Справа № 2-75/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 року                                         Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                               Трофимової Д.А.

                при секретарі                                         Конопльовій Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Мотор-Банк”, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД МАГІСТ”, Хортицька районна адміністрація Запорізької міської ради, про визнання правочину недійсним, за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства  „Мотор-Банк” до ОСОБА_1, треті особи - приватній нотаріус Запорізького міського нотаріального округу - ОСОБА_2, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД МАГІСТ”, Хортицька районна адміністрація Запорізької міської ради,  про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру в рахунок погашення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за кредитнім договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ „Мотор-Банк” про визнання правочину недійсним, в якому вказала, що 31.07.2008р. між нею та відповідачем було укладено іпотечний договір № Z – 25, який в той же день було посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1766. Предметом іпотеки за іпотечним договором є квартира            № 21, що знаходиться  в будинку № 4-а по вул. Яценка м. Запоріжжя.

У зв’язку з нотаріальним посвідченням іпотечного договору приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до ст. 73 Закону України “Про нотаріат” та Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р.    № 31/5, накладена заборона відчуження предмета іпотеки (зареєстровано в реєстрі за            № 1766), про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (реєстраційний № запису – 7668430) та відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. № 410, до Державного реєстру іпотек внесено запис про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна, що є предметом іпотеки (порядковий № запису – 7668504).

Однак, вона вважає, що зміст цього іпотечного договору суперечить нормам ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Внаслідок чого вказаний договір є недійсним. Так, квартира, що є предметом іпотеки, набута нею у шлюбі з ОСОБА_3 і була спільною сумісною власністю подружжя. 19.06.2008р. її чоловік ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилась спадщина. Спадкоємцями померлого за законом є його малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зазначені спадкоємці померлого згідно ч.ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину негайно, без виконання будь-яких дій, і ця спадщина належить спадкоємцям з часу її відкриття. Таким чином, на час укладення іпотечного договору вона не була одноосібним власником предмета іпотеки і не мала права розпоряджатися ним виключно на свій розсуд, без згоди всіх співвласників.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” при здійсненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Наслідком відсутності зазначеної згоди є недійсність правочину як такого, що суперечить інтересам малолітніх дітей. Про усі викладені вище вимоги та обмеження вона не була попереджена при укладенні та нотаріальному посвідченні іпотечного договору, сама ж вона не має юридичної освіти та відповідного досвіду.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила суд визнати недійсним іпотечний договір № Z-25, укладений 31.07.2008р. ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «МОТОР-БАНК», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 (зареєстровано у реєстрі за      № 1766); скасувати заборону відчуження об’єкту нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладену 31.07.2008р., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі за № 1766) у зв’язку з нотаріальним посвідченням іпотечного договору № Z-25 від 31.07.2008р., та виключити запис (реєстраційний                   № 7668430) про накладення цієї заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; виключити з Державного реєстру іпотек запис (порядковий № 7668504) про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, внесений у зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням іпотечного договору №  Z-25 від 31.07.2008р.

Пізніше, в період судового розгляду справи, ОСОБА_1 двічі (09.07.2009р., 09.09.2009р.) уточнювала свої позовні вимоги, востаннє - 10.11.2009р. позивач та її представник ОСОБА_6, виходячи з викладених у позові обставин, на підставі ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, просять: визнати недійсним іпотечний договір № Z-25, укладений 31.07.2008р. ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «МОТОР-БАНК», посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу (зареєстровано у реєстрі за № 1766); скасувати заборону відчуження об’єкту нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладену 31.07.2008р. (зареєстровано в реєстрі за № 1767) ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу у зв’язку з нотаріальним посвідченням іпотечного договору № Z-25 від 31.07.2008р., та зобов’язати ОСОБА_2, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу, подати до Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України заяву встановленого зразка про виключення запису (реєстраційний № 7668430) щодо накладення цієї заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; скасувати запис (порядковий             № 7668504) про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внесений до Державного реєстру іпотек у зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням іпотечного договору № Z-25 від 31.07.2008р. та зобов’язати ОСОБА_2, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу виключити цей запис з Державного реєстру іпотек (т. 2, а.с. 65-67).

Не визнаючи уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та її представника, у червні 2009 року відповідач ВАТ „Мотор-Банк” звернувся до суду із зустрічним позовом до позивача (т. 1, а.с. 73-76) та у вересні 2009р. (т. 2, а.с. 17-20), в яких зазначив, що у відповідності ст.ст. 1054-1057 ЦК України  ВАТ „Мотор-Банк” та ТОВ „ТД Магіст” уклали кредитний договір  № К-11 від 31.07.2008р., згідно якого ТОВ „ТД Магіст” отримав від ВАТ „Мотор-Банк” кредит в сумі 500000 грн. терміном погашення 30.07.2009р. ОСОБА_1 виступила майновим поручителем ТОВ „ТД Магіст” по даному кредитному договору, уклавши з ВАТ „Мотор-Банк” іпотечний договір № Z-25 від 31.07.2008р., посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за № 1766. ТОВ „ТД Магіст” з лютого 2009р. і по сьогодні проценти за користування кредитом не сплачує, що, в свою чергу, послужило підставою вимагати дострокового погашення всього кредиту. Цю вимогу погасити достроково весь кредит у строк до 10 квітня 2009 року ТОВ „ТД Магіст” не виконало.

Свої вимоги про визнання іпотечного договору № Z-25 от 31.07.2008р. недійсним, ОСОБА_1, на думку позивача по зустрічному позову, ґрунтує на тому, що вона не маючи юридичної освіти уклала з ВАТ „МОТОР-БАНК" іпотечний договір і при цьому порушила права своїх малолітніх дітей. Також вона стверджує, що про всі передбачені чинним законодавством вимоги та обмеження щодо відчуження предмета іпотеки вона не була попереджена при укладенні та нотаріальному посвідченні іпотечного договору. Але ці ствердження ОСОБА_1 є хибним, виходячи з того, що 31.07.2008р. сторони іпотечного договору прийшли до згоди по всім його умовам, підготували всі необхідні для його укладення документи, уклали іпотечний договір та він був нотаріально посвідчений. Так, в п. 1.4 договору іпотекодавець підтверджував,  що: він є власником предмета іпотеки на підставі документів, зазначених у п. 1.3 ст. 1 цього договору і відповідно до чинного законодавства України має право його відчужувати; предмет іпотеки не перебуває у спільній сумісній власності іпотекодавця з іншими особами, не є часткою, паєм.

Крім того, у паспорті ОСОБА_1 міститься відмітка про укладений шлюб із ОСОБА_3. Тому для укладення іпотечного договору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 вимагала від ОСОБА_1 згоду її чоловіка на укладення іпотечного договору. На цю вимогу нотаріуса ОСОБА_1 повідомила, що вона є єдиним власником предмета іпотеки у зв’язку із смертю гр. ОСОБА_3 та подала нотаріусу ОСОБА_2 дві заяви: від 31.07.2008р. про те, що вона з 19.06.2008р. є вдовою; та від 31.07.2008р. в якій засвідчила, що в належній їй квартирі за адресою:                      АДРЕСА_3, на день посвідчення іпотечного договору малолітніх та неповнолітніх дітей не зареєстровано, дітей та осіб, що мають право користування цією квартирою, немає, та права зазначених осіб не порушуються. Також ОСОБА_1 надала нотаріусу ОСОБА_2 довідку Житлового кооперативу ?олімер” від 30.07.2008р. за  вих. № 92  про відсутність зареєстрованих у зазначеній квартирі малолітніх та неповнолітніх осіб. Та і взагалі, наявність малолітніх дітей ОСОБА_1 приховала, і ні нотаріусу, ні ВАТ „Мотор-Банк” про наявність у неї дітей не повідомила.

Вимоги ВАТ „МОТОР-БАНК” до ТОВ „ТД Магіст” по кредиту забезпечені лише майновою порукою ОСОБА_1 Відповідно до ст. 7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. Іпотечним договором встановлений розмір вимоги за основним зобов’язанням – 500000 грн., проценти за користування кредитом, штрафи, пені, тощо. Заборгованість ТОВ „ТД Магіст” перед ВАТ „МОТОР-БАНК” станом на 12.06.2009р. складає 527667 грн. 62 коп.

Відповідно до ч. 2. ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину. Тому, ціна даного позову складає 1055335 грн. 24 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 118, 119, 123, 130, 152 ЦПК України, ВАТ „МОТОР-БАНК” просив суд визнати іпотечний договір № Z-25 від 31.07.2008р. недійсним, так як він був укладений в результаті обману та задовольнити вимоги ВАТ „МОТОР-БАНК” шляхом стягнення з ОСОБА_1 подвійного розміру збитків, що завдані вчиненим в результаті обману правочину, а саме - 1055335 грн. 24 коп., стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

У грудні 2009р. ВАТ „МОТОР-БАНК” надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій також посилається на укладення між ним та ТОВ „ТД Магіст” кредитного договору № К-11 від 31.07.2008р., згідно якого ТОВ „ ТД Магіст” отримав від ВАТ „Мотор-Банк” кредит в сумі 500000 грн. терміном погашення 30.07.2009р. Майновим поручителем ТОВ „ТД Магіст” по даному кредитному договору виступила ОСОБА_1, уклавши з ВАТ „Мотор-Банк” іпотечний договір № Z-25 від 31.07.2008р., посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за № 1766. Відповідно до умов іпотечного договору ОСОБА_1 надала в іпотеку ВАТ „МОТОР-БАНК” нерухоме майно, а саме – квартиру, що знаходиться за адресою:                 АДРЕСА_3, номер об’єкта нерухомості за Реєстром  прав власності на нерухоме майно – 12646239. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

А далі, в заяві ВАТ „Мотор-Банк” змінив підстави та предмет зустрічного позову, вказавши, що ТОВ „ТД МАГІСТ” з лютого 2009р. проценти за користування кредитом сплачувати припинило, що стало для ВАТ „МОТОР-БАНК” підставою для звернення до суду. 30.04.2009р. до господарського суду Запорізької області ним було направлено позовну заяву про стягнення з ТОВ „ТД Магіст” заборгованості за кредитним договором. Сума позову - 527667 грн. 62 коп. (заборгованість по кредиту і проценти за користування кредитом у лютому-квітні 2009 року, і штрафні санкції). Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2009р. позовні вимоги ВАТ „МОТОР-БАНК” було задоволено в повному обсязі. Таким чином, заборгованість ТОВ „ТД Магіст” перед ВАТ „МОТОР-БАНК” підтверджена рішенням суду та складає 527667 грн. 62 коп. Зазначена заборгованість є чинною у зв’язку із зупиненням ВАТ „МОТОР-БАНК” нарахування процентів за користування кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. А відповідно до ст. 39 цього ж Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 Закону України „Про іпотеку”, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Посилаючись на ці обставини, позивач ВАТ „МОТОР-БАНК” просить суд в рахунок погашення заборгованості та нарахованих штрафних санкції за кредитним договором № К – 11 від 31 липня 2008 року в розмірі 527667 грн. 62 коп. звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, номер об’єкта нерухомості за Реєстром прав власності на нерухоме майно – 12646239, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (іпотечного договору  № Z-25 від 31.07.2008р., посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрованого в реєстрі за № 1766), Відкритим акціонерним товариством „МОТОР-БАНК”  з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням Відкритому акціонерному товариству „МОТОР-БАНК” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_6 підтримують свої уточнені позовні вимоги, зустрічний уточнений позов ВАТ „МОТОР-БАНК” не визнають в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу позов ОСОБА_1 не визнає та не заперечує проти задоволення зустрічного позову ВАТ „МОТОР-БАНК”.

Представники відповідача ВАТ „МОТОР-БАНК” – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 не визнають, уточнений зустрічний позов підтримують в повному обсязі.

Представники 3 осіб: Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД МАГІСТ” та Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради в судове засідання не з’явилися, надавши суду заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі представників 3 осіб: Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД МАГІСТ” та Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи,  вважає, що уточнений первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а уточнений зустрічний позов ВАТ „МОТОР-БАНК” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із пояснень позивача, її представника та інших учасників процесу, матеріалів справи судом достовірно встановлено, що 31.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № Z – 25, який в той же день було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 (зареєстрованого в реєстрі за № 1766). Предметом іпотеки за іпотечним договором є квартира № 21, що знаходиться  в будинку № 4-а по вул. Яценка м. Запоріжжя. У зв’язку з нотаріальнім  посвідченням іпотечного договору, ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу відповідно до ст.73 Закону України “Про нотаріат” та Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, накладена заборона відчуження предмета іпотеки (зареєстровано в реєстрі за № 1767), про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (реєстраційний № запису – 7668430).

У зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням іпотечного договору, відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. № 410, до Державного реєстру іпотек внесено запис про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна, що є предметом іпотеки (порядковий № запису – 7668504).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України та ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія І-ЖС  № 020836 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 29.07.2006 року. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_3, дружини - ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 14).  Із копій свідоцтв про народження серія І-ЖС № 050482 та серія І-ЖС № 050479 вбачається, що батьками ОСОБА_4, яка народилася 14.01.2003р., та ОСОБА_5, яка народилася 09.12.2006р., є: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 19, 20).

Копіями договору купівлі-продажу квартири від 13.10.2006р., посвідченого ОСОБА_10, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 2510), витягу з реєстру права власності на нерухоме майнове від 08.05.2008р., технічного паспорту від 11.10.2006р., виданого ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» підтверджується, що квартира № 21 в жилому будинку № 4-а по вул. Яценка в м. Запоріжжі належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 50, 51, 94-97). Тобто, квартира, що є предметом іпотеки набута позивачем у шлюбі з ОСОБА_3 і була спільною сумісною власністю подружжя.

19.06.2008р. ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-ЖС № 114737 (т. 1, а.с. 18). Внаслідок чого відкрилася спадщина, спадкоємцями померлого за законом є його малолітні діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в силу ч.ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину негайно, без виконання будь-який дій, і ця спадщина належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що так як майно, тобто спірна квартира, що є предметом іпотеки, набувалося у шлюбі, воно є об’єктом спільної сумісної власності, і позивач ОСОБА_1 не мала права одноосібно ним розпоряджатися. Замість померлого співвласника право власності на майно набувають його спадкоємці. В силу ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця, про що зазначено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Оформлення та державна реєстрація відповідних прав спадкоємців здійснюється відповідно до ст. 1298 ЦК України після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Спірний іпотечний же договір укладено 31.07.2008р., лише через півтора місяці після відкриття спадщини, тобто у час, коли відповідні права спадкоємців існували, але ще не могли бути оформлені та зареєстровані. Здійснити ж державну реєстрацію права власності за спадкоємцями померлого після укладення іпотечного договору, не виявляється можливим  внаслідок обтяжень, зареєстрованих щодо предмету іпотеки (п .3.3  Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р.                № 7/5).

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» об’єкт нерухомого майна може бути предметом іпотеки, якщо він належить іпотекодавцю на праві, зокрема, власності та може бути ним відчужений. Предмет іпотеки за іпотечним договором ніколи не належав ОСОБА_1 повністю, так як завжди був об’єктом спільної сумісної власності подружжя, внаслідок чого й не міг бути нею відчужений.

Таким чином, ОСОБА_1  ніколи, в тому числі і на час укладення спірного іпотечного договору, не була одноосібним власником предмета іпотеки і не мала права розпоряджатися ним виключно на свій розсуд.

Крім того, при здійсненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Наслідком відсутності зазначеної згоди є недійсність правочину як такого, що суперечить інтересам малолітніх дітей та є порушенням вимог, передбачених ч. 6 ст. 203 ЦК України, а саме: правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. При укладенні спірного іпотечного договору зазначених вище вимог не було дотримано, внаслідок чого він не може бути дійсним.

Вимоги ч. 3 ст. 17 Закону України “Про охорону дитинства” передбачають, що батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, зокрема, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Така ж сама вимога міститься і у ч. 2 ст. 177 СК України.

Діти померлого ОСОБА_3 безперечно мають майнові права щодо його спадщини (включаючи права щодо квартири, переданої в іпотеку), і укладенням іпотечного договору без згоди органу опіки та піклування ці права порушуються. Про усі викладені вище вимоги та обмеження ОСОБА_1 не була попереджена при укладенні та нотаріальному посвідченні іпотечного договору, сама ж вона не має юридичною освіти та відповідного досвіду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тому суд вважає, що зміст іпотечного договору суперечить нормам ЦК України та інших актів цивільного законодавства, внаслідок чого вказаний договір належить визнати  недійсним.

У зв’язку з тим, що спірний іпотечний договір суд визнає недійсним, та задовольняються позовні вимоги ОСОБА_1, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні уточненого зустрічного позову ВАТ „МОТОР-БАНК”, в якому останній просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ „ТД МАГІСТ” звернути стягнення на квартиру, що належить ОСОБА_1 та є предметом іпотеки. Так, згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, а ВАТ „МОТОР-БАНК” в уточненому позові змінив обидві  ці складові разом, що суперечить закону.  

Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно ст. 38 того ж Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності.

Але ж зустрічний позов не містить жодної інформації щодо погодження ціни продажу предмета іпотеки або його оцінки суб’єктом оціночної діяльності.

Більш того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.07.2009 року сума заборгованості, а саме – 527667 грн. 62 коп. вже стягнута з ТОВ „”ТД МАГІСТ” на користь ВАТ „МОТОР-БАНК” (т. 2, а.с. 81).

Судом не приводяться та не досліджуються докази в обґрунтуванні первісного зустрічного позову ВАТ „МОТОР-БАНК” до ОСОБА_11, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2010 року за заявою представника  ПАТ „МОТОР-БАНК” позов ВАТ „МОТОР-БАНК” до ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору № Z-25 від 31.07.2008р. недійсним, так як він був укладений в результаті обману, та задоволення позовних вимоги ВАТ „МОТОР-БАНК” шляхом стягнення з ОСОБА_1 подвійного розміру збитків, що завдані вчиненим в результаті обману правочину, а саме - 1055335 грн. 24 коп., залишено без розгляду.

Оскільки представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що відмовляється від стягнення з відповідачів судових витрат, суд вважає можливим не стягувати з відповідачів судові витрати, хоча позов ОСОБА_1В і задовольняється

Сплачені ВАТ „МОТОР-БАНК” по зустрічному позову державне мито у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн. не можуть бути стягнуті з ОСОБА_1, тому що в задоволенні зустрічного позову відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 31, 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 16, 203 ч. 6, 215, 368, 369, 656, 657, 1226 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір № Z – 25, укладений 31 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством „Мотор-Банк”, посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі за № 1766.

Скасувати заборону відчуження об’єкту нерухомого майна – квартири АДРЕСА_4, накладену 31.07.2008 року (зареєстровано в реєстрі за № 1767) ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу у зв’язку з нотаріальним посвідченням іпотечного договору № Z – 25 від 31 липня 2008 року, та зобов’язати  ОСОБА_2, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу, подати до Державного підприємства „Інформаційний  центр” Міністерства юстиції України заяву встановленого зразка про виключення запису (реєстраційний номер 7668430) щодо накладення цієї заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Скасувати запис (порядковий номер 7668504) про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна – квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, внесений до Державного реєстру іпотек у зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням іпотечного договору № Z – 25 від 31 липня 2008 року, та зобов’язати ОСОБА_2, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу виключити цей запис з Державного реєстру іпотек.

В задоволенні уточненого зустрічного позову ВАТ „МОТОР-БАНК” до ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості та нарахованих штрафних санкції за кредитним договором № К – 11 від 31 липня 2008 року в розмірі 527667 грн. 62 коп., на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, номер об’єкта нерухомості за Реєстром прав власності на нерухоме майно – 12646239, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (іпотечного договору           № Z-25 від 31.07.2008р., посвідченого 31 липня 2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрованого в реєстрі за № 1766), Відкритим акціонерним товариством „МОТОР-БАНК” з укладенням від імені  ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням Відкритому акціонерному товариству „МОТОР-БАНК” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя