Справа № 2-а-217/10/2029

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     25 січня 2010 року   Орджонікідзевський районний  суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря – Курінного Д.О., за участю позивача та його представника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації про зобов’язання перерахувати та виплатити недоотримані суми соціальних виплат, -

установив :

     Позивач та його представник просять суд визнати неправомірними дії відповідачів та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова  зробити перерахунок та виплатити позивачеві недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення  за 2008, 2009 роки та зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації організувати і проконтролювати призначення позивачеві належних йому соціальних виплат. При цьому посилаються на те, що позивачеві, як особі, що постраждала  внаслідок Чорнобильскої катастрофи, не в повному обсязі виплачена така  допомога за вказані роки.

     Представник Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова проти позову заперечує в повному обсязі  посилаючись на те, що в 2008 та 2009 роках позивачеві була нарахована та виплачена в повному обсязі щорічна допомога на оздоровлення. Так, виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік здійснена  позивачеві в лютому 2008 року в розмірі 90 грн., за 2009 рік здійснена в жовтні 2009 року у розмірі 90 грн.

     Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

      Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалід 3 групи, що підтверджується копією посвідчення серії А № 108915, виданого 27.07.2000 року та вкладкою до нього (а.с.5), , і відповідно має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

      З довідки, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради за № 6606 від 21.12.2009р. видно, що  ОСОБА_2 виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік здійснена  в лютому 2008 року в розмірі 90 грн., за 2009 рік - в жовтні 2009 року у розмірі 90 грн.

     Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХП від 28.02.1991р., в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.

       Згідно із ч.7 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

       Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 64 розділу П, пункту 3 розділу Ш та положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

      Пунктом 5 зазначених Рішень Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

      Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

       Таким чином, положення положення п.28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2006 р. № 107-У1, втратило чинність 22 травня 2008 року.

        Згідно вказаної вище довідки Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, проти якої не заперечує і сам позивач,  ОСОБА_2 виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік здійснена  в лютому 2008 року в розмірі 90 грн., за 2009 рік - в жовтні 2009 року у розмірі 90 грн.

        Суд враховує, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер.

        Таким чином, право позивача на їх отримання та обов'язок Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

       Згідно ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, які є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

       Згідно зі ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

       Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

       Застосування законодавства України у такий спосіб ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп, який у п.3 зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

       За змістом ч.3 ст.150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

       Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах треба застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

       Виходячи з наведеного, суд зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку зробити перерахунок та виплатити позивачеві суми щорічної допомоги на оздоровлення  за 2008, 2009 роки, оскільки останній отримав таку допомогу за 2008 рік протягом періоду з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, і за 2009 рік протягом періоду з 01.01.2009 року по жовтень 2009 року у розмірах, встановлених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу відповідач діяв у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення позивач реалізував своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.

       Такі висновки суду ґрунтуються на приписах ч.2 ст. 152 Конституції України та рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 р.

       З урахуванням викладеного суд відмовляє позивачеві в задоволенні всіх його позовних вимог за їх безпідставністю.

  Керуючись ст.ст.8-14, 70-72, 99,  100, 159-163, 167, 186 КАС України, - суд

ПОСТАНОВИВ :

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати та виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки,  організувати і проконтролювати призначення належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки, -  ВІДМОВИТИ.

    Заява про апеляційне оскарження  постанови суду може бути подана в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову  суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: