Справа №2-547/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Сіренко М.О.
при секретарі Алексєєвої В.П.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради „Про визнання права власності на нерухоме майно”,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за неї права власності на домоволодіння, яке складається, у тому числі, і з самовільних споруд, і яке розташоване за адресою: м. Макіївка вул. Глазунова,96.
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 19 вересня 1965р. вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, який помер 27 березня 2009 року. Після його смерті вона звернулася до нотаріальної контори і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, прийнявши спадщину, яка складається з: земельної ділянки площею 0,0779га за адресою: м. Макіївка вул.. Глазунова,96, житлового будинку з надвірними спорудами і будівлями – сараю «В-1», вбиральні «Д-1», водогону -1 , огорожі №1. Але, після смерті чоловіка і до часу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, вона здійснила самочинне будівництво, а саме: встановила перегородку в кімнаті 2, демонтувала перегородку між кімнатами 3 і 8, у зв’язку з чим змінилася загальна площа будинку з 63,7 кв.м на 64,1 кв.м, а житлова – з 23,7 кв.м на 33 кв.м. Літня кухня «Ж», сараї «З» і «К», «Л», гараж «М», навіс «Н» - тимчасові споруди, а сараї «Г» і «Б» - зруйновані. ПП «Експерт-Оцінка» надане експертне дослідження спеціаліста про те, що будівлі і споруди відповідають вимогам діючих будівельних норм і правил, і вони придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Вважає, що оскільки вона є власником земельної ділянки, на якій знаходяться самочинні об’єкти, згідно з ч.5 ст. 376 ЦК України, за неї може бути визнано право власності на самовільні будівлі. Тому що це не порушає права третіх осіб. Також, вона посилається на ст.. 392 ЦК України, яка встановлює, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності. якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документу, який посвідчує його право власності.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги.
Представник відповідача позов визнав і зазначив, що можливо визнати за позивачем права власності на самочинні споруди і будівлі, які розташовані на земельній ділянці, власником якої вона є.
Представник третьої особи КП «БТІ м. Макіївки» до судового засідання не з’явився, просив розглянути справу в їх відсутності.
Третя особа – інспекція архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до судового засідання не з’явилися, про день, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Суд, вислухав пояснення позивача, з’ясував думку відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 28.09.2008р. ОСОБА_1 є власником спадкового майна ОСОБА_3 у вигляді: земельної ділянки площею 0,0779га по вул.. Глазунова,96 в м. Макіївки; житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами: житловий будинок А 1 житловою площею 23,70 кв.м, загальною площею – 63.70 кв.м, сараю В1, вбиральні Д1, водогіну – 1, огорожі №1. /а.с. 8-9/
Згідно акту КП «БТІ м. Макіївки» від 24.06.2009р. самовільно проведена реконструкція будинку, у зв’язку з чим загальна площа жилого будинку А-1 змінилася з 63,7 на 64,1 кв.м, житлова – з 23,7 на 33,0 кв.м; самовільно побудовані літня кухня Ж, сараї літ. З,ОСОБА_4 Л, гараж М, навіс Н – тимчасові споруди. ОСОБА_4 Б,Г – зруйновані. /а.с.11/
В судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2009р. ОСОБА_3 помер, а його дружина – ОСОБА_1 самочинно реконструювала житловий будинок, побудувала літню кухню, сараї на земельній ділянці, власником якої вона стала за свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Відповідно до експертного дослідженні спеціаліста будівельно-технічної спеціалізації №7/23/11/09 від 9.11.2009р. самочинні будівлі мають 100% ступень готовності, відповідають вимогам діючих будівельних норм і правил. /а.с. 25-29/
Законами України „Про планування і забудову території” і „Про основи містобудування” визначені основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт, що є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне право про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно /частина 3/; за особою – власником /користувачем/ земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб /частина 5/.
В судовому засіданні встановлено, що на час виникнення у позивача права власності на земельну ділянку вона провела ряд самочинних будівельних робіт по реконструкції будинку та спорудженню нових об’єктів.
Згідно з ч.5 ст.. 376 ЦК України на вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушає права інших осіб.
Обставини порушення позивачем прав інших осіб самочинним будівництвом, в судовому засіданні не встановлені.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на вимоги ст.. 392 ЦК України, тому що відповідач ніяким чином не порушував або не визнавав права і інтереси позивача щодо самочинного будівництва.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на самочинні будівлі і споруди, які вказані в акті КП «БТІ м. Макіївки», а саме: на реконструйований житловий будинок загальна площа якого змінилася з 63,7 кв.м на 64,1 кв.м, а житлова – з 23,7 кв.м на 33,0 кв.м; літню кухню під літ. Ж і сараї під літ. З і К.
Також, слід зазначити що на тимчасові споруди не визнається право власності; і повторно не визнається право власності на ті споруди, які вже знаходяться у власності спадкодавця.
Визнання права власності на ворота не є предметом спору в судовому засіданні і включається в технічну документацію за матеріалами інвентаризації.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинні будівлі: реконструйований житловий будинок під літ. А-1 загальною площею 64,1 кв.м, а житловою – 33,0 кв.м; літню кухню під літ. Ж і сараї під літ. З і К.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.О. Сіренко