Справа  № 2-50

                                                                                                                       2010р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м    У к р а ї н и              

 10 лютого  2010 року                                                                    м.Болехів

Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:  

    головуючого – судді  Головенко О.С.

          секретаря судового засідання  Латик В.Є.

за  участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,   ОСОБА_4  про встановлення факту прийняття спадщини та  визнання права власності на спадкове майно ,-  

В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1, звернувшись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, обгрунтовує свої вимоги тим, що з 1976року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5,. в якому народилося троє дітей:  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_6  За час шлюбу  на законних підставах вони збудували житловий будинок  в с. Буковець,  Болехівської міської ради.

19.03.2009року чоловік раптово  помер, не склавши заповіту.  Оскільки вона після його смерті  продовжувала проживати у вказаному будинку разом із синами  (дочка з часу свого одруження  з 2003року проживає окремо)  і вважала, що фактично прийняла спадщину, то не зверталася до нотаріальної контори  протягом шести місяців  із заявою про  її прийняття.  

Але коли звернулася  до нотаріуса із заявою щодо оформлення спадщини, то отримала  письмову відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.   Посилаючись на викладене, просить визнати за нею  право власності на вказане будинковолодіння .

В судовому засіданні позивач підтримала  свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві .  

Додатково вказала, що після смерті чоловіка вона прийняла спадщину, проживає у вказаному будинковолодінні,  із заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.  

  Відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , діти позивача,  визнаючи позовні вимоги, подали заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі , претензій до спадкового майна немають, а тому не заперечують щодо задоволення позову та визнання права власності на будинковолодіння  за їхньою матір’ю. ( а.с. 28, 31, 25).

  Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

  Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається  іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

  Встановлено, що  ОСОБА_5 та  ОСОБА_5 (дошлюбне Пінах)  М.П.  23 жовтня 1976року уклали шлюб, в якому народилося троє дітей: ОСОБА_2,  1977р.н., ОСОБА_3,1988р.н., ОСОБА_6М.( яка змінила прізвище на ОСОБА_4  в зв’язку з одруженням),  1980р.н.  (а.с. 6, 22-24).    

З матеріалів справи вбачається, що за час перебування  в шлюбі подружжя ОСОБА_6 на законних підставах здійснили будівництво житлового будинку в с. Буковець по вул.. Шевченка,28, що стверджується: рішенням виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 25 жовтня 1979року №20  про виділення земельної ділянки, площею 800кв.м.  під будівництво житлового будинку,  генпланом забудови,  від 15 жовтня 1987року про внесення змін в документацію на будівництво житлового будинку, архітектурно-планувальним завданням. (а.с.17-21).  

Оскільки дозволи на початок будівельних робіт видавалися на ім’я чоловіка позивачки ОСОБА_5, то вказаний будинок згідно записів по господарських книг облікувався за  ним.

 19 березня 2009року ОСОБА_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть ( а.с.7).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

 Відповідно до роз’яснень, викладених в п.9 постанови  Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91р. №7  «Про практику  застосування судами законодавства,  що регулює  право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований  громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

 Зважаючи на те, що житловий будинок  зареєстрований в  Поляницькій сільській раді за  ОСОБА_5 , то він  і був власником цього житлового будинку.

 Як зазначено в ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст.  1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи.  Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї.  Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.

Поясненнями позивача та  довідкою  Поляницької сільської ради стверджується,  що на час смерті спадкодавця  ОСОБА_5  разом з ним проживали і продовжують проживати у вказаному будинку його дружина ОСОБА_1 та сини  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  

В той  же час  дочка померлого ОСОБА_4,  проживаючи окремо,  не прийняла спадщину  шляхом подачі заяви до нотаріальної контори у шестимісячний строк після смерті батька і на вказану спадщину не претендує, про що зозначає у поданій заяві до суду (а.с.31).

Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5  є його дружина ОСОБА_1,  яка  має право власності на 4/6 частини будинковолодіння №28 по вул. Шевченка у с. Буковець і його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен з яких успадкує  по 1/6  частині будинковолодіння, які  прийняли спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном.  

Визначаючи розмір  виділеної частки  кожного спадкоємця  суд враховує те, що ? частини спірного будинковолодіння належить ОСОБА_1 , як майно, що набуте під час шлюбу на підставі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (в редакції 1969р.), а 1/6  частини належить їй, як спадкоємцю після смерті чоловіка .

Беручи до уваги, що  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 відмовляються  від своєї частки   у вказаному спадковому майні в користь матері ОСОБА_1 , то при таких обставинах   право на дане майно  в повному обсязі переходить до неї у порядку спадкування.  

Отже, позивачка вважається такою, що прийняла  спадщину у вигляді будинковолодіння  після смерті   чоловіка і вона належить їй з часу її відкриття.

З  технічного паспорту вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку «А» з господарськими будівлями: стайнею «Б»,  стодолою «В», навісу «Г», огорожею, воріт,  вартістю 148842 грн (а.с.13)  

На підставі наведеного, ст.ст. ст. 1268,1273, ст. 386 ЦК України, керуючись ст.ст.  214,215, 224-226  ЦПК України,суд,-

Р І Ш И В:

    Позов задоволити.

Визнати за  ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться в с.Буковець Болехівської міської ради по вулиці  Шевченка,28 Івано-Франківської області та  складається із житлового будинку та господарських  споруд ( стайні,  стодоли, навісу, вбиральні, навісу, воріт, огорожі.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Болехівський міський суд.

Суддя                         Головенко О.С.