Справа №2-331/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого  - судді                 Кучми В.В.                      

при секретарі  -                 Сіденко І.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про стягнення матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з справжнім позовом до КП «Служба єдиного замовника» посилаючись на те, що з 05.05.04 року працювала на підприємстві відповідача у якості паспортиста, звільнилась 31.08.09 року за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням власником умов колективного договору у частині своєчасної виплати заробітної плати. Розрахункові у вигляді заборгованості з заробітної плати їй були виплачені вчасно, але вихідна допомога на підставі ст. 44 КЗпП України до цього часу є не виплаченою, тому оскільки з нею остаточно не проведений розрахунок, то просить стягнути з відповідача матеріальну допомогу у розмірі трьох місячного середнього заробітку та середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення і по день винесення судового рішення. Також вважає, що такими діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку оцінює у сумі 2000 грн.  

У судовому засіданні позивачка підтримала позов повністю.

Представник позивачки за усною заявою ОСОБА_2 на обґрунтування вимог виклав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Під час розгляду справи від представника позивачки надійшла заява про залишення позову без розгляду у частині стягнення моральної шкоди, у зв»язку з чим за ухвалою Сніжнянського міського суду від 24 лютого 2010 року позовні вимоги у зазначеній частині позову залишені без розгляду.

Представник відповідача за довіреністю юрисконсульт Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» ОСОБА_3 позов не визнала, посилалась на те, що з позивачкою проведений розрахунок і за ордером від 27.10.09 р виплачена заборгованість з заробітної плати. На отримання вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного заробітку вважає позивачка не має право, оскільки в заяві про звільнення вона просила звільнити її за згодою сторін, а також  на протязі часу її роботи з її боку були порушення трудової дисципліни, за що вона мала стягнення.

Заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування вимог, суд вважає позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим органом законодавства про працю працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. У судовому засіданні доведений факт звільнення позивача за ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв»язку з порушенням відповідачем законодавства про працю, а саме у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Зазначені обставини підтверджуються записами в трудовій книжці позивачки за №№22-24, згідно яких вона за наказом №13-к від 05.05.04 р була прийнята за переводом на посаду паспортиста Комунального підприємства «Служба єдиного замовника», згідно наказу №13-к від 31.08.09 р є звільненою у зв»язку з систематичним невиконанням адміністрацією підприємства законодавства про працю та умов колективного договору з виплати заробітної плати. Щодо запису у трудовій книжці за №23 про звільнення позивачки за згодою сторін за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що вчинений за наказом по підприємству №13-к від 31.08.09 р, відповідачем в порядку виправлення допущених помилок з оформлення трудових відносин, керуючись порядком ведення трудових книжок, були прийняті такі умови і зроблена відмітка про його недійсність, у зв»язку з чим суд не може прийняти посилання представника відповідача про те, що з відповідачкою був розірваний трудовий договір на умовах за згодою сторін. Посилання представника відповідача на те, що на протязі часу роботи з боку позивачки мались порушення трудової дисципліни, за що вона мала стягнення і ці обставини звільняють підприємство від виплати робітнику вихідної допомоги є неспроможними, а також при цьому не доведеними у судовому засіданні.

Видатковим касовим ордером №190 від 27.10.09 р підтверджується отримання позивачкою розрахункових у вигляді заборгованості з заробітної плати за передуючі місяці роботи. Але у день звільнення 31.08.09 р та до теперішнього часу позивачкою лишаються не виплачені розрахункові у вигляді вихідної допомоги у розмірі трьох місячного середнього заробітку.

Середній заробіток згідно п.п. „є” п. 1, абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України №100 від 08.02.1995 р обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов”язана відповідна виплата. Відповідно до абз. 2 п. 8 цього Порядку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Згідно довідки загальний заробіток позивачки за останні два місяці, що передували її звільненню у липні 2009 року склав 864,09 грн за 19 виходів та у серпні 2009 року - 836,80 грн за 20 відпрацьованих днів і виходячи з цього середній заробіток для обчислення вихідної допомоги складає (864,09 +836,80):39=43,61 грн*19,5=850,39 грн, а вихідна допомога, яку слід стягнути з відповідача на користь позивачки у розмірі тримісячного середнього заробітку -850,39*3=2551,17 грн.

Згідно ст. 116 ч. 1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день його звільнення або якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, установа, організація повинні виплатити  працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Фактично позивачкою лишились не отримані розрахункові у вигляді вихідної допомоги по день винесення судового рішення. За період з дня звільнення з 31.08.09 року і по день винесення судового рішення по 24.02.10 року кількість робочих виходів згідно загального щотижневого графіку роботи на підприємстві складає 126 робочих днів. Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України  №100 від 08.02.95 р „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” суми середнього заробітку за період затримки розрахункових обчислюються виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передували події, з якою пов”язані відповідні виплати, шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Виходячи з вищенаведеного розрахунку середньо денної заробітної плати середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивачки за період з 31.08.09 року по 24.02.10 року, складає 43,61 грн*126 робочі дні=5494,86 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі - робітники та службовці - з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача  КП «Служба єдиного замовника» на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно ціни позову у розмірі по 80,46 грн.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при звернені до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у зв»язку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн

Керуючись ст.ст. 44, 116, 117КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 212–215, 294 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» про стягнення матеріальної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середнього трьох місячного заробітку в сумі 2551 гривен 17 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31.08.09 року по 24.02.10 року у сумі 5494 гривні 86 копійок.

    Стягнути з Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» на користь держави судовий збір у сумі 80 гривен 46 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривен.

     Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з моменту його проголошення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області  через Сніжнянський міський суд.

    Головуючий: