ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

Київ

справа №821/3743/15-а

адміністративне провадження №К/9901/9836/18; №К/9901/9838/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка  В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 821/3743/15-а

касаційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року (головуючий суддя - Варняка С.О.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді Золотніков О.С., Осіпова Ю.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - Відповідач - 1), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - Відповідач-2), в якому, з урахуванням змін до позовної заяви, просила:

- визнати протизаконним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від 06 листопада 2015р. в частині звільнення за скороченням штатів капітана міліції ОСОБА_2 дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області;

- зобов'язати Управління УМВС України в Херсонській області поновити позивача з 06.11.2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області, та внести відповідні записи до її трудової книжки;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області призначити, шляхом переводу, з 07.11.2015 року, ОСОБА_2 на посаду інспектора сектору Національної поліції Комсомольського відділення поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, та внести відповідні записи до її трудової книжки;

- стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20 347,89 грн;

- зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

01 квітня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд вирішив:

- позов задовольнити частково;

- визнати протизаконним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від "06" листопада 2015 р. в частині звільнення за скороченням штатів капітана міліції ОСОБА_2 /М-182787/ дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області;

- зобов'язати Управління МВС України в Херсонській області поновити ОСОБА_2 з 06.11.2015 року на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу міського управління УМВС України в Херсонській області та внести відповідні записи до її трудової книжки;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_2 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у Комсомольському відділі поліції (м. Херсон) Головного управління Національної поліції в Херсонській області, видати з цього приводу відповідний наказ;

- стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 р. по 01.04.2016 р. в сумі 20 347 (двадцять тисяч триста сорок сім) гривень 89 коп.

- стягнути з Управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень;

- постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та виплати їй середньомісячного заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини - інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

15 червня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року - без змін.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшли касаційні скарги Відповідача - 1 та Відповідача - 2, які у січні 2018 року передані на розгляд до Верховного Суду.

У касаційних скаргах скаржники просять:

- скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року;

- прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторін, які подали касаційні скарги:

Скаржники у касаційних скаргах посилаються на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Крім того, Відповідач - 2 наголошує, що Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про повну ліквідацію органів внутрішніх справ, а ліквідація логічно пов'язана зі скороченням чисельності і штату працівників.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.08.2004 року ОСОБА_2 була прийнята на службу до органів внутрішніх справ України.

Наказом УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від 06.11.2015 року капітана міліції ОСОБА_2 (М-182787) дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Комсомольського районного відділу Херсонського міського управління УМВС звільнено із органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до пунктів 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

Також судами встановлено, що ОСОБА_2 на момент звільнення перебувала під наглядом у жіночій консультації з приводу вагітності.

Позивач не погоджується з діями відповідачів щодо її звільнення та вважає своє звільнення необґрунтованим і незаконним, у зв'язку із чим, звернулася до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Конституція України.

Частина 2 статті 19 Конституції України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

За правилом встановленим пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Пунктом 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII обумовлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету міністрів України УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

Пунктом 17 Положення № 114 визначено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до пункту 64 "г" Положення № 114 звільнення у зв'язку із скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII (далі - КЗпП України).

Приписами пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України обумовлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

За приписами частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За змістом пункту 64 "г" Положення № 114 звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Слід зазначити, що приписи норм Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та Положення № 114, на підставі яких було прийнято спірний наказ, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийнятті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.

Питання вивільнення працівників, які мають певні пільги, зокрема вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда спеціальним законом не врегульовано, тому згідно із частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналіз частини третьої статті 184 КЗпП України дає підстави для висновку, що зазначена норма чітко встановлює гарантію обмеження звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років та передбачає можливість такого звільнення лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов'язкового працевлаштування.

За таких обставин і правового врегулювання Суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу УМВС України в Херсонській області № 428 о/с від 06 листопада 2015 року щодо звільнення позивача із займаної посади.

Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року в цій справі - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич