Справа № 2-о-838
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді: Логвіної Л.С.,
при секретарі судового засідання: Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю чоловіка, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 22 лютого 1990 року у віці 52 роки помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 1956 року і постійно проживала з ним однією родиною по день його смерті.
За життя чоловік працював на шахті „Центросоюз” ВО „Свердловантрацит” на підземних роботах у якості кріпильника й одержував високу заробітну плату. Позивачка працювала на шахті „Центросоюз” ВО „Свердловантрацит” прибиральницею й одержувала невисоку заробітну плату. Позивачка вказує, що заробітна плата чоловіка значно перевищувала її заробіток, тому основним джерелом засобів до існування їхньої родини був дохід чоловіка.
На момент смерті чоловік був пенсіонером та отримував пенсію за віком, розмір якої становив 120 руб. Крім того, він отримував страхові виплати у розмірі 128,86 руб.
На той час, як вказує заявниця, вона працювала на шахті „Центросоюз” ВО „Свердловантрацит” прибиральницею й одержувала заробітну плату, середній розмір якої становив 97,52 руб. Доходи чоловіка значно перевищували дохід позивачки, тому дохід чоловіка був для неї основним та постійним джерелом засобів до існування. У такому разі, як вважає позивачка, вона втратила джерело засобів до існування.
У теперішній час позивачка отримує пенсію за віком, однак розмір її дуже маленький, тому вона бажає перейти на пенсію чоловіка для того, щоб одержувати значно більшу пенсію та отримувати побутове вугілля для опалення будинку.
Заявниця звернулася до УПФУ в м. Свердловську Луганської області для оформлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, однак їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту втрати джерела засобів до існування.
Відповідно до ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
У зв’язку з цим заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт про те, що вона у зв’язку зі смертю 22 лютого 1990 року її чоловіка ОСОБА_2, втратила джерело засобів до існування.
У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві, наполягала на їх задоволенні, та додатково пояснила, що з чоловіком вона шлюб не розривала, за життя ї чоловік отримував пенсію за віком та страхові виплати.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області ОСОБА_3 у судовому засіданні із заявленими вимогами погодилась у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Вислухавши заявницю, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що 15 жовтня 1956 року Комсомольською селищною радою м. Свердловська Ворошиловградської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, заявницею по справі (а.с.8). Вони проживали разом однією сім’єю за адресою: вул. Леваневського, 22/5 сел. Комсомольський м. Свердловськ Луганська область, вели сумісне господарство мали загальний бюджет, що підтверджується довідкою депутата Комсомольської селищної ради ОСОБА_4 (а.с.13).
Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер 22 лютого 1990 року у віці 52 роки (а.с.7).
Як свідчить довідка, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську, ОСОБА_2 – чоловік заявниці за життя отримував пенсію за віком, розмір якої за період з березня 1989 року по лютий 1990 року (12 місяців) склав – 1440 крб., у середньому – по 120 крб. щомісячно (а.с.12). Крім того, згідно довідки виданої 09 листопада 2009 року ВП „Шахта „Центроспілка”, ДП „Свердловантрацит”, ОСОБА_2 отримував регресні виплати, розмір яких за період з березня 1989 року по лютий 1990 року включно (12 місяців) склав – 1417,46 крб., у середньому – по 128,86 крб. щомісячно (а.с.9), таким чином, сукупний дохід ОСОБА_2 складав у середньому – по 248,86 крб. щомісячно.
Відповідно до довідки, виданої 10 листопада 2009 року ВП „Шахта „Центроспілка”, ДП „Свердловантрацит”, заявниця – ОСОБА_1 за життя свого чоловіка – ОСОБА_2 працювала та отримувала заробітну плату, розмір якої за період з жовтня 1989 року по березень 1990 року (6 місяців), тобто по день смерті чоловіка, склав – 642,26 крб., у середньому – по 107,04 крб. щомісячно (а.с.11).
Таким чином, судом встановлено, що дохід померлого 22 лютого 1990 року чоловіка заявниці – ОСОБА_2 більше ніж в два рази перевищував розмір її доходів, у зв’язку з чим заявниця - ОСОБА_1 перебувала на його утриманні.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці та оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю 22 лютого 1990 року її чоловіка – ОСОБА_2.
Рішення вступає в законну силу через десять днів, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.