Провадження № 2/229/993/2018

ЄУН 229/3564/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

19 листопада 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.,

секретаря судового засідання Гумірової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.  В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, смт. Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24, на підставі свідоцтва про право власності на житло. Зазначає, що у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_3, яка не є членом його сім'ї. Факт реєстрації в квартирі відповідача заважає позивачу вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, змушує безпідставно сплачувати зайві кошти за комунальні послуги. Відповідач добровільно знятися з реєстрації не може, що змусило позивача звернутися до суду з вказаним позовом.

В супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В судове засідання  позивач ОСОБА_2 не з’явився, проте представником позивача ОСОБА_1 надано заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, проти винесення судом заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомила, заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутності або про відкладення розгляду справи не надала.

Представник третьої особи ГУ ДМС у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  зважаючи на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_2  є власником квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, смт. Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 липня 1997 року.

З довідки про склад сім’ї від 30.07.2018 року підписаної директором КПЖВГ вбачається, що за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, смт. Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24 зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З акту від 02.08.2018 року підписаного депутатом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована, але фактично з 2008 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Статтею 72 ЖК України встановлено визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Проте відповідач ОСОБА_3, в квартирі не мешкає більше року, витрат по утриманню житла ОСОБА_3 не несе, не є членом сім`ї власника, її реєстрація в квартирі порушує охоронюване законом право власності позивача, позивач заперечує проти реєстрації відповідача у його житлі, суд вважає, що відповідача слід визнати такою, що втратила право на користування житлом позивача, а задоволення позову власника про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є належним способом усунення перешкод у користуванні власністю, а вказане рішення суду - підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.  

Позивач також просить суд зняти ОСОБА_3 з реєстрації у вказаному житловому приміщенні. Проте це питання віднесено до компетенції виконавчого органу міської ради на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі закон №1382-IV) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснене на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З огляду на те що закон №1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст.7 цього закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, вимога позивача до суду про зняття відповідача з реєстрації за місцем проживання є зайвою і не підлягає задоволенню.

Враховуючи, вищевикладене, суд знаходить всі підстави для ухвалення  рішення  про часткове задоволення позову.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачувала. Від його сплати вона звільнена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, 141, 259, 263 - 265, 280-282 п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,   

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою,  що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 24 в будинку № 20, в мікрорайоні Гідростроітелів, смт. Очеретине Ясинуватського району Донецької області.

Позовні вимоги щодо зняття з реєстрації ОСОБА_3  залишити без задоволення.

Стягнути з    ОСОБА_3 на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783: Банк  отримувача: Казначейство України (ЕАП); код отримувача:  899998; рахунок отримувача:  31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.      

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення  (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони:

позивач: ОСОБА_2 (мешкає за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24);

представник позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП 191520928 мешкає за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул. Заводська, 9/6);

відповідач: ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон Гідростроітелів, 20/24).

Третя особа:

Головне управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Георгієвська, 30а)

Повний текст рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя:                                                                     Н. В. Лопатко