ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року          м.Дніпро         Справа №  904/584/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)                                                                                                

суддів: Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:       

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, довіреність №7/А/Б  від 18.12.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат, довіреність №09/07-18  від 09.07.2018 р.;

розглянувши  в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м.Монастирище, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 2433406 грн. 09 коп. за договором поставки від 22.03.2017 №22/03/2017-К

                                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю        "Коновалівське" із позовом  ( з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог від 06.03.2018 № 12/А/С)  про стягнення заборгованості у розмірі 2 433 406 грн. 09 коп., з яких: 1 999 681 грн. 40 коп. - основний борг, 224 950 грн. 46 коп. - пеня, 140 032 грн. 48 коп. - 18% річних, 68 741 грн. 75 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов        договору поставки        від 22.03.2017 № 22/03/2017-К, а також покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового з бору в сумі 34 570 грн. 75 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 26 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18 позов задоволено повністю.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське"  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"  1 999 681 грн. 40 коп. (один мільйон дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч шістсот вісімдесят одну грн. 40 коп.) основного боргу, 224 950 грн. 46 коп. (двісті двадцять чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят грн. 46 коп.) пені, 140 032 грн. 48 коп. (сто сорок тисяч тридцять дві грн. 48 коп.) 18% річних, 68 741 грн. 75 коп. (шістдесят вісім тисяч сімсот сорок одну грн. 75 коп.) інфляційних втрат, 37 382 грн. 09 коп. (тридцять сім тисяч триста вісімдесят дві грн. 09 коп.) витрат по сплаті судового збору, 15      000 грн. 00 коп. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

Не погодившись з рішенням суду,  відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю"Коновалівське", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, неповним з»ясуванням всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Апелянт посилається на те, що  позивач є таким, що прострочив зобов»язання щодо надання рахунків, а тому відповідальність за прострочення оплати товару лежить на позивачеві, і   відповідач не прострочив виконання зобов»язанння з оплати.

Судом також не було взято до уваги відсутність належних та допустимих доказів здійснення поставки, як юридично  значимого факту з настанням якого у сторін  можуть виникнути взаємні права та обов»язки, оскільки  умовами договору  передбачено складання акту приймання-передачі на підтвердження  факту поставки. Оскільки такий акт не складався, відсутній обов»язок відповідача на оплату поставленого товару.

Крім того, апелянт посилається на те, що   суд першої інстанції не врахував відсутність у директора відповідача повноважень на укладання правочину,  який за сумою перевищує 50 000 грн., а тому   спірний  правочин є  недійсним, оскільки його сума  перевищує 2 000 000 грн.

Всі ці обставини, на думку  апелянта,  є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2018року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 01.10.2018 о 11:30 год.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до частин 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи №904/584/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м.Монастирище, Черкаська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", м.Дніпро про стягнення заборгованості в сумі 2433406 грн. 09 коп. за договором поставки від 22.03.2017 №22/03/2017-К  з Дніпропетровського апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/584/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Березкіна О.В. (доповідач), суддів: Кузнецов В.О., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2018 року прийнято до свого провадження справу №904/584/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18, розгляд скарги розпочато спочатку та призначено на 19.11.2018 рік о 10 годині.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення – без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Скаржник підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

У судовому засіданні 19.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників особисто у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю        "Коновалівське" (покупець) укладено договір поставки № 22/03/2017-К (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупця продукцію для сільгоспвиробництва (надалі -"товар" або “товари”),  а покупець зобов'язаний прийняти такий товар та оплатити його на встановлених даним договором умовах (п. 1.1. договору).

Найменування, асортимент (номенклатура) товару, походження товару (країна та рік виробництва), його кількість, ціна (вартість) товару та код товару згідно УКТ ЗЕД визначаються у специфікаціях до договору, кожна з яких складається на окрему партію товару, що поставляється за даним договором, і є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма специфікаціями відповідно до умов договору на протязі його дії (п. 1.3. договору).

Детальна інформація про кількісні характеристики товару міститься у специфікації (додатку) до цього договору. Сторони погодили, що партією товару вважається товар, поставку якого погоджено сторонами у кожній окремій специфікації. Кількість партій товару дорівнює кількості специфікацій (п. 2.1. договору).

Товар постачається на умовах DDР у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено специфікацією. Конкретна адреса передачі товару покупцю (місце поставки) зазначається у специфікації. Строк поставки: постачальник зобов'язаний поставити товар за відповідною специфікацією протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати внесеним покупцем попередньої оплати (авансу) згідно п.4.3.1. або п.4.4.1. договору, якщо інше не передбачено специфікацією. Дострокова поставка товару постачальником допускається виключно за згодою сторін (п. 3.1. договору).

На кожну поставлену партію товару постачальник зобов'язаний надати такі документи: рахунок (якщо оригінал не був переданий покупцю раніше), видаткову накладну, сертифікат на насіння України (якщо поставці підлягає насіння), сертифікат якості/підтвердження відповідності, товарно-транспортну накладну, акт прийому-передачі товару та інші документи відповідно до чинного законодавства Украйні та умов цього договору. Постачальник зобов'язаний оформити та зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, згідно законодавства України (п. 3.2. договору).

Право власності та усі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної та акту прийому-передачі товару (дата підписання покупцем видаткової накладної повинна співпадати з датою фактичного отримання товару покупцем та актом прийому-передачі товару; у випадку, якщо дата підписання покупцем видаткової накладної не співпадає з датою підписання покупцем акта прийому-передачі товару, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару) (п. 3.3. договору).

Загальна вартість/ціна товару за цим договором (ціна договору) складає суму вартості/ціни партій товару за всіма специфікаціями до нього договору (п. 4.1. договору).

Ціна кожного найменування товару, а також ціна/сума партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, що складені та підписані сторонами, та встановлюється у національній валюті України - гривні (ціна/вартість товару включає: витрати постачальника на упаковку, маркування, навантаження, транспортування товару, розвантаження, гарантійні зобов'язання тощо). Збирання, знезараження, перевезення та утилізація використаної тари з-під небезпечних речовин сплачено (п. 4.2. договору).

В п. 4.2.1.1. договору сторони погодили, що якщо на дату поставки товару офіційний курс продажу іноземної валюти до гривні зміниться (збільшиться або зменшиться) на 5% (п'ять відсотків) а більше по відношенню до офіційного курсу пролажу іноземної валюти до гривні на дат1, що переду* латі складання Специфікації до Договору (та який зазначено у відповідній специфікації), до визначення розміру неоплаченої частини ціни (вартості) товару, оплату якої встановлено на умовах відстрочення (згідно п.4.3.2. цього договору або умов специфікації) буде застосовано наступну формулу:

Ц = Ц дог х (К пост / К дог), де

Ц дог - розмір неоплаченої частини ціни (вартості товару (оплату якої встановлено на умовах відстрочення, згідно п. 4.3.2. цього договору або умов специфікації) у гривнях на дату, що передує даті складання специфікації до договору;

К пост - курс продажу іноземної валюти до гривні на дату поставки;

К дог - курс продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті підписання специфікації до договору (та який зазначено у відповідній специфікації).

Відповідно до п. 4.3. договору, у разі, коли ціна (вартість) товару має еквівалент у іноземній валюті за відповідною специфікацією, то, якщо інше не визначено сторонами у специфікації, оплата товару за специфікацією здійснюється покупцем в наступному порядку:

Оплата у розмірі 30% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній Специфікації, здійснюється на умовах попередньої оплати (авансу) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом п'яти банківських днів з дати отримання покупцем наданого постачальником рахунку на оплату. Постачальник зобов'язаний виставити та надати покупця рахунок в день підписання сторонами відповідної специфікації. Ціна, зазначена у рахунку, дійсна протягом п'яти банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від зміни офіційного курсу продажу іноземної валюти до гривні встановленого Національним банком України. Рахунок дійсний протягом п'яти банківських днів з дати отримання такого рахунку покупцем, не залежно від строку, зазначеному у такому рахунку. У такому випадку покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті 30% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній специфікації (дата оплати), з моменту зарахування грошових кошт в на банківський рахунок постачальника (п. 4.3.1. договору).

Оплата решти 70% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній специфікації (з урахуванням п. 4.2.1.1. договору), здійснюється на умовах відстрочення шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника у строк/термін, визначений сторонами у відповідній специфікації. У такому випадку покупець вважається таким, що виконав грошові зобов'язання по оплаті 70% ціни (вартості) товару, передбаченої у відповідній специфікації (дата оплати), з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3.2. договору).

Приймання товару по кількості та якості упаковки (окрім прихованих недоліків) здійснюється покупцем у момент прийому товару у місці поставки та підтверджується підписанням покупцем акту прийому-передачі товару (п. 5.1. договору).

Постачальник зобов'язаний поставити товар на умовах цього договору (п. 6.1.2. договору).

Покупець зобов'язаний: дотримуватися умов даного договору; прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з умовами даного договору (п. 6.2.1. та п. 6.2.2. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2017 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Закінчення строку дії договору не позбавляє сторони від відповідальності за порушення, що мало місце під час дії договору (п. 10.1. договору).

23.03.2017. сторонами укладено Додаток № 1 до договору (т. 1 а.с. 30), в якому визначили товар, що підлягає поставці:

- реглон супер у кількості 280,00 л вартістю 89       224 грн. 80 коп. з ПДВ (еквівалент ціни за од. виміру 9,89 дол. США без ПДВ);

- трофі у кількості 3    980 л вартістю 929    696 грн. 16 коп. з ПДВ (еквівалент ціни за од. виміру 7,25 дол. США без ПДВ). Всього на суму 1018    920 грн. 96 коп.

Також сторонами погоджено графік оплати товару покупцем:

- авансова частина 305    676 грн. 29 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору;

- відстрочений платіж 713    244 грн. 67 коп. (70 %) не пізніше 15 жовтня 2017р.

23.03.2017 сторонами підписано Додаток № 2 до договору (т. 1 а.с. 31), в якому визначили товар, що підлягає поставці:

- примекстра голд у кількості 1 520,00 л вартістю 484       363 грн. 20 коп. з ПДВ (еквівалент ціни за од. виміру 9,89 дол. США без ПДВ);

- реглон супер у кількості 450,00 л вартістю 143       397 грн. 00 коп. з ПДВ (еквівалент ціни за од. виміру 9,89 дол. США без ПДВ);

- трофі у кількості 5       180 л вартістю 1 210       006 грн. 56 коп. з ПДВ (еквівалент ціни за од. виміру 7,25 дол. США без ПДВ). Всього на суму 1       837       766 грн. 76 коп.

Також сторонами погоджено графік оплати товару покупцем:

- авансова частина 551       330 грн. 03 коп. (30%) згідно умов п. 4.3.1. договору;

- відстрочений платіж 1 286       436 грн. 73 коп. (70 %) не пізніше 15 жовтня 2017р.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" із позовом  про стягнення заборгованості у розмірі 2 433 406 грн. 09 коп., з яких: 1 999 681 грн. 40 коп. - основний борг, 224 950 грн. 46 коп. - пеня, 140 032 грн. 48 коп. - 18% річних, 68 741 грн. 75 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов        договору поставки        від 22.03.2017 № 22/03/2017-К,  позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" посилався на неналежне виконання відповідачем зобов»язань за договором в частині своєчасної оплати  поставленого товару, що в свою чергу  є підставою для стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, а також пені.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що за встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 999 681 грн. 40 коп. основного боргу, 224 950 грн. 46 коп. пені, 140 032 грн. 48 коп. 18% річних, 68 741 грн. 75 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, суд  стягнув на користь позивача витрати на надання правової допомоги у сумі 15 000 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 2 856 687 грн. 72 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 1836 від 04.04.2017 про поставку товар на суму 1       837       766 грн. 76 коп. (т. 1 а.с. 32);

- № 1862 від 04.04.2017 про поставку товар на суму 1       018       920 грн. 96 коп. (т. 1 а.с. 34)

та товарно-транспортними накладними:

- № д0000003846 від 04.04.2017 про поставку товар на суму 1       837       766 грн. 76 коп. (т. 1 а.с. 36);

- № д0000003855 від 04.04.2017 про поставку товар на суму 1       018       920 грн. 96 коп. (т. 1 а.с. 37).

Для оплати поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 1365 від 23.03.2017 на оплату товару вартістю 1       018       920 грн. 26 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 95);

- № 1392 від 23.03.2017 на оплату товару вартістю 1       837       766 грн. 76 коп. з ПДВ (т. 2 а.с. 96).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Відповідач на виконання п. 4.3.1. договору здійснив попередню оплату:

- 30.03.2017 30% вартості товару, передбаченої у Специфікації № 1 (Додатку № 1) від 23.03.2017 у розмірі 305       676 грн. 29 коп., що підтверджується випискою по рахунку (т. 1 а.с. 38), відповідно до вказаної виписки відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 305       676 грн. 29 коп. з призначенням платежу: “передплата 30 % за СЗР зг. рах. № 1365 від 23.03.2017р.”;

- 31.03.2017 30% вартості товару, передбаченої у Специфікації № 2 (Додатку № 2) від 23.03.2017 у розмірі 551       330 грн. 03 коп., що підтверджується випискою по рахунку (т. 1 а.с. 38), відповідно до вказаної виписки відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 551       330 грн. 03 коп. з призначенням платежу: “передплата 30 % за СЗР зг. рах. № 1392 від 23.03.2017р.”.

Товар отримано представниками відповідача на підставі довіреностей № DKN 17 та № 82 від 04.04.2017 (т.1, а.с. 33, 35).

Враховуючи вищевикладене, відповідач відповідно до п. 4.3.2. договору, з урахуванням здійсненої попередньої оплати (30% вартості товару за специфікаціями 1 та 2 (додатками 1 та 2)) повинен був сплатити:

- 70% вартості товару за специфікацією № 1 (додатком № 1) у розмірі 713       244 грн. 67 коп. у строк до 15.10.2017 включно;

- 70% вартості товару за специфікацією № 2 (додатком № 2) у розмірі 1       286       436 грн. 73 коп. у строк до 15.10.2017 включно.

Враховуючи строки оплати товару за спірними поставками, узгоджені сторонами у додатках № № 1, 2 від 23.03.2017 до договору, строк оплати відстроченого платежу за цими поставками є таким, що настав 15.10.2017.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідач  в порушення приписів п. 4.3.2. договору свої зобов’язання зі сплати 70% вартості товару за специфікаціями № 1 та № 2 (додатками № 1та № 2) не виконав, у зв’язку з чим господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 999 681 грн. 40 коп. (713       244 грн. 67 коп. 70% вартості товару за специфікацією № 1 (додатком № 1) + 1       286       436 грн. 73 коп. 70% вартості товару за специфікацією № 2 (додатком № 2)), та стягнув  цю суму на користь позивача.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, довіреностями на отримання товару, банківською випискою про часткову сплату вартості товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У п. 9.9. договору сторони узгодили, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов’язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 18 % річних від простроченої (неоплаченої) суми.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції також обгрунтовано, з  посиланням на п. 9.9. договору та положення ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнув з відповідача на користь позивача 18% річних в сумі 140 032 грн. 48 коп. за загальний період з 16.10.2017 по 06.03.2018 та інфляційні втрати за період з 16.10.2017 по 31.01.2018 у розмірі 68       741 грн. 75 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За умовами п. 9.5. договору у разі прострочення терміну (строку) оплати товару згідно п. 4.3.2. або п. 4.4.2. договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов'язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України (п. 9.10. договору).

Таким чином,  господарський суд першої інстанції    перевірив та погодився з розрахунком позивача, та стягнув з відповідача пеню за період з 16.10.2017 по 06.03.2018 у загальному розмірі 224 950 грн. 46 коп.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені, 18% річних та інфляційних втрат порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Доводи відповідача про те, що  строк виконнаня  зобов»язань з оплати не настав внаслідок  прострочення кредитора – не надання позивачем рахунків,  не складання акту приймання-передачі  товару, що  не підтверджує факт здійснення господарської операції, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується матеріалами справи, а саме:  видатковою та податковою накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені до податкової звітності позивача (за первісним позовом), а також товарно-транспортними накладними.

Факт отримання товару та внесення авансової частини вартості товару, згідно виставлених позивачем рахунків, відповідачем належними доказами не спростовано.

При цьому, посилання відповідача на невиконання постачальником умов договору, в частині надання актів приймання-передачі товару, не звільняє відповідача від обов’язку оплатити отриманий товар, оскільки матеріали справи містять докази фактичного отримання товару відповідачем,  в той час як підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар у строк, визначений сторонами у додатках до договору.

