Справа №2- а-45-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2010 року Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі судді - Марченко Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
УСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» просить провести нарахування заборгованості з виплат суми соціальної допомоги «Дітям війни» виходячи з положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» яка підлягає перерахуванню на підставі рішень Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, та від 22.05.2008 № 10-рп-08 тобто в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по 31.12.07 та з 22.05.08 по теперішній час з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення.
В судове засідання позивачка не з*явилась. Просить розглянути позов без її присутності в письмовому провадженні.
Представник відповідача, в судове засідання не з*явився просить розглянути справу у їх відсутності, надав суду заперечення в яких указав , що позивач без поважних причин пропустив строки звернення до суду з даним позовом, оскільки рішення Конституційного суду від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп-08 були опубліковані в офіційних виданнях та таким чином доведені до населення. Посилання позивачки на те , що необхідно стягувати суми які були нею не отримані з 22.05.08 до теперішнього часу є безпідставними оскільки рішення Конституційного суду на які посилається позивачка стосувалось тільки бюджетів за 2007 -2008 роки.
Справа розглядається судом в порядку письмового провадження згідно ст.. 122 ч. 3 КАС України.
Дослідивши докази по справі , суд вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно з ст.. 6 указаного закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71 пункт 12, призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Конституціний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147,150,152 Конституції України та статтями 45, 51,61,63,65 Закону України «Про Конституціний Суд України», вирішив:
Пункт 1. Визнати такими, що не відповдають Конституції України i є неконституційними положения Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 piк» пункт 12 ст. 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положения стати 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік.» визнавши неконституційними.
Вищезазначене рішення Конституційного суду України набрало чинності та було доведено до відома усіх громадян України шляхом публікації в офіційних виданнях 09.07.07, а позивач звернувся до суду з позовом тільки 09.12.2009. Представник відповідача наполягає на застосуванні строків позовної давності, про що указав в своїх письмових запереченнях . Поважних причин пропуску строків позовної давності суду не надано, тому з причини пропуску строків позовної давності суми за весь 2007 рік стягненню не підлягають.
Відносно часткового задоволення позовних вимог про перерахування суми соціальної допомоги за 2008 рік суд виходить з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІУ викладено в наступній редакції; дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року - були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн., щомісячно (10% від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» шодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Таким чином, відновлено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з наступних розмірах:
травень - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 144,3 -.31x10= 46,55 грн.;
червень- 481 грн. х 30% = 144,3 грн.
липень « вересень (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3 =433,80 грн.;
жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс. = 149,40 х 3 = 448,2 грн.
Суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що«дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня -48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 1 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Вищезазначене рішення Конституційного суду України набрало чинності та було доведено до відома усіх громадян України шляхом публікації в офіційних виданнях 09.07.07, а позивач звернувся до суду з позовом тільки 09.12.09. Представник відповідача наполягає на застосуванні строків позовної давності, про що указав в своїх письмових запереченнях . Поважних причин пропуску строків позовної давності суду не надано, тому з причини пропуску строків позовної давності підлягає стягненню тільки недоплачена сума за період з 09.12.08 по 31.12.2008 інші суми стягненню не підлягають.
Що стосується стягнення на користь позивачки трьох відсотків річних та нарахування індексу інфляції на недоплачену суму, то позивач не навів ніяких правових підстав та не надав будь-яких доказів , щодо обґрунтування законності нарахування цих сум.
Щодо вимог забов*язання здійснення подальших виплат соціальної допомоги в 2009 році та по теперішній час , то суд вважає ці позовні вимоги безпідставними оскільки рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, та від 22.05.2008 № 10-рп-08 стосувались щодо законності положень Державних бюджетів України тільки за 2007 та 2008 років
Керуючись ст. ст. 158 ч.1, ст.. 159-163, 256 ч. 1 п.1, 122 ч. 3 КАС України, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/07 від 09.07.07 та від 22.05.2008 № 10-рп-08 , ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законами України „Про державний бюджет України за 2007 рік” , „Про державний бюджет України за 2008 рік” -
ПОСТАНОВИВ
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя , щодо не нарахування підвищення 30% пенсії ОСОБА_1 за період з 09.12.08 по 31.12.08.
Забов*язати Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за період з 09.12.08 по 31.12.08 з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком , як дитині війни та забов*язати сплатити недоплачену суму .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження , або самої апеляційної скарги. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дні подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: