Cправа №2-19

      2009 р.    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

5 червня 2009 р.                                                                                  м.Яремче

Яремчанський міський суд  Івано-Франківської області

в складі : головуючого – судді                           Гандзюка Д.М.

                 секретаря                                             Виксюк Х.М.  

з участю: позивачів                                             ОСОБА_1, ОСОБА_2  

                 представника позивачів адвоката      ОСОБА_3.

                 відповідачки                                         ОСОБА_4

                 представника виконкому Яремчанської міської ради ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Яремчанської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Яремчанський міський відділ земельних ресурсів, про визнання недійсними рішення виконкому і державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов’язання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою і знести огорожу,-

                                                         в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення виконкому від 21.03.2000 р. №33 про передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0.0731 га, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7, зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_6 не чинити позивачам перешкоди в користуванні земельною ділянкою і знести огорожу.

Позивачі обгрунтовують свої вимоги тим, що ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку площею 0.05 га по вул. Б.Лепкого в м.Яремче. До цієї ділянки з вулиці Б.Лепкого існував заїзд шириною три метра.  4.07.2008 р. вона подарувала 0.01 га вказаної ділянки ОСОБА_2. 1.08.2008 р. відповідач ОСОБА_6 встановив огорожу на в’їзді. Тоді позивачам стало відомо, що виконком місцевої ради оскарженим рішенням передав у власність ОСОБА_7С суміжну земельну ділянку, збільшивши її розмір за рахунок заїзду до земельної ділянки позивачів.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з наведених підстав і просять задоволити позов.

Представник виконкому Яремчанської міської ради ОСОБА_5І позов визнала. Вона пояснила, що при приватизації земельних ділянок сторін обміри проводилися неточно, тому вийшла накладка частини земельної ділянки. Представник ствердила, що земельні ділянки сторін було обстежено комісійно і рекомендовано відповідачам не проводити будь-які будівельні роботи. Представник не заперечує проти задоволення позову.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала. Вона пояснила, що від будинку до вулиці Б.Лепкого вела стежка, яку в минулому загородив чоловік ОСОБА_1. Тому відповідачі встановлювали огорожу на місці старої огорожі. Відповідачка вважає, що оспорювані рішення і державний акт є законними, тому вона просить відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки, але про місце і дату розгляду справи був належно повідомлений.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Поясненнями позивачів, які стверджуються даними в державному акті та договорі дарування (а.с.5, 6-7), встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають у власності земельну ділянку загальною площею 0.05 га по вул.Б.Лепкого в м.Яремче. З плану меж земельної ділянки у державному акті (а.с.5), вбачається,  що ця ділянка по межі «А-Б» має вихід на вулицю Лепкого.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджують даними в державному акті (а.с.9), встановлено, що власником суміжної земельної ділянки була ОСОБА_7. З рішення виконкому Яремчанської міської ради від 18.08.1999р., №73 вбачається, що спочатку ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку розміром 0.053 га (а.с.176, 178). До своєї заяви міському голові ОСОБА_7 додала план-схему земельної ділянки, яку вона просила передати їй у приватну власність (а.с.179-180). Із доданої схеми вбачається, що ОСОБА_7 просила передати їй дві ділянки загальним розміром 0.053 га, між якими по межі «Г-Д» розміщена земельна ділянка позивачів, яка має вихід на вулицю Лепкого.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються даними в рішенні  (а.с.72), встановлено, що виконком Яремчанської міської ради 21.03.2000 р. вніс зміни в своє  рішення  від 18.08.1999 р. і змінив розмір земельної ділянки, яка передана в приватну власність ОСОБА_7 з 0.053 га до 0.0731 га. З плану меж земельної ділянки у державному акті ОСОБА_7 (а.с.9), вбачається, що згідно вказаного рішення ОСОБА_7 передано у власність фактично вже одну земельну ділянку розміром 0.0731 га. По межі «А-Б» земельна ділянка ОСОБА_7 межує з ділянкою ОСОБА_1, яка вже не має виходу на вулицю Лепкого.

Досліджені судом докази дають підстави зробити висновок, що виконком Яремчанської міської ради п.10 рішення від 21.03.2000 р., №33 збільшив площу земельної ділянки ОСОБА_7 за рахунок земельної ділянки, яка знаходилася у приватній власності  ОСОБА_1. Тому таке рішення не відповідає вимогам ст.17 ч.8 ЗК України ( в ред.1992 р., яка була чинною на час прийняття рішення), позаяк передана ділянка не була вилучена у власника. Відповідно до вимог ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

На підставі рішення виконкому Яремчанської міської ради від 21.03.2000 р., яке не відповідає вимогам закону,  ОСОБА_7  24.07.2000 р. видано державний акт на право приватної власності на землю (а.с.9). Поясненнями позивачів, представника виконкому Яремчанської міської ради, даними в листі (а.с.8), встановлено, що в розмір земельної ділянки по вказаному державному акті включено частину земельної ділянки, яка належить позивачам. Відповідно до положень ст.155 ч.1 ЗК України, у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Тому державний акт ОСОБА_7 слід визнати недійсним.

Поясненнями осіб, які беруть участь у справі і стверджуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними в листі (а.с.8), встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, як спадкоємці померлої ОСОБА_7, на земельній ділянці позивачів, по межі «А-Б», встановили огорожу і створюють позивачам перешкоди в користуванні  ділянкою. Відповідно до положень ст.391 ЦК України позивачі мають право на захист порушеного права.

 Судові витрати позивачів складають 41 гр. і стверджуються квитанціями (а.с.11-12, 82).

 На підставі ст.ст.152, 155, 158 ЗК України, ст.17 ЗК України (в ред. 1992 р.), ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.391 ЦК України та керуючись ст.ст.209,213-215 ЦПК України, суд,-

                                                           в и р і ш и в :

         позов задоволити.

         Визнати незаконним п.10 рішення виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 21.03.2000 р., №33.

         Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_7 від 24.07.2000 р., IY-ІФ,  № 004475.

         Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_6 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою площею 0.05 га по вул.Б.Лепкого в м.Яремче і знести огорожу довжиною три метри по межі «А-Б» вказаної ділянки.

        Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в користь  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 41 гр. судових витрат.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

         Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                                                           СУДДЯ :