Справа №2-1230/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

13 березня 2010 року Ворошиловський  районний  суд  м. Донецька в складі :

головуючого – судді  Лівочки Л.І.

при секретарі - Мироненко В.П.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про зобов’язання подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Донецької обласної філії про зобов’язання подати реєстратору заяву про припинення обтяження, посилаючись на наступні обставини.

Він є власником житлового будинку №21а по вул. Шахтарів Донбасу в м. Донецьку. На підставі договору кредиту №175/1891-КР18902 від 10.02.2006 року, укладеного між ним та відповідачем, він отримав кредит на покупку автомобілю Тойота. За цим кредитним договором у нього виникла заборгованість, яку він вирішив погасити, продавши свій будинок, однак відповідач незаконно обтяжив усе його майно, у тому числі нерухоме, хоча транспортний засіб Тойота, придбаний за кредитні кошти, знаходиться у нього в розпорядженні та перебуває  в заставі;  не існує жодного рішення щодо стягнення зазначеного автомобіля чи про призначення торгів з продажу предмету застави. Вважає, що відповідач відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Інструкції «Про затвердження порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв» не мав підстав для обтяження його нерухомого майна, а мав право внести відомості виключно про рухоме майно. Згідно з Законом України «Про заставу» відповідач мав право накласти арешт на усе його майно, в тому числі і нерухоме, лише у випадку, якщо для погашення заборгованості за кредитом було недостатньо коштів від реалізації рухомого майна, однак жодних дій звернення стягнення на транспортні засобі відповідач не зробив.

Просив зобов’язати відповідача подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень, зареєстрованих 24.01.2009 року за №8396838, стягнути з відповідача судові витрати.

В суді представник позивача ОСОБА_1, діючий за дорученням, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відзивах на заперечення, просив позов задовольнити, так як договором кредиту №. 175/1891-КР18902 від 10.02.2006 року та договором  поруки № 1890-11 до  цього  договору кредиту не передбачено право відповідача  на  обтяження нерухомого майна  позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий за дорученням, позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до договорів поруки №3052-П та №3752-П/1, укладеними між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позивач є поручителем ОСОБА_4 за виконання зобов’язань за  кредитними договорами№175/3052-КР3052 та 175/3753-КР3752. Позивач не виконує свої зобов’язання. Відповідно до п. 3.4.1 договорів поруки у випадку невиконання позичальником умов договору кредиту   внести запис до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про накладення обтяження на все майно та майно поручителя, не вилучене з цивільного обігу, за винятком переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами згідно з чинним законодавством України. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

10.02.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №175/1891-КР1890, згідно якого акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_3 кредит на покупку автомобіля з максимальним лімітом заборгованості в сумі 45000 доларів США строком погашення до 09.02.2011 року.  

Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивач є власником житлового будинку №21а по вул. Шахтарів Донбасу в м. Донецьку.

У зв’язку з виникненням заборгованості за даним кредитним договором відповідачем було подано заяву до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Згідно запису 3 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна позивачеві заборонено відчужувати належний йому будинок №21а по вул. Шахтарів Донбасу в м. Донецьку. Підставою для обтяження вказано договір кредиту №175/1891-КР1890 від 10.02.2006 року.

Згідно ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно з законом може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувала на рухоме майно боржника або обмеження права боржника на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду, з яким закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна.

Судом встановлено, що умовами договору кредиту №175/1891-КР1890 від 10.02.2006 року не передбачено право відповідача на обтяження нерухомого майна, що належить позивачеві, а тому подання відповідачем відповідної заяви до Державного реєстру обтяжень рухомого майна є необґрунтованою.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»  ст.ст. 5, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати акціонерно-комерційний банк соціального розвитку « Укрсоцбанк» подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяжень, зареєстрованих 24.01.2009 року за №839638.

Стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку « Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 8грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 37 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення рішення   в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                         Л.І. Лівочка