ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2007р. | м.Київ | № 38/122-А |
16 год. 00 хв.
За позовом | Житлово-будівельного кооперативу “Проектувальник-6” |
До | Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у м. Києві –Відповідач 1 Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” –Відповідач 2 |
Про | визнання протиправним та нечинним припису від 22.08.06р. №355 |
Суддя Власов Ю.Л.
Секретар судового засідання Долга О.Р.
Представники: |
Від позивача | Чичков К.К. |
Від відповідачів | Гушля О.А., Дроботун О.О. |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідачів про визнання протиправним і нечинним припису Відповідача 1 від 22.08.2006р. №355, та визнання протиправними дій старшого інспектора Відповідача 1 Марченко Віталія Ігоровича по складанню акту обстеження від 28.08.2006р. №657/10.
Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. При винесенні припису посадовою особою Відповідача 1 не було враховано, що Позивач і його службові особи не мають право встановлювати системи теплоопалювання чи їх конструктивні елементи, оскільки така діяльність може здійснюватись лише на підставі спеціальної ліцензії. В той же час орган державного енергетичного нагляду не має права зобов’язувати суб’єктів господарювання отримувати певні ліцензії всупереч їх бажанню і волі.
Також, при винесенні припису не врахована та обставина, що жодним законодавчим актом ні на кого не покладено обов’язок укладати цивільно-правові чи господарські договори щодо встановлення за рахунок суб’єктів господарювання систем опалення чи їх конструктивних елементів.
Відповідач у акті обстеження та припису посилається на нечинне положення частково нечинного нормативно-правового акту 1972 року, нечинність якого визнається Державною інспекцією України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Таким чином, Відповідачем порушено ст.19 Конституції України та п.41 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Відповідач 1 письмових пояснень з приводу заявленого Позивачем позову не подав. Відповідач 2 заперечив проти заявленого Позивачем позову з огляду на наступне. Комплексне обстеження енергогосподарства Позивача здійснювалось Відповідачем за завданням прокуратури Голосіївського району м. Києва. В ході перевірки старшим інспектором Відповідача було виявлено порушення в енергогосподарстві, внаслідок чого було винесено припис.
Під час перевірки виконання припису, Позивачем було надано проектну документацію. Після надання проекту теплопостачання інспектором було виявлено, що тепловикористовуюче обладнання, встановлене в теплопункті Позивача, не відповідає наданому проекту (не встановлена автоматика системи опалення), що є порушенням Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та теплових мереж.
Державним інспектором Відповідача 1 Позивачу надано припис на усунення порушень у сфері теплопостачанні, а саме встановлення автоматики систем опалення згідно проекту теплопостачання, як того вимагають пункти 1-8-2 та 3-7-3 Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та теплових мереж, затверджених Держенергонаглядом 15.06.1972р., які є чинні до 05.09.2007р., наказом Мінпаливенерго України від 14.02.07р. №71 затверджені Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок та мереж, які набирають чинності 05.09.07р.
Доводи Позивача щодо нечинності вказаних Правил є необґрунтованими, оскільки відповідно до Закону України “Про правонаступництво України” та постанови Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України нормативно-правових актів Радянського Союзу” нормативно-правові акти діють, якщо такі не прийняті в Україні та не суперечать Конституції України та чинному законодавству.
Господарським судом заслухані пояснення сторін, досліджені подані докази. За результатами слухання сторін, дослідження доказів, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач був зареєстрований 14.02.1966р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Позивача та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України №8890/05.
10.05.2006р. Державним інспектором з енергетичного нагляду Марченко В.І. був складений акт обстеження №310/1/10 Позивача, яким встановлено наявність у позивача теплолічильника ТЕРМ-02-4 DN25, та приписувалось Позивачу подати проектно-виконавчу документацію (Е1-8-2 ПТЕ ТВУ і ТМ).
12.05.2006р. Позивачем була надана Відповідачу технічна документація (робочий проект) встановлення вузла комерційного обліку споживання на теплопункті Позивача.
До вказаного проекту додано технічне рішення АЕК «Київенернго» №Д11-9/35586 від 18.09.02р. яким передбачено встановлення загального приладу обліку тепла за допомогою теплолічильника ТЕРМ-02-4 DN25.
22.08.2006р. Відповідачем був винесений припис №355 на підставі ст.9 Закону України “Про електроенергетику”, статті 14 Закону України “Про теплопостачання” та акта-обстеження, відповідно до якого Позивачу було приписано встановити автоматику систем опалення згідно проекту теплопостачання (Е1-8-2 та 3-7-3 ПТЕ ТВУ і ТМ).
28.08.2006р. Державним інспектором з енергетичного нагляду Марченко В.І. був складений акт обстеження №657/10 Позивача з перевірки припису, відповідно до якого встановлено, що вимоги припису від 10.05.2006р. №310/1/10 виконані в повному обсязі. В ході обстеження виявлено порушення “Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж” від 15.06.72р., а саме не встановлена автоматика системи опалення згідно з проектом (Е1-8-2 та 3-7-3 ПТЕ і ТМ).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Господарський суд міста Києва вважає, що позов Позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 22.08.2006р. Відповідачем 1 був винесений припис №355 на підставі ст.9 закону України “Про електроенергетику”, статті 14 Закону України “Про теплопостачання” та акта-обстеження, яким Позивачу було приписано встановити автоматику систем опалення згідно проекту теплопостачання на підставі Е1-8-2 та 3-7-3 ПТЕ ТВУ і ТМ.
Відповідно до п.Э1-8-2 розділу «Допуск до експлуатації»Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Державною інспекцією з енергетичного нагляду від 15.06.1972р., всі тепловикористовуючі установки, які приймаються в експлуатацію повинні бути виконані у відповідності з проектом і задовольняти вимогам цих правил, правил Держенергонагляду, правил користування тепловою енергією та інших директивних матеріалів. Тепловикористовуючі установки, виконані без проекту і з порушенням діючих правил, до експлуатації не допускаються.
Вказана норма знаходиться в розділі «Допуск до експлуатації»та за своїм змістом регулює відносини саме прийняття в експлуатацію тепловикористовуючих установок при введенні в експлуатацію побудованих об’єктів.
Як встановлено судом Позивач був створений у 1966 році, і з цього часу експлуатує наявні у нього тепловикористовуючі установки. Отже, тепловикористовуючі установки, в тому числі теплопункт, Позивача, які побудовані та експлуатуються з 1966 року, не відносяться до тепловикористовуючих установок, які приймаються в експлуатацію на час прийняття Відповідачем 1 спірного припису, а тому норми п.Э1-8-2 розділу «Допуск до експлуатації»Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Державною інспекцією з енергетичного нагляду від 15.06.1972р., не підлягають застосуванню до об’єктів (тепловикористовуючих установок), які вже раніше були введені в експлуатацію.
Відповідно до підпункту і) п.Э3-7-3 Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Державною інспекцією з енергетичного нагляду від 15.06.1972р., вузол управління повинен бути обладнаний автоматичним регулятором температури і розходу на системі гарячого водопостачання і регулятором розходу на системі опалення.
Наведена норма встановлює обов’язок обладнання вузлу управління автоматичним регулятором температури і розходу лише для гарячого водопостачання, обладнання автоматикою системи опалення вказаною нормою не передбачено.
Отже, посилання Відповідача у спірному приписі на норми п.Э1-8-2, п.Э3-7-3 Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Державною інспекцією з енергетичного нагляду від 15.06.1972р., як на підставу його винесення, є необґрунтованим, оскільки вказані норми не покладають на Позивача такі обов’язки.
Враховуючи викладене суд вважає, що припис Відповідача №355 від 22.08.2006р. прийнятий з порушенням норм п.Э1-8-2, п.Э3-7-3 Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Державною інспекцією з енергетичного нагляду від 15.06.1972р., , що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до ст.9 Закону України “Про електроенергетику” державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Відповідач 1) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 ч.13 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996р. №929, головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право здійснювати в установленому порядку обстеження електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, а також складати за їх результатами відповідні акти.
Як встановлено судом, 28.08.2006р. Державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у м. Києві Марченко В.І. був складений акт обстеження №657/10 Позивача з перевірки припису, відповідно до якого встановлено, що вимоги припису від 10.05.2006р. №310/1/10 виконані в повному обсязі.
З наведених норм вбачається, що державні інспектори Відповідача 1 мають право на проведення обстежень електричних і теплових установок суб’єктів відносин у сфері теплопостачання та складання за результатами таких обстежень відповідних актів.
За вказаних обставин суд вважає, що дії державного інспектора Відповідача 1 по проведенню обстеження Позивача та складанню акту обстеження від 28.08.2006р. №657/10 були вчинені правомірно, а тому позовні вимоги Позивача про визнання протиправними дій державного інспектора Відповідача 1 Марченко Віталія Ігоровича по складанню акту обстеження від 28.08.2006р. №657/10 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у м. Києві №355 від 22.08.2006р.
3. В іншій частині вимог у позові відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Житлово-будівельного кооперативу “Проектувальник-6” судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.
5. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.Л. Власов
Постанова складена та підписана 14.06.07р.