Статтею 666 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

При цьому, матеріали справи не містять, а сторонами у справі не надано доказів:

- звернення відповідача до позивача з вимогою надати визначені договором документи, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання;

- відмови відповідача від договору;

- доказів повного повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Отже, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами статті 666 Цивільного кодексу України правом встановити постачальнику строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі не виконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар. Так, відповідач у період з часу отримання товару не відмовився та не повідомив позивача про намір відмовитися від нього через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача (за первісним позовом) надання цих документів.

Крім того, ненадання зазначеного відповідачем акту приймання-передачі товару не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов’язку оплатити переданий йому товар.

Посилання апелянта на недійсність спірного договору внаслідок  перевищення повноважень директором Товариства ОСОБА_3 під час укладання договору за   сумою,  є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником засновником ТОВ « Коновалівське» станом на 22.03.2017 року була юридична особа -   Інтернешнл ОСОБА_4 Лімітед, директором ТОВ « Коновалівське» - ОСОБА_3 з обмеженням  на  укладання правочинів на суму понад  50 000 грн. ( л.с. 54 т.2)

Проте,  з   копії  протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Коновалівське” від 22.03.2017№ 22/03/2017-К, що підписаний єдиним учасником товариства директором Інтернешнл ОСОБА_4 Лімітед Афродітою Лукаіду, вбачається, що  товариством була надана згода на укладання договору поставки з ТОВ « СЕДНА-АГРО»   на загальну суму 2 856 687,72 грн., та надані повноваження на підписання даного договору  директору ОСОБА_3 ( л.с. 52 т.2)

По-друге, листом ТОВ “Коновалівське” від 19.02.2018 № 40 на ім’я директора ТОВ “Седна-Агро”, що підписаний директором відповідача ОСОБА_5, відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем та зобов’язується погасити борг за 2017 рік рівними частинами протягом 5 місяців (т. 2, а.с. 84).

          Втретє, з банківської виписки по рахунку позивача вбачається, що 30.03.2017   відповідач  здійснив попередню оплату 30% вартості товару, передбаченої у Специфікації № 1 (Додатку № 1) від 23.03.2017 у розмірі 305       676 грн. 29 коп., що підтверджується випискою по рахунку (т. 1 а.с. 38), відповідно до вказаної виписки відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 305       676 грн. 29 коп. з призначенням платежу: “передплата 30 % за СЗР зг. рах. № 1365 від 23.03.2017р.”; та  31.03.2017 відповідач  здійснив попередню оплату 30%  вартості товару, передбаченої у Специфікації № 2 (Додатку № 2) від 23.03.2017 у розмірі 551       330 грн. 03 коп.,  що фактично є схваленням правочину, а тому   колегія суддів  вважає неспроможними доводи апелянта про укладання  спірного договору директором з перевищенням повноважень, наданих Статутом.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2018 року  за № 3  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Седна-Агро” та Адвокатським бюро “Дефініція ОСОБА_1” був укладений договор про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді; актом приймання - передачі виконаних робіт № 1 від 30.01.2018, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 345 від 19.10.2009, а також платіжним дорученням № 1113 від 27.02.2018 про оплату Адвокатському бюро “Дефініція ОСОБА_1” грошових коштів у розмірі 26 000 грн. 00 коп. позивачем доведені витрати на правову допомогу.

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення з позивача на користь відповідача складає 15       000 грн. 00 коп., з огляду на необхідність, розумність та справедливість відповідних судових витрат для даної справи.

 Позивачем в цій частині судове рішення не оскаржувалось.

    З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Дніпропетровської області                 всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав     їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права,                 що у відповідності до п.1    ст. 275 Господарського процесуального кодексу України    є                 підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                 ПОСТАНОВИВ:  

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське"

– залишити без задоволення.  

Рішення  Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2018 у справі №904/584/18– залишити без змін.

        Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське".

         Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 23.11.2018

Головуючий  суддя                                                                        О.В. Березкіна

Суддя                                                                                                В.О. Кузнецов

         Суддя                                                                                                     Т.А.Верхогляд