Справа  № 2-82/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 січня 2010 року                                     Корсунь-Шевченківський  районний  суд  Черкаської   області  в  складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участю секретаря Сміян А.В.,

розглянувши  у  відкритому  попередньому судовому  засіданні у  залі  суду  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

суд

ВСТАНОВИВ:

      4 січня 2010 р. позивач звернулася у суд з даним позовом і просить ухвалити  рішення, яким  визнати за нею  в порядку  спадкування за  законом  право власності на  майно, що належало її померлому батькові ОСОБА_2 ,   яке є самочинно збудованим  на  відведеній під збудоване будинковолодіння, приватизованій земельній ділянці площею 0,61 га, по вул. Лісова, 22, у с. Комарівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

      Свій позов позивач мотивує тим, що 30 листопада 2005 року помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарсько – побутовими спорудами.

      Померлий за свого життя  мав право на визнання за ним права власності на дане  майно, здавши його  в  експлуатацію відповідно до вимог Закону,  але не  здав, бо помер, а тому   вказане  будинковолодіння має статус об?єкта  незавершеного будівництва,  бо   не здане  в  експлуатацію, в  зв»язку  з чим позивач  не може оформити свої спадкові права на вказане  будинковолодіння.

      У попереднє судове засідання  позивач  з’явилась, позов підтримала повністю, заявила клопотання  слухати справу  у попередньому  судовому  засіданні,   так як  для  цього надані всі  необхідні  докази,  та надала суду пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

       Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у суд не з’явився, але сільський голова направив до суду заяву, в   якій не заперечує проти задоволення позову та просить суд  справу слухати у відсутність представника відповідача

       Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до   задоволення та  ухвалює рішення  з попереднього судового засідання, маючи для  цього всі  законні  підстави.

      У попередньому судовому засіданні встановлено, що дійсно 30 листопада 2005 року помер гр. ОСОБА_2, батько позивача,  якому  належав житловий будинок з  господарсько – побутовими спорудами, що  розташований за адресою:  вул. Лісова, 22, у с. Комарівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на приватизованій, на підставі рішення Комарівської сільської ради Корсунь – Шевченківського району Черкаської області № 7-ХІІ від 12.04.1996 року, що підтверджується довідкою № 11, виданою виконкомом Комарівської сільської ради від 19.01.2010 року, земельній ділянці, площею 0,61 га, яка була виділена померлому під вже самочинно збудований будинок, але не здав будинок  в  експлуатацію, бо помер. Тобто будинковолодіння має  статус  об’єкта незавершеного будівництвом.

    Спадкодавець на вищевказане будинковолодіння заповіту не залишив. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, яка у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, шляхом подачі до Корсунь – Шевченківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, де 19.06.2006 року заведено спадкову справу № 348, що підтверджується повідомленням Корсунь – Шевченківської державної нотаріальної контори №19 від 14.01.2010 року,   та видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом № 1-1694 (ВСХ 424436) від 19.06.2006 року. Інші спадкоємці померлого, за законом, відсутні.

Позивач не може оформити свої спадкові права на вказане в даному позові будинковолодіння померлого батька, так як воно є самочинно збудованим, тобто збудованим на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту, що підтверджується   довідкою № 11 виданою виконкомом Комарівської сільської ради від 19.01.2010 року.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була  їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому  законом  порядку  особі під уже збудоване нерухоме майно. А також, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У попередньому судовому  засіданні  встановлено, що  земельна  ділянка  померлому  була  наділена  у постійне користування  під уже самочинно збудований будинок. Згідно довідки № 13 виданої виконкомом Комарівської сільської ради від 19.01.2010 року, вищевказаний житловий будинок межує із землями Комарівської сільської ради, інші суміжні землекористувачі та землевласники відсутні,   а тому при задоволенні позову, не будуть порушені права інших осіб, як власників суміжних садиб.

       Згідно ст. 331 ЦК України нерухоме майно підлягає державній реєстрації, яку  може  провести  лише особа, яка  його  побудувала  і яка є  живою, а до моменту реєстрації  вказане  будинковолодіння вважається об’єктом  незавершеного  будівництва.

        Оскільки  вказаний житловий будинок на день смерті померлого не був зареєстрований   в   установленому   законом порядку,  тобто являється об’єктом незавершеного будівництва, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення  і  відповідно до положень ст. 1216 ЦК України обов’язок  по здачі  вказаного будинковолодіння в експлуатацію  переходить до  позивача, оскільки  вказана  стаття передбачає, що  спадкування  це є перехід прав та обов’язків   /спадщини/  від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб   /спадкоємців/,  а тому  суд позов  задовольняє та   визнає  за  позивачем  право власності в порядку  спадкування, як  за  спадкоємцем  першої черги за  законом, донькою померлого ОСОБА_2, на  дане майно, як на  незакінчений  будівництвом  об’єкт,  з  послідуючою здачею його в експлуатацію.

        Задовольняючи позов, суд залишає за позивачем судові витрати по справі, оскільки ні до подання позову до суду, ні під час судового розгляду справи  відповідач не заперечував проти його задоволення і   прав  позивача не порушував.  

       Керуючись ст. 331;  ч.3, 5 ст. 376, 1216  ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України,

суд

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно -  задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 – Шевченківського району Черкаської області, а жителькою  м. Корсуня – Шевченківського, вул. Харківця, 23, Черкаської області, паспорт серії НС 564198 виданий Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області від 24 грудня 1998 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, працюючою охоронцем в КП «Водовідведення» інші дані про особу суду невідомі, право  власності в  порядку  спадкування  за  законом, як спадкоємцем першої черги, після  смерті батька - ОСОБА_2, померлого 30 листопада 2005 року, у с. Комарівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, на незакінчений будівництвом об’єкт, що  знаходиться на приватизованій земельній ділянці розміром 0,61 га, за  адресою: вул. Лісова, 22, у с. Комарівка Корсунь-Шевченківського району  Черкаської області.

       Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або  подання апеляційної скарги в  цей  же строк.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський  районний суд шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

      Відповідачем рішення  може  бути  оскаржене  в такий  же спосіб і  протягом  тих же  строків з часу  одержання  копії даного рішення.

      Головуючий