Справа № 1-кп/593/33/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанский районний суд Тернопільської області

"21" листопада 2018 р.

В складі:

Головуючого судді Німко Н.П.

При секретарі судового засідання Олексів О.Б.

З участю:

Прокурора Рісної І.В.

Захисника (адвоката) Шарапової В.Р.

Законного представника ОСОБА_2

Обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани Тернопільської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката Шарапової В.Р. про зобов»язання етапування обвинуваченого ОСОБА_4 в медичний заклад для медичного обстеження у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 128, ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

На даний час у провадженні Бережанського районного суду Тернопільської області перебуває згадане об»єднане кримінальне провадження щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні 21 листопада 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат Шарапова В.Р. звернулися до суду із письмовим клопотанням у якому просять суд зобов»язати етапувати обвинуваченого ОСОБА_4 із Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №-26» до Чортківської районної комунальної лікарні у вартове відділення для проведення повного медичного обстеження, а також, у разі необхідності, зобов»язати відповідальних службових осіб Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №-26» забезпечити можливість надання кваліфікованої медичної допомоги та лікування обвинуваченому. В обґрунтування клопотання послалися на те, що обвинувачений страждає на тяжке захворювання - епілепсію, зараз перебуває в ізоляції від суспільства, в державній установі «Чортківська установа виконання покарань №-26» в умовах якої йому не надається необхідна для його здоров»я та життя медична допомога. А тому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, просять запобігти нелюдському з обвинуваченим поводженню, яке полягає у не наданні йому належної та кваліфікованої медичної допомоги й вжити заходів до надання такої допомоги.

Також уточнили, що згідно ухвали суду від 10 жовтня 2018 року за їх клопотанням аналогічного змісту судом було визначено пройти такі обстеження обвинуваченому у Тернопільській міській лікарні №-2 де влаштоване вартове відділення. Однак, як їм відомо на даний час вартового відділення у зазначеному лікувальному закладі немає, таке відділення влаштоване у Чортківській районній комунальній лікарні.

Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечень немає.

Решта учасників процесу не заперечили щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника (адвоката) Шарапової В.Р.

Суд, розглянувши клопотання, вислухавши з цього приводу думку учасників процесу, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов»язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов»язки щодо захисту прав людини лише слідчим суддею, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відтак, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо захисту порушених у клопотанні прав обвинуваченого ОСОБА_4, виходячи із положень п.4 ч.1 ст. 7 та ст. 11 КПК України, - повага до людської гідності, де забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Положеннями Конституції України, статтею 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я», людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожен має право на охорону здоров»я і медичну допомогу; держава створює умови для ефективного і доступного медичного обслуговування; обвинувачений має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров»я.

Також, судом, при вирішення клопотання враховуються й положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція) , яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Так, в силу положень статті 3 Конвенції, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Питання неналежної медичної допомоги особам, які перебувають в установах тимчасового тримання та виконання покарань України, неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у ряді справ («Похлєбін проти України» від 20 травня 2010 року, «Салахов та Іслямова проти України» від 14 березня 2013 року та ін.).

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Ошурко проти України», у п. 75 вказано, що згідно з практикою суду, держава повинна захищати фізичну цілісність осіб, позбавлених волі, зокрема, надаючи їм необхідну медичну допомогу.

У відповідності до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров»я, особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16 березня 2013р. №460/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув»язненим особам в слідчих ізоляторах. Надання ув»язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров»я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров»я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров»я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104.

Як вбачається із доданого до клопотання обвинуваченого виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого №-4638, ОСОБА_4 визнаний непридатним для військової служби з виключенням з військового обліку: епілепсія з частими генералізованими тоніко-клонічними нападами без психічних порушень; короткозорість лівого ока 2,0 Д; складний короткозорий астигматизм правого ока з різницею рефракції у двох головних меридіанах 1,5 Д., при короткозорості в меридіані найбільшого аметропії 1,0 Д,; амбліопія обох очей слабкого ступеня; анізометропія, викривлення перетинки носа. Також йому було рекомендовано постійне спостереження у невролога за місцем проживання та постійний прийом антиконвульсантів: карбамазепін 0,4 по 1 т. 2 рази в день.

Згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого №-0171 Чортківської установи виконання покарань №-26, ОСОБА_4 за час перебування в УВП №-26 неодноразово звертався до медичної частини установи зі скаргами на напади тоніко-клонічних судом 3-4 рази на місяць, оглянутий терапевтом, психіатром і неврологом, встановлено діагноз епілептична хвороба з частини розгорнутими епінападами ( 3-4 рази на місяць), ВСД по кардіальному типу, гострий грудний радикуліт. Неодноразово, у зв»язку з погіршенням стану здоров»я здійснювалися виклики бригади ШМД; вказано про проведення лабораторного моніторингу. Суд звертає увагу, що у виписці не міститься інформації про те, яка медична допомога надавалася обвинуваченому з приводу його захворювання і яке лікування йому було призначено і чи він його проходив.

Судом також досліджено інформацію, отриману на виконання ували суду від 10 жовтня 2018 року про етапування обвинуваченого ОСОБА_4 для відповідного медичного обстеження у Тернопільській міській лікарні №-2, з якої вбачається, що вартове відділення у зазначеному лікувальному закладі відсутнє.

Як встановлено судом, на даний час, обвинувачений ОСОБА_4 утримується в місцях позбавлення волі, а саме у Державній установі Чортківська УВП №-26 і за таких умов позбавлений можливості самостійно проходити постійне спостереження у лікаря-невролога.

Таким чином, з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_4 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги, суд вважає його клопотання обґрунтованим й таким, що підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.4 ч.1 ст. 7, ч.6 ст. 9, ст. 11, ч.1 ст. 206 КПК України, статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», Порядку взаємодії закладів охорони здоров»я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров»я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров»я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Зобов»язати етапувати обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №-26» до Чортківської районної комунальної лікарні у вартове відділення для проведення повного медичного обстеження, зокрема у терапевта, кардіолога та невропатолога.

У разі висновку медичних працівників про необхідність надання обвинуваченому ОСОБА_4 медичної допомоги чи проходження лікування, зобов»язати відповідальних службових осіб Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №-26» забезпечити можливість надання такої кваліфікованої медичної допомоги та лікування обвинуваченому.

Копії ухвали суду для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №-26».

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П. Німко