ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 20/125 | 12.06.07 |
За позовом Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені
Олександра Довженка»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесфор»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог нам предмет
спору на стороні позивача Міністерство культури і туризму України
Про спонукання до виконання обов’язків і стягнення 248328,24грн. втраченої
вигоди
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесфор»
до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені
Олександра Довженка»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог нам предмет
спору на стороні позивача Міністерство культури і туризму України
про визнання частково недійсним Державного контракту на виробництво і розповсюдження фільму «Наташа»на умовах державного замовлення від 07.09.2004р. реєстровий номер 219
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені
Олександра Довженка» Ярошенко В.В.- предст. (дов. від 08.11.2006р.)
Від ТОВ «Телесфор» Волокітін О.В.- предст. (дов. від 23.02.2007р.)
Від Міністерства культури і туризму України Сунєгін С.О.- предст. (дов. від
05.12.2006р.)
Обставини справи:
ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесфор»та просить суд спонукати відповідача виконати свої зобов’язання щодо Державного контракту на виробництво і розповсюдження фільму «НАТАША»на умовах державного замовлення, стягнути з відповідача на користь позивача 248328,24грн. за час вимушеного простою приміщень павільйону кіностудії.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство культури та туризму України. Оскільки Державний контракт на виробництво і розповсюдження фільму «НАТАША»на умовах державного замовлення від 07.09.2004р. укладений між замовником (Міністерство культури і мистецтв України), продюсером (ТОВ «Телесфор») та виконавцем (Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»), суд вважає обґрунтованим клопотання позивача та залучає до участі у справі Міністерство культури і туризму України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою від 10.04.2007р. розгляд справи відкладено, до участі у справі залучено Міністерство культури і туризму України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 24.04.2007р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Представник третьої особи у письмових поясненнях зазначив про те, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та з метою витребування додаткових документів пор справі, розгляд справи 24.04.2007р. відкладено.
У судовому засіданні 10.05.2007р. представник третьої особи надав суду додаткові письмові пояснення по справі.
08.05.2007р. судом одержано зустрічну позовну заяву від ТОВ «Телесфор»до Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог нам предмет спору на стороні позивача Міністерство культури і туризму України про визнання недійсним державного контракту на виробництво і розповсюдження фільму «НАТАША»на умовах державного замовлення від 07.09.2004р., реєстровий номер 219 в частині, що стосується прав і обов’язків Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка».
Суд вважає зустрічний позов взаємно пов’язаним з первісним, оскільки у первісному позові позивач за первісним позовом просить суд спонукати відповідача за первісним позовом виконати свої зобов’язання за Державним контрактом та стягнути збитки за час вимушеного простою приміщення, а у зустрічному позові позивач за зустрічним позовом просить суд визнати частково недійсним зазначений Державний контракт. У зв’язку з наведеним, зустрічний позов підлягає прийняттю для спільного розгляду з первісним позовом.
З метою прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи №20/125 10.05.2007р. відкладено.
Ухвалою від 10.05.2007р. зустрічний позов прийнятий судом для спільного розгляду з первісним позовом по справі №20/129.
17.05.2007р. судом одержано збільшення та зміну позовних вимог за первісним позовом від ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», а саме, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ТОВ «Телесфор»385269,12грн. завданих збитків.
У судовому засіданні 29.05.2007р. представник ТОВ «Телесфор»надав суду відзив на первісний позов, у якому проти первісних позовних вимог заперечив.
Представник ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»надав суду відзив на зустрічний позов, у якому проти зустрічних позовних вимог заперечив.
У зв’язку з неявкою у судове засідання представника третьої особи за первісним та зустрічним позовами, розгляд справи 29.05.2007р. відкладено.
У судовому засіданні 12.06.2007р. представник Міністерства культури і туризму України надав суду письмові пояснення на зустрічну позовну заяву, у яких вважає зустрічний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник ТОВ «Телесфор»надав суду додаткові письмові пояснення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.09.2004р. між замовником (Міністерство культури і мистецтв України), продюсером ( ТОВ «Телесфор») та виконавцем (ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка») укладено Державний контракт на виробництво і розповсюдження фільму на умовах державного замовлення (Реєстр №219) Відповідно до зазначеного Контракту замовник доручає, а продюсер та виконавець зобов’язалися створити на умовах державного замовлення повнометражний фільм «Наташа».
Орієнтований строк запуску фільму у виробництво - 07.09.2004р.
Орієнтований строк здачі фільму:
- українська версія 25.05.2005року
- російська версія 25.05.2005року. (п. п. 1.5, 1.6 Контракту).
Орієнтована сума Контракту 2 935 315,00грн. (враховуючи ПДВ), при цьому дольова участь сторін в фінансування виробництва складає:
Замовник: 600 000,00грн. (враховуючи ПДВ);
Продюсер: 2 335 315,00грн. (враховуючи ПДВ).
Відповідно до п. 2.1 договору продюсер та виконавець здійснюють виробництво фільму на основі затверджених замовником режисерського сценарію та розширеного ліміту витрат на виробництво фільму, які є невід’ємними частинами цього Контракту та погоджуються на момент підписання Контракту.
Продюсер в процесі виробництва фільму формує знімальну групу, складає генеральний кошторис та календарно-постановочний план та контролює його виконання, організовує виробничо –творчу роботу, проводить підбір та затвердження виконавців головних та основних ролей, підписує договори зі знімальною групою та рештою працівників, здійснює виробничо –творчий і фінансовий контроль за створенням фільму. (п. 2.5)
Відповідно до п. 3 Контракту визначені порядок та умови фінансування, а саме, умови оплати виробництва фільму замовником:
- замовник здійснює оплату робіт фільму за рахунок видатків загального фонду Державного бюджету за бюджетною програмою «Фінансова підтримка виготовлення та розповсюдження кінопродукції»(КПКВК 1801230)на р/р ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка».
- Замовник здійснює оплату виконавцю роботи по виробництву фільму в обсязі 600 000,00грн. (враховуючи ПДВ) згідно з генеральним кошторисом, який передбачає прямі витрати на виробництво, фіксований відсоток на утримання (загально студійні витрати), визначений відсоток планового прибутку та податок на додану вартість в тому числі
у 2004році в сумі 450 000,00грн. (враховуючи ПДВ);
у 2005році в сумі 150 000,00грн. (враховуючи ПДВ).
Відповідно до п. 3.4.1 продюсер здійснює фінансування виробництва фільму за власний рахунок та за рахунок третіх осіб, але при умові, що права та обов’язки замовника, передбачені цим Контрактом, не будуть змінені.
Продюсер здійснює фінансування виробництва фільму в обсязі 2 335 315,00грн. (враховуючи ПДВ), згідно з генеральним кошторисом, який передбачає прямі витрати на виробництво, фіксований відсоток загально студійних витрат та податок на додану вартість. (п. 3.4.2).
ТОВ «Телесфор»у зустрічному позові просить суд визнати недійсним Контракт від 07.09.2004р. в частині, що стосується прав і обов’язків ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка». Зустрічний позов обґрунтовано тим, що укладання трьохсторонніх договорів на умовах державного замовлення за участю будь-яких третіх осіб, крім Міністерства та продюсера, чинним законодавством України не передбачено. Не відповідає вимогам чинного законодавства України також і перерахування коштів безпосередньо виробникам, без зарахування цих коштів на рахунок продюсера.
Суд приходить до висновку, що зустрічний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кінематографію»:
виробник фільму - суб'єкт кінематографії, який взяв на себе відповідальність за виробництво фільму
продюсер фільму - фізична або юридична особа, яка організовує або організовує і фінансує виробництво та розповсюдження фільму.
Серед суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності розміщується відповідно до законодавства України державне замовлення на виробництво та розповсюдження фільмів. У разі державного замовлення пріоритет надається виробництву і розповсюдженню фільмів для дітей та юнацтва. Замовником за державним контрактом виступає центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії (ст. 21 Закону).
Згідно ст. 8 Закону підприємницька діяльність у галузі кінематографії може здійснюватися через продюсерську систему. В разі участі в продюсерській системі держави її інтереси представляють центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії та місцеві органи управління кінематографією. Положення про продюсерську систему в галузі кінематографії затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №813 від 05.06.1998р. затверджено Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі, яке визначає порядок державної підтримки національних фільмів у продюсерській системі.
Відповідно до п. 2 Положення державна підтримка виробництва, розповсюдження та демонстрування національних фільмів здійснюється Мінкультури шляхом виділення продюсерам коштів у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на кінематографію.
Розмір і порядок бюджетного фінансування визначаються державним замовленням на виробництво, розповсюдження та демонстрування фільму (п. 9 Положення).
Продюсер або дистриб'ютор, який отримав фінансову підтримку на виробництво чи розповсюдження національного фільму, несе відповідальність за використання наданих коштів за призначенням згідно із законодавством та укладеним державним контрактом і подає фінансові звіти про використання бюджетних коштів за формою і в терміни, визначені Мінкультури(п. 14 Положення).
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із змісту або із суті відносин між сторонами.
Ані Закон, ані Положення прямо не забороняє укладення трьохстороннього договору між замовником, продюсером та виконавцем про виробництво і розповсюдження фільму. Відповідно, суд приходить до висновку, що контрагенти за державним контрактом №219 від 07.09.2004р. мали право укласти трьохсторонній державний контракт.
Щодо фінансування фільму, то Контракт передбачає здійснення оплати робіт фільму замовником на р/р ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка», тобто на рахунок виконавця, а не продюсера.
Суд приходить до висновку, що оскільки чинним законодавством не передбачено прямої вказівки про здійснення фінансування лише на рахунок продюсера, без права сторін змінити у договорі положення акту, відповідно сторони правомірно скористались своїм правом та врегулювали відносини щодо здійснення оплати на рахунок виконавця на власний розсуд.
Таким чином, зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсним Державного контракту №219 від 07.09.2004р. в частині, що стосується прав і обов’язків ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо змінених первісних позовних вимог, а саме, вимоги про стягнення з ТОВ «Телесфор»385 269,12грн. збитків, завданих невиконанням договірних зобов’язань, внаслідок чого відбувся простій павільйону №3, зайнятий декораціями, суд зазначає наступне.
В обґрунтування первісних позовних вимог, позивач за первісним позовом посилається на те, що згідно розділу ІІІ Генерального кошторису на виробництво повнометражного, художнього, кольорового кінофільму «Наташа»передбачено витрати на прокат павільйону 9570,00грн. Розшифровка статей витрат передбачена ст. 9а, а саме: прокат павільйону - площа 280 кв. м., кількість днів 81, ціна 0,422, всього 9570,00грн. Натомість, позивач за первісним позовом посилається на те, що декорації займають приміщення павільйону протягом двох років. ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»посилається на те, що у випадку передачі приміщення в оренду іншим особам, позивач за первісним позовом міг би одержувати прибуток. У зв’язку з наведеним, за простій приміщення, у якому знаходяться декорації протягом двох років, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом з урахуванням змінених позовних вимог 385269,12грн. завданих збитків.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:
- протиправної дії чи бездіяльності особи;
- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;
- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;
- вини боржника.
Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання.
Під збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, розуміють, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»передав, а ТОВ «Телесфор»прийняв в оренду павільйон №3 та докази того, що декорації до фільму «Наташа»знаходяться у зазначеному павільйоні, займають все приміщення павільйону та протягом двох років не могли бути використані для інших цілей (при виробництві інших фільмів тощо).
Таким чином, суд визнає первісні позовні вимоги про стягнення завданих збитків необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю.
2. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя | В.В. Палій |