Провадження № 2/229/903/2018

ЄУН 229/3247/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 листопада 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.,

секретаря судового засідання Гумірової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.  В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником житлового будинку за адресою: м. Дружківка, вул. Сагайдачного (Краснофлотська), 112, на підставі договору дарування будинку з надвірними будівлями від 10.10.2008 року. Зазначає, що у вказаному будинку зареєстрований ОСОБА_2 Відповідач фактично не мешкає в будинку з 2015 року. Факт реєстрації в будинку відповідача заважає позивачу вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, змушує безпідставно сплачувати зайві кошти за комунальні послуги. Відповідач добровільно знятися з реєстрації не може, що змусило позивача звернутися до суду з вказаним позовом.

В супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В судове засідання  позивач ОСОБА_1 не з’явився, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, проте надав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд знаходить всі підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.                   

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню  зважаючи на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_1  є власником житлового будинку, розташованого у м. Дружківка по вул. Краснофлотська, 112 на підставі договору дарування будинку з надвірними будівлями від 10 жовтня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за № 6606 посвідченого приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З домової книги вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

З акту від 20.07.2018 року підписаного головою територіального комітету мікрорайону № 17 “Сурово” вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично з 2015 року не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Краснофлотська), 112.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Статтею 72 ЖК України встановлено визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Проте відповідач ОСОБА_2, в будинку не мешкає більше року, витрат по утриманню житла не несе, не є членом сім`ї власника та його реєстрація в будинку порушує охоронюване законом право власності позивача. Власник заперечує проти реєстрації відповідача у житлі, тому суд вважає, що відповідача слід визнати таким, що втратив право на користування житлом, а задоволення позову власника про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є належним способом усунення перешкод у користуванні власністю, а вказане рішення суду - підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Враховуючи,  вищевикладене,  суд  знаходить  всі  підстави  для  ухвалення  рішення  про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач звільненений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, судом з відповідача на користь позивача судовий збір не стягується.  

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, 141, 259, 263 - 265, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,   

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (мешкає за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Сагайдачного, 112) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити в повному обсязі.

Визнати  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком № 112, по вул. Сагайдачного (Краснофлотська), м. Дружківка Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. 

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення  (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя:                                                                     Н. В. Лопатко