Справа № 2-434, 2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 року                       Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                               Марущак Н. М.,

при секретарі:                                   Грибань Ю. Г..

з участю позивачки:                             ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради:  ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок № 4 по вулиці  Набережна в селі Юрківка Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила частку в його майні ОСОБА_4, яка згідно  діючих  на  той  час ст. ст. 120,123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України “Про власність” набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.  

5 квітня 1997 року померла ОСОБА_4, спадщину після смерті якої прийняла вона (позивачка), як спадкоємиця за законом, отримавши 22 березня 2005 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна.

ОСОБА_2 сільська рада свідоцтва про право власності на ім’я померлої не видала, що позбавляє її можливості оформити свої спадкові права в  державній нотаріальній конторі. Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 15483 гривень, загальна площа 26,1 кв. метри, жила площа – 17,6 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.

Позивачка просить визнати за нею право на спадщину за законом після смерті матері на вищевказаний житловий будинок.

В попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві.

Представник ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснила, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок № 4 по вулиці Набережна в селі Юрківка Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору, на час його припинення в ньому проживала ОСОБА_4, яка померла 05.04.1997 р. Спадщину після неї за законом прийняла позивачка, яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок не приватизована. Інших спадкоємців, які б мали право на спадщину, не має.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, пояснення та  усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача - ОСОБА_2 сільської ради  ОСОБА_3, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок № 4 по вулиці Набережна в селі Юрківка Ставищенського району Київської області відносився до майна колгоспного двору, головою та єдиним членом якого була ОСОБА_4, яка станом на 15 квітня 1991 року проживала в даному дворі та не втратила частку в його майні. Спадщину за законом після смерті 5 квітня 1997 року ОСОБА_4 прийняла позивачка відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особа, яка фактично вступила в володіння та управління спадковим майном. 22 червня 2005 року позивачка в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна. Вартість земельної ділянки відповідно до технічного паспорта 15483 гривень, загальна площа 26,1 кв. метри, жила площа – 17,6 кв. метри. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності ОСОБА_2 сільською радою на вищевказаний будинок на ім’я ОСОБА_4 не видавалось і сільська рада відмовила позивачці у видачі такого свідоцтва на ім’я ОСОБА_4 оскільки первинна видача свідоцтв на право власності вказаним Типовим положенням на ім’я померлих не передбачена.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на вказаний будинок, як член колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р), а після смерті останньої позивачка набула право на спадщину за законом на вказаний будинок і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки ОСОБА_2 сільська рада до пред’явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок  і в попередньому судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов’язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 529 ч. 1, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті 5 квітня 1997 року ОСОБА_4 на житловий будинок № 4 по вулиці Набережна в селі Юрківка Ставищенського району Київської області, загальною площею 26,1 квадратних метри, житловою площею 17,6 квадратних метри, вартістю 15483 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: