ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 листопада 2018 року м. Черкаси справа № 925/872/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Скиби Г.М., розглянув заяву представника відповідача СТОВ ім. Шевченка Крупи Р.А. про відвід судді

у справі за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

та Канівської районної державної адміністрації, Черкаська область, м. Канів, вул. Олега Кошового, 3

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка, вул. Шевченка, 39, (розпорядник майна СТОВ ім. Шевченка - Ярмолінський Юрій Васильович, АДРЕСА_1)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Литвинецька сільська рада Канівського району Черкаської області, с. Литвинець, вул. Гайдамацька, 2

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агророст», Черкаська область, м. Канів, вул. Олега Кошового, 2/15

про розірвання договорів оренди землі,

без виклику представників сторін.

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Канівської районної державної адміністрації з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Литвинецька сільська рада Канівського району Черкаської області, в якому просить суд:

- розірвати договір оренди землі, укладений 13.09.2012р. між Канівською районною державною адміністрацією (РДА) та сільськогосподарським товариством ім. Шевченка (СТОВ), відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 22,26 га земель запасу під господарськими будівлями та дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, що знаходяться в адміністративних межах Литвинецької сільської рад Канівського району, кадастрові номери земельних ділянок 7122084300010010468, 7122084300010010463, 7122084300010010466, 7122084300010010465, 7122084300010010467;

- розірвати договір оренди землі, укладений 13.09.2012р. між Канівською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством ім. Шевченка, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 26,74 га земель запасу, з них ріллі - 24,98 га, господарських шляхів - 1,61 га, лісосмуг - 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, що знаходяться в адміністративних межах Литвинецької сільської рад Канівського району, кадастрові номери земельних ділянок 7122084300010010469, 7122084300010010464;

- розірвати договір оренди землі, укладений 13.09.2012р. між Канівською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством ім. Шевченка, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 0,71 га земель запасу під господарськими дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, що знаходяться в адміністративних межах Литвинецької сільської рад Канівського району, кадастровий номер земельної ділянки 7122084300010010462;

- та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2018р. підготовче засідання відкладено на 11:00 год. 04 грудня 2018р.

З 12.11.2018р. по 16.11.2018р. головуючий суддя по даній справі перебував у відрядженні. З 19.11.2018р. по 03.12.2018р. головуючий у справі суддя перебуває у відпустці. 26.11.2018р. суддя відкликаний з відпустки у зв'язку зі службовою необхідністю та розглядає заяву про відвід:

13.11.2018р. представник СТОВ ім. Шевченка Крупа Р.А. надіслав до суду заяву про відвід судді Скиби Г.М., в якій просить:

- відвести суддю Скибу Г.М. у справі №925/872/18, а справу передати для подальшого розгляду іншому судді в порядку визначеному законодавством;

- з метою недопущення затягування розгляду справи не зупиняти провадження у справі.

Заява мотивована тим, що 02.11.2018р. в даній справі відбулося судове засідання, у якому судом серед іншого було вирішено ряд процесуальних питань (щодо розгляду клопотань прокурора, відповідача, залучення третьої особи).

Усі дані питання вирішувалися та оголошувалися судом усно, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання.

09.11.2018р. на адресу Відповідача надійшла оформлена окремим документом ухвала господарського суду Черкаської області від 02.11.2018р. у справі №925/872/18, в резолютивній частині якої суд серед іншого зазначив:

«Третя особа (сільрада): …Комісійно оглянути спірні земельні ділянки на предмет розміщення об'єктів нерухомості, призначення об'єктів, ідентифікація. Акти підписати та подати суду до дня засідання через представників Золотоніської місцевої прокуратури».

Як зазначає заявник з посиланням на протокол судового засідання, в судовому засіданні 02.11.2018р. суд такої ухвали не проголошував,.

Заявник вказує, що суддя Скиба Г.М. до резолютивної частини ухвали суду від 02.11.2018р. (оформленої окремим документом), без виходу до нарадчої кімнати, вніс відомості (про зобов'язання сільради вчинити дії), які фактично не приймалися суддею в судовому засіданні.

Заявник зазначає:

- сільраду зобов'язано вчинити дію, яка не передбачена чинним ГПК України. Такої процесуальної дії як комісійний огляд земельних ділянок сільрадою в ГПК України не передбачено;

- таку дію, як комісійний огляд земельних ділянок, зобов'язано вчинити зацікавлену в задоволенні позову особу - Литвинецьку сільраду, яка є третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;

- судом не зобов'язано включити представника Відповідача до такої комісії. Не визначено порядок проведення такого огляду;

- акт складений за наслідками комісійного огляду, в порушення ч. 1 ст. 80 ГПК України, зобов'язано сільраду передати в суд через зацікавлену в задоволенні позову особу - представника Прокуратури.

Як стверджує заявник, такі дії (серед яких винесення ухвали, яка не проголошувалася взагалі головуючим суддею Скиба Г.М.):

- переконують відповідача у наявності упередження до Відповідача та зацікавленості судді у винесенні рішення на користь Прокуратури (працівником якої був суддя у минулому);

- викликають у відповідача певну недовіру до цього складу суду, оскільки через такі дії відповідач не вважає склад суду таким, якому він може цілком та повністю довіряти, що також свідчить про наявність у відповідача сумнівів у неупередженості судді.

За таких умов, проявляючи до судді Скиби Г.М. повагу в цілому як до судді, заявник вважає, що в конкретній справі №925/872/18 існують об'єктивні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді до відповідача у справі, що є підставою для відводу судді.

Крім того, заявник зазначив, що про наявність обстави, що слугували поданню даної заяви відповідачу стало відомо лише після отримання поштою 09.11.2018р. ухвали суду від 02.11.2018р. Дану заяву подано в понеділок 12.11.2018р. тобто вчасно.

Розглянувши заяву представника СТОВ ім. Шевченка Крупи Р.А. про відвід судді Скиби Г.М., суд зазначає наступне.

Законодавець в ст.ст. 35-36 ГПК Укрїни визначив підстави відводу (самовідводу) судді:

Стаття 35. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За змістом ч. 4 та 5 статті 233 ГПК України письмові ухвали постановляються в нарадчій кімнаті, а протокольні ухвали - не виходячи до неї.

Доводи заявника на користь постановлення в нарадчій кімнаті всіх без винятку письмових ухвал суд вважає такими, що ґрунтуються на буквальному тлумаченні процесуальних норм, а тому суд з ними не погоджується.

За змістом ч.2 ст. 254 та ст. 255 ГПК України в нарадчій кімнаті постановляються письмові ухвали, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Суд зазначає, що в нарадчій кімнаті постановляються письмові ухвали, які за своїми правовими наслідками впливають (можуть вплинути) на остаточне судове рішення у справі. Такі ухвали можуть бути оскаржені окремо від рішення суду попри їх відсутність у переліку оскаржуваних ухвал згідно ст. 255 ГПК України.

Ухвала про відкладення засідання суду оскарженню не підлягає. Її не можна розцінювати як судове рішення і ця ухвала не є кінцевою при розгляді справи.

За змістом ч.2 ст. 232 ГПК України для вирішення процедурних питань, пов'язаних з рухом справи в суді першої інстанції, також постановляються ухвали, викладені окремим документом (наприклад, ухвала про витребування доказів, про залучення співвідповідача, про вступ третьої особи тощо).

Водночас нарадча кімната є не стільки певним місцем, скільки специфічним інститутом процесуального права. Таємниця нарадчої кімнати є однією з гарантій незалежності та неупередженості суду при ухваленні судового рішення. Однак не для постановлення процедурних письмових ухвал. Виняток становлять ухвали про самовідвід ( відвід) судді.

Суд дотримується позиції, що процедурні письмові ухвали не повинні постановлятися у нарадчій кімнаті.

Процедурними письмовими ухвалами є також позасудові письмові ухвали, які постановляються без виходу до нарадчої кімнати та не підлягають оскарженню окремо від рішення суду (2 ст. 235 ГПК України).

Окрему групу процедурних ухвал становлять протокольні ухвали, які не підлягають апеляційному оскарженню, а їх письмовою формою є протокол судового засідання (ч.ч. 5 та 8 ст. 233 ГПК України).

Суд наголошує, що за результатами судового засідання 02.11.2018р. суд ухвалив зобов'язати сільську раду вчини дії, що не заборонено законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 81 ГПК України суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану особу.

Ухвалою суду від 02.11.2018р. суд зобов'язав третю особу (сільраду): «комісійно оглянути спірні земельні ділянки на предмет розміщення об'єктів нерухомості, призначення об'єктів, ідентифікація. Акти підписати та подати суду до дня засідання через представників Золотоніської місцевої прокуратури».

Суд акцентує увагу заявника, що в силу приписів ч.2 ст.86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд також звертає увагу заявника на приписи п.4 ст. 74 ГПК України в частині обгрунтованого сумніву в добросовісності здійснення учасником справи своїх процесуальних прав.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що суд відклав вирішення клопотання відповідача про огляд доказів за місцем їх знаходження.

Згідно статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Суд вважає заявлений представником СТОВ ім. Шевченка Крупа Р.А. відвід судді Скибі Г.М. необґрунтованим та безпідставним, та передає розгляд питання про відвід судді іншим суддею.

Крім того, суд вказує представникам відповідача СТОВ ім. Шевченка на неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Як закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Представники відповідача СТОВ ім. Шевченка вже вдруге подають завідомо безпідставну заяву про відвід судді Скиби Г.М., чим затягують розгляд справи та перешкоджають розгляду справи.

Керуючись приписами ст.ст. 8, 35, 38, 39, 40, 43, 228, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити заяву представника СТОВ ім. Шевченка Крупи Р.А. про відвід судді.

Заяву про відвід судді передати в установленому порядку для вирішення

по суті.

Суддя Г.М. Скиба