від 13.04.2005 р. у спірному домоволодінні були самовільні будови, зокрема: літ. А 1 - житлове, прибудова літ. а 4, вбиральні літ. К. і 3, сараї літ И, Л, сарай літ. М, вбиральня - душ - літ Н. У житловому приміщенні А на момент угоди були самовільні прибудови й переустатковані приміщення під літерами 1-8,1-9,1-10, 2-1,3-1,3-2,3-3,3-4,3-5,3-6,3- 7,3-8. Порядок користування домоволодінням на момент здійснення угоди визначений не був. КП «Одеське БТІ та РОН» при відчуженні 06.04.2005 р. видало витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого було вказано, що самовільно зведено: сарай «М», вбиральні «К», «З» прибудова «А1», сарай - И», «Л», вбиральня душ - «Н» належить ОСОБА_1, що не відповідало дійсності. У Листі № 2549-10/97П КП « Одеське БТІ та РОН» указало, що співвласниками у будинку не був зроблений виділ у натурі частин будинку та не визначено порядок користування спорудами будинку приналежність самовільних будівель при видачі витягу провадилася зі слів співвласників. З позивачем зазначений витяг ніхто не погоджував. Згідно «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» не передбачено видача витягу зі слів власника будинку. Видача не відповідного дійсності витягу увело у оману нотаріуса, котрий засвідчував договір дарування від 13.04.2005 року. По технічному паспорті 2007 р. приміщення літ. а 3 значиться самовільним, отже на момент Здійснення угоди не могло бути предметом дарування. При здійсненні угоди у виписці з реєстру прав власників було зазначено, що у ОСОБА_7 самовільних будівель не було. Ці ствердження є помилковими. На момент здійснення угоди власником самовільних будов сараєм літ. «І» , «Л», вбиральня літ. «К» був ОСОБА_6. Крім цього, на момент здійснення угоди частки зазначені в договорі дарування не відповідали дійсності. Фактично частка дарувальника на момент здійснення угоди становила 22/50 частини домоволодіння, що підтверджується висновком експерта від 23.07.2010р. за № 070/2010р. Згідно даного висновку приміщення 2-1 - коридор, приміщення 2-4 житлова, становлять 11/25 частини спірного будинку. Дані приміщення були предметом спадкування та згодом 14/50 частини були подаровані відповідачеві (половина приміщень 2-1, 2-4) Фактично було на момент дарування частка складала 22/50 частини. Самовільні будівлі, вказані у витязі з реєстру права власності, в експлуатацію не прийняті в ОМБТІ та РОН не зареєстровані.

У договорі дарування від 13.04.2005 p. ОСОБА_8 передав безоплатно ОСОБА_3 майно, що йому не належало на праві власності.

Представники позивача ОСОБА_8 позов підтримали і просили його задовольнити, надавши пояснення у відповідності до заявлених позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити і суду пояснила, що позивач, який не є стороною договору дарування від 13.04.2005 року, не довів суду, як саме порушуються його права укладенням вказаного договору дарування, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_7 В*ячеславом Володимировичем, про недійсність якого він заявив позовні вимоги. Якщо проаналізувати докази і рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2006 року, то можна побачити, що спір насамперед стосується користування земельною ділянкою при домоволодінні про 1-му провулку Кандинського 6 в м. Одесі. Позивач ОСОБА_1 самочинно зніс веранду та самочинно побудував двохповерхової будинок, захопивши при цьому частину земельної ділянки, якою користувався ОСОБА_3, що й обумовило звернення останнього до суду за захистом порушеного права з позовною заявою. Рішенням суду від 20.12.2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 були задоволені і встановлено порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні № 6 по пров. Кандинсь- зго в м. Одесі, за яким ОСОБА_1 В*ячеславу було виділено у користування земельну ділянку площею 443 кв. м., а ОСОБА_1 - 172 кв. м. Дане рішення суду було залишено без змін апеляційним судом Одеської області і набрало чинності 15.03.2007 року. Після цього і виник позов ОСОБА_1 щодо визнання договору дарування недійсним, при цьому з того, як змінювалися позовні вимоги ОСОБА_9, можна побачити, що він буквально шукав підстави визнання договору недійсним, доки не зупинився на витягу КП «ОМБТІ та РОН», який нібито не відповідав дійсності в частині належності самовільних будівель дарувальнику і тому нотаріуса, який посвідчував договір дарування сторони договору ввели в оману. А у якості страховки позивач ще зазначив і невідповідність часток домоволодіння зазначених у договорі дарування фактичним часткам домоволодіння.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

Допитана у якості свідка нотаріус ОСОБА_10 суду показала, що дій. но вона посвідчувала договір дарування частини домоволодіння від 13.04.2005 року, за яким ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_6 В*ячеслав Володимирович прийняв у дар 14/50 частин домоволодіння. Відповідно до Наказу «Про затвердження Інструкцій про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 р. № 20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за № 20/5, крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Та:Сий витяг був наданий у встановленому порядку і з його змісту випливало, що у дарувальника не було в наявності самовільних будівель, які рахувалися лише за обдарованим і іншим співвласником домоволодіння, який не був стороною договору. Тому договір дарування від 13.04.2005 року, який вона посвідчила повністю відповідає діючому законодавству. Якби витяг був відсутній або якщо з змісту витягу випливало би, що самочинні будівлі рахуються саме за дарувальником, то лише тоді були би відсутні правові підстави для нотаріального посвідчення договору дарування і він не міг бути укладеним. Однак вона все перевірила і посвідчила даний договір, оскільки той відповідав вимогам закону.

Допитана у якості свідка ОСОБА_11 суду показала, що вона працювала в КП «ОМБТІ та РОН» з 1956 до 2008 року. Вона останнім часом обіймала посаду інженера. Дійсно, як вбачається з документів, вона готувала довідку-характеристику відносно жилого будинку № 6 по пров. Кандинського в м. Одесі, на підставі якої було виготовлено витяг від 06.04.2005 року. Вона перевірила дані інвентарної книги по даному домоволодінню і обстежувала дане домоволодіння на місці. Якби була якась невідповідність об*ємо-планувальних показників будівель і документів, що є в інвентарній книзі, то вона б це помітила і вказала у довідці . У разі, коли відсутні взагалі документальні дані щодо належності самочинних будівель та не визначено порядок користування між спів' іасниками домоволодіння, то належність самочинних будівель не може бути встановлена інакше, як зі слів і за умови, що такі відомості не суперечать документам, які знаходяться у інвентарній книзі на домоволодіння.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_1 В*ячеслава Володимировича, ОСОБА_2, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об*єктів нерухомості» про встановлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6928672 від 06.04.2005 року таким, що не відповідав дійсності, визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння слід відмовити, при цьому суд виходить із наступного:

Домоволодіння № 6 по Першому провулку Кандинського в м. Одесі належало на праві власності ОСОБА_12 на підставі договору на право забудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого Першою одеською нотаріальною конторою 12.09.1953 року за реєстром № 2-11023, зареєстрованого в Одеському МБТІ в книзі № 58 на стор. 120 під реєстровим № 56 (т. 1 а. с. 132-135).

Договором дарування від 02.09.1993 року, посвідченого нотаріально, ОСОБА_12 подарував, а ОСОБА_12 В*ячеслав Володимирович (внук дарувальника) прийняв у дар 11/25 частин жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 (зараз Перший провулок Кандинського) (т.1 а. с. 7).

23.01.1995 року ОСОБА_12 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за Заповітом від 11.04.1996 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12 на 1/2 частину від спадного майна, яке складає 14/25 частин жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 (зараз Перший провулок Кандинського) ( т.1. а. с. 8).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за Заповітом від 13.06.1996 року ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_12 на Уг частину від спадного і.;айна, яке складає 14/25 частин жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 (зараз Перший провулок Кандинського) (т. 1 а. с. 99).

Таким чином домоволодіння № 6 по Першому провулку Кандинського в м. Одесі належало трьом співвласникам - ОСОБА_1, ОСОБА_7 по 14/50 частин за кожним в порядку спадкування за

Заповітом та ОСОБА_7 В*ячеславу Володимировичу 11/25 частин жилого будинку з надвірними побудовами, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Перший провулок Кандинського 6.

Згідно договору дарування від 13.04.2005 року ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_6 В*ячеслав Володимирович прийняв у дар 14/50 частин жилого будинку з надвірними побудов' т, що знаходиться в місті Одесі, провулок Кандинського Василя 1 (перший )/колишній провулок Перший Ульянівський/ під № 6 та складається в цілому з однієї кам*яної житлової будівлі, загальна житлова площа якої становить 36,4 кв. м. та надвірнил споруд 12, 5-9 огородження, І-ІІ мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 600 кв. м. (т. 1 а. с. 6)

17.09.2007 року ОСОБА_6 помер (т. 1 а. с. 72).

Згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 04.09.1992 року на жилий будинок за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 на ім*я власника ОСОБА_12, вбачається наявність самочинних будівель під літ. а-1 прибудова ; під літ. а-2 тамбур; під літ. Г-гараж; літ. Є, Д-літні кухні (т. 1 а. с. 43-47).

Рішенням № 496 від 16.04.1993 року Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів самочинно збудовані ОСОБА_13 за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 самочинні будівлі під літ. а-1 прибудова ; під літ. а-2 тамбур; під літ. Г -гараж; літ. Є, Д - літні кухні узаконені (т. 1 а. с. 53).

З '.дно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 09.06.1993 року на жилий будинок за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 на ім.*я власника ОСОБА_12 вбачається відсутність самовільних будівель (т. 1 а. с. 48-52).

Таким чином суд доходить до переконання, що на час укладення договору дарування 11/25 частин жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6 між ОСОБА_13 і ОСОБА_13 В*ячеславом Володимировичем від 02.09.1993 року у дарувальника ОСОБА_12 були відсутні будь-які самочинні (не узаконені) будівлі у належному йому на праві власності об*єкті нерухомості за згаданою адресою.

Згідно технічного паспорту КП «ОМБТІ та РОН» від 10.06.2004 року на жилий будинок за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6, замовленого ОСОБА_1, вбачається, що самочинні будівлі у вигляді прибудови під літ. а4, вбиралень під літ. К і 3, сараїв під літ. И, Л зазначені за ОСОБА_3; самочинні будівлі у вигляді житлового приміщення під літ. А1, вбиральні-душу під літ. н, сараю під літ. м зазначені за ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 40-43; 150-154).

Згідно технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН» від 17.06.2005 року на жилий будинок за адресно: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6, замовленого ОСОБА_8 В*ячеславом Володимировичем, вбачається, що самочинні будівлі зазначені без вказівки і без приналежності до конкретних співвласників (т. 1 а. с. 37-40; 143-148).

Згідно технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН» від травня 2005 року без вказівки конкретної дати, на жилий будинок за адресою: м. Одеса, Перший Ульянівський провулок 6, замовленого ОСОБА_8 В*ячеславом Володимировичем, вбачається, що самочинні будівлі зазначені без вказівки і без приналежності до конкретних співвласників (т. 1 а. с. 34-37).

Згідно плану земельної ділянки - додатку до технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН» від 22.05.2007 року вбачається, що самочинні будівлі у вигляді прибудови під літ. аЗ і а4, вбиралень під літ. К і 3, сараїв під літ. И, Л, літ. А1, вбиральні-душу під літ. н, сараю під літ. м , зазначені за ОСОБА_8 і за ОСОБА_3 без розмежування належності, (т. 1 а. с. 149).

Згідно листа КП «ОМБТІ та РОН» від 28.09.2007 року на запит ОСОБА_3 внести змін до технічного паспорту від 22.05.2007 року, виданого на ім.*я ОСОБА_1 не є можливими, оскільки технічний паспорт знаходиться у замовника. Однак в матеріали архівної справи внесені зміни та із штампу самочинних будівель виключено запис щодо прибудови під літ. аЗ, як помилково туди внесений (т. 1 а. с. 83).

Згідно довідки-характеристики від березня 2005 року без дати, виготовленої КП «ОМБТІ та РОН», на підставі якої виготовлено витяг від 06.04.2005 року, ОСОБА_1 самочинно зведено сарай - літ. «М», вбиральні літ. «К», «З», прибудова «А1», сараї літ. «И», «Л», вбиральня-душ «Н»;

Літ. «Б», - сарай, літ. «В», вбиральня, літ. «Г» - гараж; літ. «Д» - літня кухня - знесені (т.1 а. с. 142)

Згідно листа КП ОМБТІ та РОН» від 23.04.2009 року на запит ОСОБА_8 слідує, що частки співвласників адресою: м. Одеса, провулок Кандинського Василя 1 (перший ) /колишній провулок Перший Ульянівський/ не змінювалися. Оскільки співвласниками жилого будинку не було здійснено виділу частин будинку в натурі і не було підписано акт про встановлення фактичного користування будівлями і спорудами у будинку, приналежності самочинних будівель визначалася зі слів співвласників, що й було відображено у виписці з Реєстру права власності на нерухоме майно від 06.04.2005 року (т.1 а. с. 200).

       Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       Судом встановлено, що витяг КП «ОМБТІ та РОН» від 06.04.2005 року був виготовлений на підставі довідки-характеристики, складеної Інженером КП «ОМБТІ та РОН» ОСОБА_11, що підтвердила судовому засіданні сама свідок ОСОБА_11 і що не заперечували сторони по справі.

       Суд приймає до уваги, що на час складення довідки - характеристики жилого будинку і витягу КП «ОМБТІ та РОН» -06.04.2005 року діяв Наказ № 35 від 30.04.1996 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, яким затверджено Інструкцію про порядок ьидачі довідок-характеристик на об*єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних і фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації. Згідно п. 2.5. якої якщо власник, який звернувся за довідкою характеристикою, подає відповідні документальні підтвердження, що він не має відношення до самовільно побудованих чи реконструйованих об*єктів нерухомого майна, то ця обставина вказується у довідці-характеристиці.

       Суд приймає до уваги, що Інженером КП «ОМБТІ та РОН» ОСОБА_11 у довідці- характеристиці відображені відомості, які не суперечать матеріалам інвентарної справи по даному жилому будинку, яка зберігається в КП «ОМБТІВ та РОН», яка оглядалася в судовому засіданні і з якої випливає, що відсутній жодний документальний доказ на підтвердження наявності у дарувальника ОСОБА_7 на час укладення ним договору дарування з ОСОБА_7 В*ячеславом Володимировичем самочинно зведених будівель і споруд.

В той ж час вказівка у технічному паспорті КП ОМБТІ та РОН» від 10.06.2004 року, виготовл.ного на замовлення позивача ОСОБА_1, П.І.Б. «Пархомець B.C.» як особи, до якої віднесено приналежність самочинно зведених будівель, не є беззаперечним доказом належності самочинних будівель дарувальнику ОСОБА_7, а не самому позивачу ОСОБА_1, який має такі самі ініціали - «Пархомець B.C.».

Таким чином, суд доходить висновку, що відомості, відображені у витягу КП «ОМБТІ та РОН» від 06.04.2005 року щодо відсутності приналежності ОСОБА_7 самочинних будівель за адресою: л. ОСОБА_10, провулок Кандинського Василя 1 (перший ) /колишній провулок Перший Ульянівський/ 6 є такими, що відповідали дійсності, оскільки не спростовані доводами представників позивача і підтверджуються змістом довідки-характеристики складеної Інженером КП «ОМБТІ та РОН» ОСОБА_11 правильність якої не спростована представниками позивача та не оскаржена ними у встановленому порядку.

Відповідно до Наказу «Про затвердження Інструкцій про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 р. № 20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за № 20/5, крім право встановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Коли з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно видно, що власник, наприклад, житлового будинку здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову, у тому числі перепланування житлового будинку, переобладнання нежитлового приміщення в житлове і навпаки, або звів чи зводить господарські, побутові будівлі та споруди без установленого дозволу або без належно затвердженого проекту чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, нотаріус вимагає подання рішення органу місцевого самоврядування про дозвіл здійснити перебудову, прибудову перепланування чи звести господарські, побутові будівлі та споруди. При відсутності такого рішення нотаріус відмовляє в посвідченні договору відчуження житлового будинку, власником якого здійснено таку перебудову, прибудову, переобладнання чи зведено господарські побутові будівлі та споруди.

Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2006 року, вбачається, що на час укладення договору дарування від 13.04.2005 року між співвласниками не було встановлено порядку користування земельною ділянкою при домоволодінні, виходячи з розміру належних їм часток.

Судом встановлено, що договором дарування від 13.04.2005 року, ОСОБА_8 була відчужена ідеальна частка жилого будинку -14/50, право власності на яку ним було набуто на незаборонених Законом підставах - в порядку спадкування Уі частини спадкового майна за заповітом після смерті батька ОСОБА_12, при цьому іншу половину спадкового майна - 14/50 частин домоволодіння успадкував за заповітом позивач ОСОБА_8 Наявність саме такого розміру частки у домоволодінні жодним із співвласників не оскаржена

Суд доходить висновку, що посилання позивача на те, що вказана у договорі частка домоволодіння - 14/50 не відповідала дійсності, не має наслідком визнання договору дарування частини жилого будинку недійсним у зв*язку з порушенням закону. Право власності на 14/50 жилого будинку була набута позивачем ОСОБА_1 і його братом ОСОБА_6 після смерті їх батька в порядку спадкування за заповітом за кожним із спадкоємців. Тому сам по собі спір щодо розміру часток у домоволодінні, що виник в подальшому між співвласниками з приводу користування земельною ділянкою відповідно до часток у домоволодінні, не є підставою дчя визнання договору дарування ідеальної частки домоволодіння недійсним. Порушене право позивача щодо не його згоди з розміром часток має захищатися шляхом звернення до КП «ОМБТІ та РОН» за перерахунком часток і у разі незгоди з цим іншого співвласника, порушене право захищається судом у відповідному позовному провадженні.

Таким чином суд доходить до переконання, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_1 В*ячеслава Володимировича, ОСОБА_2, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об*єктів нерухомості» про встановлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6928672 від 06.04.2005 року таким, що не відповідав дійсності, визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. З, 6, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 203, 215, 216, 376, 717 ЦК України, іст. ст. 60,61, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_1 В*ячеслава Володимировича, ОСОБА_2, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об*єктів нерухомості» про встановлення витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 6928672 від 06.04.2005 року таким, що не відповідав дійсності, визнання недійсним договору дарування частини домоволодіння відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя