Справа №2а-256/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    12 березня 2010 року в місті Горлівка Донецької області Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі:

головуючого    судді  Дундар І.О.

при секретарі        Бушніной В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівка про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „дітям війни”,-    

ВСТАНОВИВ:

2 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що він отримує пенсію за віком і відноситься до категорії дітей війни. Відповідно до Закону „Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 1 січня 2006 року відповідач повинен сплачувати йому щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але не робив цього. Просив визнати його право на допомогу «дітям війни», визнати дії відповідача протиправними, зобов”язати відповідача нарахувати та сплатити допомогу за 2009 рік в сумі 1195,20 гривні.

У судове засідання сторони не з”явилися, надали суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі.

    Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства  України в Донецькій області в судове засідання не з"явився, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

    Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    З матеріалів справи та наявних в неї доказів судом встановлено наступне.

    Позивач має статус дитини війни (арк.спр.5), що підтверджується записом  в пенсійному посвідченні.

Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових  внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    В 2009 році статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме: "дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком".

    Таким чином, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року позовні вимоги обгрунтовані на законі.

Але на підставі ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 2 лютого 2010 року, тобто він пропустив строк звернення до суду. При цьому він не просив поновити строк звернення до суду, не вказав на причини його пропуску.

Представник відповідача в поданих до суду запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог з причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, ч.2 – якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Виходячи з викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково - належить визнати право позивача на державну соціальну допомогу, встановлену ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу допомоги до пенсії, як „дитині війни” у передбаченому Законом розмірі протиправною і зобов”язати відповідача зробити перерахунок, виходячи з вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 1 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії в сумі - 47 грн, з 1 квітня 2008 року – 48 грн 10 коп, з 1 липня 2008 року – 48 грн 20 коп, з 1 жовтня 2008 року – 49 грн 80 коп (арк.спр.8), за період з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач повинен  зробити перерахунок виходячи з вимог Закону.

В той же час суд приходить до висновку, що вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача нараховувати щомісячну державну допомогу відповідно до Закону надалі при нарахуванні пенсії   є   не обґрунтованими   і   не   підлягають   задоволенню з наступних підстав.

    Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних повноважень.

    Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права громадянина, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов”язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний Фонд України дії на підставі Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його теріторіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов”язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівка Донецької області.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обгрунтування правомірності невиконання своїх зобов”язань перед позивачем.

В порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов”язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Отже відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов”язань не є підставою для відмови в позові.

Відповідно до приписів ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача з відповідача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовий збір в сумі 3,12 грн.

На підставі ст.ст.3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 8-12, 99, 100, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівка про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „дітям війни” задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівка Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в в Калінінському районі міста Горлівка Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 (три) гривні 12 копійок.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м.Горлівка протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя