Справа № 2-809   2010  рік

      Р І Ш Е Н Н Я              

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

4 березня  2010 року         Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання  Ільницькій І.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів ,-

                                   В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі по 02.08.2000 року,  від  якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,  з 1993 року відповідач сплачує аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття, син перебуває на її утриманні,  в даний час навчається на першому курсі  економічного факультету денної  форми навчання в Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, в зв’язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а тому позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ј  частини всіх видів доходів відповідача на час навчання сина.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.

Відповідач в  суді позов не визнав, пояснив, що він сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття, але на даний час він не працює за станом здоров’я,  джерел прибутків не має,  після розірвання шлюбу він пішов з квартири, де вони проживали разом з позивачкою та дітьми,  наймає житло, в квартирі залишилося все майно, яке вони придбали за час шлюбу.

Заслухавши пояснення  сторін, оглянувши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  частково з слідуючих  підстав.

Відповідно до ст.32 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку ратифіковано 10.11.1994 року, правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної сторони, на території якої постійно проживають діти, тобто, в даному випадку за законодавством України.

Так, судом  встановлено, що  сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.10.1987 року по 23.08.2000 року, від якого мають сина  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується випискою з паспорта позивачки, копіями  свідоцтв про розірвання шлюбу,  про народження  дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є студентом першого курсу економічного факультету денної форми навчання Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, навчання платне та становить на рік 8122 грн., термін навчання з 01.09.2009 року по 30.06.2013 року, що стверджується довідкою навчального закладу.

Судом встановлено, що з 1993 року  за рішенням Білоцерківського міського суду з відповідача  стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини заробітку відповідача до досягнення сином повноліття, що  не оспорюється сторонами по справі.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки  зобов’язані утримувати їх  до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.  

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд вважає, що син сторін ОСОБА_4 в зв’язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, оскільки він не працює, навчається на денному відділенні навчального закладу, кошти йому необхідні на харчування, проїзд, придбання одягу, необхідних підручників, зошитів,  канцелярських знарядь.

З  пояснень позивачки в суді вбачається, що інших джерел прибутків, крім її заробітної плати., їхня сім’я не має, допомогу також надають її батьки.

Позивачка на даний час працює в ТОВ « Комюкрейнторг» і її середня заробітна плата  становить приблизно біля 700  грн. відповідно до довідки підприємства від 03.03.2010 року.

Відповідач посилається на те, що він не має змоги надавати допомогу сину, оскільки хворіє, не працює, не має джерел прибутків.

Дійсно, відповідачем надано медичні документи про те, що він перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: залишкові зміни інфільтративного туберкульозу у вигляді фіброзу та щільних вогнищ, для оточуючих епідемічної загрози не становить, він часто перебуває на стаціонарному лікуванні, лікується  амбулаторно.

Але інвалідом відповідача не визнано, отже, він вважається працездатним за станом здоров’я та за віком, інших осіб на утриманні  він не має.

 Отже, суд вважає, що відповідач є спроможним надавати матеріальну допомогу позивачці на утримання повнолітнього сина на час його навчання.

При визначенні розміру аліментів судом приймаються до уваги всі вказані вище обставини.

Крім того, судом приймається до уваги той факт, що позивачка також хворіє, перебуває на обліку в Білоцерківському онкодиспансері.

 Таким  чином, з врахуванням всього наведеного, суд вважає за можливе вимоги позивачки  задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на  повнолітнього сина на період його навчання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісячно,  оскільки суд вважає відповідача спроможним сплачувати аліменти в такому розмірі.

Суд вважає, що стягнення аліментів необхідно проводити з 27 грудня 2009 року після досягнення сином сторін повноліття, оскільки до 26 грудня 2009 року аліменти вже стягувалися на підставі рішення суду, а звернулася позивачка з відповідною заявою 03.12.2009 року.

За  ст.4  Декрету КМ України «Про державне мито» сторони звільнені  від сплати держмита /судового збору/  на користь держави.

Згідно ст.ст.81,88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 198-201 СК України, ст.ст.10,60, 81, 88, 212-215   ЦПК України, суд-

                                     В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь  ОСОБА_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на  сина  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в  розмірі 1/6 частини заробітку /доходу/ відповідача щомісячно з  27 грудня  2009 року до             30 червня 2013 року  включно в зв’язку з його  навчанням.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави  120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути  оскаржене до апеляційного суду  Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                             Суддя                          Дмитренко А.М.