Справа № 2-а-215/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 січня 2010 року   Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Харкові справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова про зобов’язання  вчинити певні дії, -

установив:

 Позивачка просить визнати діяльність  відповідача незаконною та зобов'язати управляння пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі  м. Харкова провести з 22.05.2008 року перерахунок та виплату позивачці заборгованості з державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно з законодавчо визначеного  розміру мінімальної пенсії за віком. При цьому посилається на те, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив їй в перерахунку.

До суду позивачка подала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі та підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до суду надав письмову заяву в якій просив суд розглянути справу без участі його представників в судовому засіданні. Також відповідач в письмових запереченнях проти позову заперечував в повному обсязі, та зазначив, що позивачка перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою КМУ від 03.01.2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться виходячи з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ №654 від 16.07 08 постанову №1 від 03.01.02 визнано не чинною, а з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ №530, якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також зазначають, що доводи позивачки стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивачки не відповідають дійсності, оскільки  забезпечення проведення політики в сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, суд відповідно до ст. 122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд в порядку письмового провадження.

         Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

         Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою, яка є постраждалою 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи,  що підтверджується копією посвідчення серія А № 020392 (а.с. 6), є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії,  а також є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.5).

Позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, отримує пенсію як інвалід третьої групи, оскільки інвалідність  настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З довідок управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова  вбачається, що позивачці нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3-ї групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року №523.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог ч. З ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенси за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправкою величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ст.50 та ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

При цьому враховується, що частини третю і четверту статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено чотирма частинами нового змісту, згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб, постраждалих 1 категорії.

Проте, вищезазначені зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч .2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, протягом періоду часу з 1.01.2008 року до 22.05.2008 року діяла нова редакція ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу пенсії у розміру нижчому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, відповідач, починаючи з 22.05.2008 року діяв всупереч вимогам ст. 54  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення та виплати позивачці пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та ст.50 Закону України„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  щодо призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного, для захисту прав позивачки суд визнає  протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачці за період з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язує Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачці, починаючи з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;  зобов’язує Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату позивачці, починаючи з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року щомісячної додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ї групи інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –

 постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності  ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1, починаючи з 22.05.2008 року по 25.01.2010 року щомісячної додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ї групи інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду може бути подана в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову  суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: