справа №2-3/10/0515            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року Докучаєвський м іський суд Донецької області в складі головуючого – судді Садовського М.К., при секретарі Садовничій О.В., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту,

в с т а н о в и в :

13 січня 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що у його власності знаходиться жилий будинок №54 по вул.Гвардійській у м.Докучаєвську Донецької області, що підтверджується договором купівлі-продажу жилого будинку від 21.10.1997 року. По сусідству з ним, у житловому будинку №56а по вул.Гвардійській, проживає ОСОБА_3, який збудував свій будинок на земельній ділянці №56, відрізаної від земельної ділянки попереднього власника будинку №56 по вул.Гвардійській. Їхні земельні ділянки надані їм у користування для обслуговування житлових будинків. Його прибудинкові споруди знаходяться біля межі між їхніми земельними ділянками. Коли він придбав свій будинок, паркану на межі біля його будівель не було. Цього року його сусід зруйнував відмостку шляхом забивання біля його стіни стояків для паркану і зробив паркан з листового металевого шиферу висотою до стріхи на відстані 60мм від стіни споруд. У результаті установки паркану він не в змозі відчиняти квартирку для провітрювання у газовій котельній кімнаті, позбавлений можливості попадання світла через вікно літньої кухні та не можу обслуговувати і ремонтувати стіни споруд. Він звернувся до органу землевпорядкування з приводу перевірки правильності встановлення межі відповідачем, робітники якого зробили перевірку фасадної і тилової частини земельної ділянки. Вказані розміри відповідають розмірам вказаним у генеральному плані. Перевірити межову лінію вони не в змозі. Хоча позивач проміряв межову лінію, у результаті чого був виявлений заступ відповідача на територію його земельної ділянки. Відповідно до діючих будівельних норм біля будівлі необхідна відстань для технічного обслуговування 1м. Він неодноразово звертався до відповідача з приводу зняття  ним паркану, який межує зі стіною споруд і унеможливлює їх обслуговування. Відповідач відмовив йому і повів, що зробив паркан, щоб я не дивився на його подвір’я. Вважає його заперечення необґрунтованими, оскільки відповідач не має права використовувати право користування земельною ділянкою на шкоду його правам та інтересам. У відповідності з п. “а, ж, з”ст.99, ст.100 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для проходу, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд, а також усунення право користування вікнами та квартиркою.

Просить суд встановити земельний сервітут на право користування часткою земельної ділянки №56а по вул..Гвардійська у м.Докучаєввьку, яка належить ОСОБА_3, шириною один метр уздовж його літньої кухні, котельної, довжиною десять метрів уздовж межевої лінії між їхніми земельними ділянками від вул..Гвардійська. Зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати паркан уздовж його літньої кухні, котельної довжиною 10 метрів уздовж межевої лінії між їхніми земельними ділянками.

В судовому засіданні позивач уточнив  позовні вимоги і просить суд усунути порушення його права користування спорудами, літнею кухнею, котельною, сараєм, позначеними на схемі плана його земельної ділянки літерами а-2, Б.Д. розташованими на земельній ділнці №54 по вул.Гвардійській у м.Докучаєвську і зобовязати  ОСОБА_3, демонтувати паркан уздовж його літньої кухні, котельної, сараю довжиною десять метрів уздовж межевої лінії між їх земельними ділянками від вул.Гварідйської, а також стягнути судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала і суду пояснила, що паркан встановлений на їх земельній ділянці і ніяких перепон ОСОБА_2, вони не чинять.

Відповідач ОСОБА_3  позов не визнав і суду показав, що паркан був встановлений на їх земельній ділянці, а не на ділянці позивача. Оскільки  паркан встановлений на їх земельній ділянці, тому вимоги позивача не визнає.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справим, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копіє договору куплі-продажу жилого будинку від 21 жовтня 1997 року, нотаріально посвідченого,  ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купив жилий будинок з господарськими та надвірними побудовами, розташований в м.Докучаєвську по вул.Гвардійська номер сорок два  (пятьдесят чотири) на землі Докучаєвської міської ради народних депутатів. Житлова площа будинку 25.02 кв.м.?

Із копії рішення №39 від 22 лютого 1978 року, виданого виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради, ОСОБА_4 виділений земельний участок по вул.Гвардійська №42-а, площею 400 кв.м. для будівництва індівідуального жилого будинку.

Згідно акту приймання індівідуального будинку, міська прийомна комісія Волноваського району м.Докучаєвська приняла до сдачі будинок ОСОБА_4, який знаходиться на вул.Гвардійській 56-а м.Докучаєвська.

Згідно висновку експерта №04/09е, від 07.12.2009 року,  встановити дійсне розміщення сміжної межі між будинковолодільцами №54 та №56-а по вул.Гвардійській в м.Докучаєвську, і відповідно на території якого будинковолодідьця встановлений паркан із металевого профіля, неможливо з тих підстав, що відсутні дані про первісний розмір земельної ділянки №54, виділеної із складу будинковолодільця №52, яке було розділене на будинковолодіння №52 та №54, а саме розмір земельної ділнки, виділеної під забудову, з вказанням, в тому випадку і його лінійних розмірів;

-у вигляді неможливості сопоставити фактичного розміщення земельної ділянки  №56-А по відношення до земельної ділянки, виділеної під забудову згідно рішення виконкому Докучаєської міської ради від 22.02.1978 р.№39, так як для цього необхідно виконати заміри суміжної земельної ділянки №56, із якої була віділена земельна ділянка № 56-А.

На час складання висновку неможливо встановити з чиєї сторони є порушення будівельних норм і правил при будівництві будівль і споруд, розміщених вздовж фактичної сміжної межі між будинковолодіннями №54 та № 56-А по вул.Гвардійській в м.Докучаєвську, так як неможливо встановити дійсне розміщення сміжних меж між будинковолодіннями №54 та №56-А.

В п.3.25 ДБН 360-92 «Градобудівництво. Планіровка та застройка міських сільских поселень» вказано, що для догляду за будівлями і здійснені їх періодичного ремонту відстань до сусідніх меж  ділянки від найбільш виступаючих конструкцій стіни слід приймати не менше 1.0м.

Згідно СН 441-72 «Вказівка про проектуванню огорож площадок та ділянок підприємств, будівль і споруд» висота огорожі повинна бути не більше 2м.

Віжповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст.125 ЗК ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

В судовому засідання, ні позивач, ні відповідачі не надали суду доказів в підтвердження того, що вони мають право власності чи право постійного користування на виділені ним земельні ділянки, а тому находить, що спір з приводу межі між їх земельними участками, до отримання ними документів які підтверджують право власності на земельні участки, суд не може розглядати.

Згідно зі ч.1 ст.103 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, непримні запахи, шумове забруднення тощо).

 Згідно ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.

Згідно п.п.11, 18 «в», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельногозаконодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

 - в) відповідно до ст. 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не маючи документів в підтвердження  право власності на земельну ділянку та її державну реєстрації, встановили    паркан із металевого профнастилу без визначення межі  в натурі, з земельною ділянкою позивача, чим вчинили  йому незручності в користуванні належним йому будівлям, то суд находить, що встановлений відповідачами паркан із металевого профнастилу підлягає демонтажу.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судові витрати поніс ОСОБА_2,   а         тому саме на його користь слід стягувати судові витрати з відповідачів.

З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в вигляді судового збору в сумі 8 грн 50 коп, 7 грн 50 коп витрат на  забезпечення  інформаційно-технічного розгляду справи  та 500.00 грн за проведення судово-будівельної експертизи.

Керуючись ст.ст..15,30,212-215,88,84 ЦПК України,  ст.ст..386 ч.2, 391 ЦК України, . ст.ст.158,125 ЗК України,  п.п.11, 18 «в», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельногозаконодавства при розгляді цивільних справ»,    суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, задовольнити.

Усунути порушене право користування ОСОБА_2 своїми будівлями, а саме літнею кухнею, котельною, сараєм шляхом  зобовязання ОСОБА_3, ОСОБА_4 демонтувати паркан із металевого профнастилу установлений на суміжних межах між будинковолодільцями №54 та 56-А по вул. Гвардійській в м.Докучаєвську протягом одного місяця після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати – 8грн 50 коп за уплату судового збору,  7 грн 50 коп за інформаційно-технічне забеспечення розгляду справи, 500 грн за оплату судово-будівельної експертизи, а всього 516 грн.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

 Рішення віддруковано суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя