ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 р. | Справа № А-17/138 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нестеренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: | Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська, 9 |
до відповідача: про | Комунального підприємства "Водотеплосервіс", с. Войнилів, Калуського району, Івано-Франківської області. стягнення 6364 грн. 71 коп. |
За участю представників:
Від позивача: Від відповідача: | Юхменко Д.М. - представник (довіреність №04-237/514 від 17.05.2007 р.) представники не з"явилися. |
встановив: заявлено позов про стягнення 6364 грн. 71 коп.
В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністивного судочинства України.
Позивач позов підтримав. Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік відповідач, виходячи з середньооблікової чисельності працівників 17 чоловік повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Фактично, виходячи із даних звіту у відповідача не працювали інваліди, а отже він зобов"язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі половини середньорічної заробітної плати на підприємстві.
Відповідач визнав позов в повному обсязі, в судовому засіданні 24.05.2007 року подав клопотання про відсторочку виконання судового рішення строком на дванадцять місяців.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.
Як вбачається з поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 17 чоловік, а отже відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, проте не виконав цього обов"язку.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За наведених обставин, вимоги про стягнення боргу в сумі 6364 грн. 71 коп. обгрунтовані і підлягають задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм, які б надавали суду право вирішити питання відстрочки виконання судового рішення при прийнятті постанови у адміністративній справі. Із системного аналізу норм ст.ст. 163, 263 слід зробити висновок, що питання відстрочки чи розстрочки виконання рішення може бути вирішене після набрання судовим рішенням законної сили, на стадії виконання судового рішення в порядку передбаченому ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на викладене, відповідач має право звернутися до суду з відповідною заявою після набрання постановою у справі А-17/138 законної сили.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.158-167, ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
позов задоволити.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", с. Войнилів, Калуського району, Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 33617017) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська, 9 (ідентифікаційний код 13662300) 6364 грн. 71 коп. штрафних санкцій, про що в порядку ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Неверовська Л.М.
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 16.06.2007 р.
Документ виготовлено в АС "Діловодство"
Боднарчук М.Б.