Справа № 2а-5656
2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Можелянський В.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про поновлення процесуального строку, зобов'язання до перерахування щомісячної державної соціальної допомоги , стягнення недоотриманої соціальної допомоги,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим з вимогами про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоотриманої соціальної допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитина війни та у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим не здійснює йому зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, у зв’язку з чим за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року утворилась заборгованість по недоотриманій соціальній допомозі у розмірі 4525 грн. 20 коп.
Позивач надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутністю та за відсутністю представника відповідача у порядку письмового провадження.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю у порядку письмового провадження. Представник відповідача надав заперечення до позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що позивач пропустив строк для звернення до суду з неповажних причин, оскільки про порушення своїх прав повинен був дізнатися з моменту опублікування Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік". Представник відповідача зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим не здійснює зазначені позивачкою виплати у зв’язку із відсутністю коштів на ці виплати та невизначеністю розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Крім цього, представник відповідача зазначив, що позивачу за період з 01 січня 2008 року по теперішній час сплачується надбавка як дитині війни.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № 019279 від 10 жовтня 2003 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-р/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, із 09 липня 2007 року при обрахунку підвищення пенсії дітям війни застосовується мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Ч. 3 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", збільшений на 1 %, а саме: з 01 квітня 2007 року 410 грн. 06 коп. (406 грн. + 04 грн. 06 коп.), з 01 жовтня 2007 року 415 грн. 11 коп. (411 грн. + 04 грн. 11 коп.).
Доводи представника відповідача про те, що поняття мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за вказаним Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є непереконливими. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
П. п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, а саме встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року і на теперішній час діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімально пенсії за віком.
З огляду на викладене, з 22 травня 2008 року при обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2008 році - ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.
Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а саме 498 грн.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік.
Представник відповідача у запереченні на позов просить при прийняті постанови застосувати положення відносно пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає причини пропуску строку звернення позивача до суду поважними, оскільки позивач є літньою людиною, в силу свого віку та соціального статусу не мав можливості своєчасно дізнатися про норми законодавства, якими були порушені її права, та звернутися до суду з вимогами про захист своїх прав. Суд поновляє строк для звернення до суду та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, зобов’язавши відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року у відповідності до діючого законодавства.
Так, щомісячна державна соціальна допомога, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року становить 742 грн. 65 коп. (410 грн. 06 коп. х 3 місяці х 30 % (369 грн. 05 коп.) + 415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30 % (373 грн. 60 коп.)
Щомісячна державна соціальна допомога, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року становить 2515 грн. 20 коп. (481 грн. х 30 % х 2 місяці (288 грн. 60 коп.) + 482 грн. х 30% х 3 місяці (433 грн. 80 коп.) + 498 грн. х 30% х 12 місяців (1792 грн. 80 коп.).
Згідно наданої представником відповідача довідки, позивачу за період з травня 2008 року по вересень 2009 року виплачено соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 838 грн. 40 коп., а саме: з травня 2008 року по червень 2008 року у сумі 96 грн. 20 коп. (48 грн. 10 коп. х 2 місяці), з липня 2008 року по вересень 2008 року у сумі 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 місяці), з жовтня 2008 року по серпень 2009 року у сумі 597 грн. 60 коп. (49 грн. 80 коп. х 12 місяців).
З урахуванням виплаченої відповідачем соціальної допомоги, на користь позивача за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 вересня 2009 року підлягає стягненню 2419 грн. 45 коп. (3257 грн. 85 коп. - 838 грн. 40 коп.).
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивачки судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.
На підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-р/2007, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 11, 94, 99, 100, 160-163, 167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим про поновлення процесуального строку, зобов'язання до перерахування щомісячної державної соціальної допомоги , стягнення недоотриманої соціальної допомоги задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2009 року у розмірі 2419 грн. 45 коп.
Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.
У задоволенні іншій частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження і апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя: