Справа № 2-а-3490 2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Вангородській О.С. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві про зобов’язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії і згідно ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої згідно Закону становить 15 % від мінімальної пенсії за віком. Але відповідач відмовився провести їй перерахунок додаткової пенсії, а тому позивач просила суд визнати дії відповідача щодо встановлення та виплати їй додаткової пенсії у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії, встановивши її на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача до суду не з’явився, суду надано письмове клопотання відповідача щодо розгляду справи без участі їх представника та письмові заперечення на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що стверджується копією посвідчення.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Білій Церкві і одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», станом на 01.03.2010 року розмір пенсії становить 644 грн.16 коп.
Відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3.4 встановлюються у вигляді: а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст.51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст.53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення ст.51 Закону, а не постанови КМ України.
Так, в разі колізії між нормативноправовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Крім того, необгрунтованими є посилання відповідача на постанову КМ України № 1 від 03.01.2002 року ”Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, оскільки вказана постанова втратила чинність відповідно до постанови КМ України від 16.07.2008 року за № 654.
Виходячи з положень ст.51 Закону під час визначення розміру додаткової пенсії позивача за основу при її розрахунку береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених Законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч.3 ст.67 вказаного вище Закону в новій редакції у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, оскільки розмір додаткової пенсії позивача необхідно розраховувати з мінімального розміру пенсії за віком, який залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що вказано вище в постанові, то підставою для перерахунку пенсії позивача є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок повинен здійснюватися з дня встановлення цього мінімуму.
Ст.62 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня-380 грн., з 1 квітня-406 грн., з 1 жовтня –411 грн.
Ст.58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” затверджено на 2008 рік розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня –470 грн., з 1 квітня-481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
А Законом України від 06.11.2009 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» статтю 54 було доповнено новою частиною, згідно якої з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 573 грн.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року-695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня-723 грн., з 1 грудня -734 грн.
Як встановлено судом, п.28 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено на 2008 рік зміни до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: особам, віднесеним до категорії 4, розмір додаткової пенсії становить -5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в т.ч. п.28 розділу 2 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
В цьому рішенні також вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаної додаткової пенсії у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Суд вважає, що право на додаткову пенсію в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком позивач набула з 22.05.2008 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, до 22.05.2008 року додаткова пенсія виплачувалася позивачці в розмірі 5% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до внесених змін Законом про державний бюджет на 2008 рік, що відповідало вимогам діючого законодавства.
Але після визнання цих змін неконституційними виплату додаткової пенсії позивачці необхідно здійснювати в розмірі, передбаченому ст.51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком.
Отже, проаналізувавши всі зазначені правові норми суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо встановлення та виплати додаткової пенсії позивачці у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є неправомірними
Законом України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набув чинності з 10.03.2010 року, було внесено зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України стосовно того, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Але відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень до цього Закону, після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п.3 ч.1 ст.18 КАС України.
Оскільки провадження по даній справі було відкрито 12.02.2010 року до набрання чинності вказаним вище Законом, то спір підлягає розгляду за правилами КАС України.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,113 Конституції України, ст.ст.49,51,53,62,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві щодо встановлення та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’юё ОСОБА_1 відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановивши її на рівні 15 % від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами про державний бюджет України на відповідні роки, починаючи з січня 2009 року.
Від сплати держмита /судового збору/ позивача звільнити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.