Справа №2-1796/10

                                                З А Ч О Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 лютого 2010 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого                                                        судді Шликова С.П.,

при секретарі                                                                Цикаловій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду  м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності та зняття з державного реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна,-

                                                      В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності та зняття з державного реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна, мотивуючи свої вимоги наступним.

Позивач є власником 81\100 частин домоволодіння №13 по вул. Сіверська в м. Донецьку на підставі договору дарування від 24.02.2007 року.

Вказане домоволодіння складалося із житлового будинку літ. А-1, сторчові з пластин, загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м., житлового будинку літ. Б-1, каркасно обшивного, загальною площею 37,0 кв.м., житловою площею 12,9 кв.., та огородження №4. Разом із нерухомості позивачу в користування перейшла земельна ділянка.

Позивач зазначає, що 19\100 домоволодіння №11-13 (житлового будинку Б-1) по вул. Сіверська в м. Донецьку про інвентаризовано на ім’я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу від 20.05.1932 року, однак сам правовстановлюючий документ в КП «БТІ м. Донецька» відсутній.

Позивач також вказує, що житловий будинок літ. Б-1, належний ОСОБА_3 був у дуже поганому стані в теперішній час зруйнувався під впливом природних факторів, тому фактично перестав існувати, як об’єкт нерухомості.

З травня 2008 року до жовтня 2009 року  позивач збудував новий житловий будинок позначений в технічних документах під літ. П-1, попередньо розібравши, належний ОСОБА_1 будинок літ. А-1 за вищезазначеною адресою.

ОСОБА_1 також вказує, що відповідач ОСОБА_2 в теперішній час почала висувати майнові вимоги стосовно належного йому на праві індивідуальної власності володіння №13 по вул.. Сіверський, що в Київському районі м. Донецька, чим очевидно не визнає його майнові права.

Податок за земельну ділянку №13 по вул.. Сіверська сплачується позивачем одноособово, крім мене власників (користувачів) земельною ділянки не має.

Просив суд винести рішення, яким припинити право власності ОСОБА_3 на 19\100 домоволодіння, що розташовано за адресою: м. Донецьк, вул.. Сіверська, 13, у зв’язку із знищенням цієї частки та визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомості, на домоволодіння №13 по вул.. Сіверський в м. Донецьку, яке складається з житлового будинку літ. П-1 загальною площею 100,20 кв.м., загальною площею 62,0 кв.м. з ганком п, огородження №5, та складає 100% домоволодіння №13 вул.. Сіверський в м. Донецьку.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,  причини не явки у судове засідання не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надходило.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки у судове засідання не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності не надходило.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи на підставі наявних у справі доказів у порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності та зняття з державного реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна, що підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 24.02.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_1 є власником 81\100 частини домоволодіння (двох житлових будинків) №13, що знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська та складається з житлового будинку літ. А-1, сторчові з пласти, загальною площею 67,7 кв.м., житловою – 25,4 кв.м., житловий будинок Б-1, каркасно обшивний, загальною площею 37,0 кв.м. , житловою площею – 12,9 кв.м, огородження №4, що підвереджується копією договору (а.с.5-7).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки КП «БТІ м. Донецька» №1695 від 16.09.2009 року, за даними технічної інвентаризації від 02.02.2007 року 19\100 домоволодіння №13 по вул. Сіверській в м. Донецьку про інвентаризовано на ім’я ОСОБА_3 на підставі договору купівлі – продажу від 20.05.1932 року (а.с. 10). Правовстановлюючі документи в КП «БТІ м. Донецька» до реєстрації власником не надано (а.с. 8).  

Судом також встановлено, що житловий будинок літ. Б-1, належний ОСОБА_3 був у дуже поганому стані в теперішній час зруйнувався під впливом природних факторів, тому фактично перестав існувати, як об’єкт нерухомості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі його знищення.

Як вбачається з наданої копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №13 по вул. Сіверська в м. Донецьку, виготовленого КП «БТІ м. Донецька» станом на 26.10.2009 року,  ОСОБА_1 знесений житловий будинок літ. А-1 та самовільно побудовано житловий будинок літ. П-1 загальною площею 100,20 кв.м., загальною площею 62,0 кв.м. з ганком п, огородження №5 (а.с.12-14).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вказані будування були проведені за власний рахунок та з власних матеріалів.

Крім того, встановлено, що податок на земельну ділянку №13 по вул. Сіверська в м. Донецьку сплачується ОСОБА_1 одноособово (а.с. 11), та крім нього власників (користувачів) земельної ділянки не має.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що на цей час жодних правових підстав для визнання за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння №13 вул. Сіверська в м. Донецьку не має.

Згідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що е заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 331 ЦПК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до  ч.2 ст. 331 ЦК України  право  власності  на новостроене нерухоме майно (житлові  будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення  будівництва (створення майна).

Згідно ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання змеленої ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин,  позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності та зняття з державного реєстру прав власності на об’єкти нерухомого майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного ст.ст. 319,328,331,376,392 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

                                                               В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 19\100 домоволодіння, що розташовано за адресою: м. Донецьк, вул.. Сіверська, 13, у зв’язку із знищенням цієї частки.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомості, на домоволодіння №13 по вул.. Сіверський в м. Донецьку, яке складається з житлового будинку літ. П-1 загальною площею 100,20 кв.м., загальною площею 62,0 кв.м. з ганком п, огородження №5, та складає 100% домоволодіння №13 вул.. Сіверський в м. Донецьку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: