№ 2- 598

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  27 травня 2009 року                                                                    Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

   в складі: головуючого

                                                                                                             судді  Антонюка О.А.

при секретарі – Ткаченко Л.М.                                                                                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та витрат, –

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 21 січня 2008 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своєму позові і в судовому засіданні посилалася на те, що відповідач 29 вересня 2007 року допустила порушення правил утримання собак, внаслідок чого її собака укусила дитину позивача, спричинивши їй тілесні ушкодження, постановою суду відповідача було визнано винною в цьому правопорушенні. Вказаними діями позивачу також завдано матеріальну і моральну шкоду. Вважає, що вказану шкоду повинен відшкодовувати відповідач і просила стягнути з цього відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн., матеріальну шкоду в вигляді витрат на лікування, обстеження і медичну допомогу, проїзд в міському транспорті і судові витрати, задовольнивши позов у повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що дійсно постановою суду притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил утримання собак і готова відшкодувати частково матеріальну і моральну шкоду, тому не заперечував проти часткового задоволення позову.

    Вислухати пояснення позивача і відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач 29 вересня 2007 року близько 13.30 біля будинку № 11-а по вул. 1-а Горяна м. Дніпропетровська допустила порушення правил утримання собак (без намордника і повідка), що призвело до завдання тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в вигляді укусу собакою відповідача, що за своїм характером відносяться до легкого ступеню тяжкості, як такі, що зумовили короткочасний розлад здоров’я. При цьому порушення цим відповідачем правил утримання собак у цей день знаходилось у прямому причинному зв’язку із наслідками у вигляді завданих сину позивача тілесних ушкоджень.

          ОСОБА_2 за скоєне було притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровську від 10 жовтня 2007 року лознякову О.Г. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАПП  та визначено покарання в вигляді штрафу в дохід держави в сумі 51 грн. з конфіскацією в неї собаки «німецька вівчарка» на прізвисько «Террі». Постанова набрала законної сили та виконана.

          Таким чином, постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровську  від 10 жовтня 2007 року встановлено факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення відносно дитини позивача, факт завдання діями відповідача ушкодження здоров’я дитини позивача, а також наявність причинно-слідчого зв’язку  між діями відповідача та  зазначеними наслідками у вигляді ушкодження здоров’я сина позивача і відповідно винність відповідача в завданні шкоди.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адміністратвине правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

             Постанова Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_2 набрала законної сили, а тому є достатньо підстав для звільнення позивача від доказування даного позову в частині питань чи мали місце дії відповідача, а саме дії, що містять в собі адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАПП, факт завдання тілесних ушкоджень дитині позивача легкого ступеню тяжкості, наявність причинно-слідчого зв’язку між винними діями, пов’язаними з порушенням правил утримання собак відповідачем і завданням шкоди здоров’ю дитини позивача.

          Вказаними протиправними діями цього відповідача позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди, що вимушує позивача звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає здійснити відшкодування шкоди в розмірі заявленому позивачем.

    В судовому засіданні встановлено, що ушкодженням здоров’я сина винними діями відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди, що полягає в наступному:  15 грн. 43 коп. – витрати здійснені позивачем з метою проведення судово-медичного дослідження та отримання судово-медичного акту; 493 грн. 73 коп. – витрати на придбання медичних препаратів на протязі першого курсу лікування з 05 жовтня по 09 листопада 2007 року і знаходження на лікуванні в ДС-4; 50 грн. – психоневрологічна допомога; 569 грн. 96 коп. – витрати на придбання медичних препаратів на протязі другого курсу лікування з 01 липня по 01 серпня 2008 року; 184 грн. - витрати позивача на щоденний проїзд з сином до лікарні і додому в період проходження другого курсу лікування з розрахунку 23 дні (вартість поїздки на маршрутному таксі у м. Дніпропетровську -1гривня х 2 особи; 235 грн. 19 коп. витрати на придбання медичних лікувальних препаратів; 250 грн.– вимушені не передбачувані витрати на правову допомогу, витрачені позивачем у зв’язку з необхідністю захищати свої порушенні права за допомогою адвоката на період звернення до суду; також позивачем понесені судові витрати на оплату судового збору і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – всього 81 грн.

          Таким чином, в результаті винних дій відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди всього 1548 грн. 31 коп., судові витрати 81 грн., оплата юридичної допомоги 250 грн., а всього  1879 грн. 31 коп.. Решта вимог про матеріальну шкоду не знайшла свого підтвердження в ході судового засідання і не підтверджена належними доказами, не відноситься до відповідача.

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

        Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

           Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому ... додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

        Таким чином неправомірними діями відповідача, пов’язаними з порушенням правил утримання собак сину позивача було завдано ушкодження здоров’я, майнової шкоди та прямих  збитків, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку зі вказаними діями відповідача і підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи (відповідача).

    Крім матеріальної шкоди позивачу була завдана і моральна шкода, що полягає в наступному: на час проходження курсу лікування (як стаціонарного так і амбулаторного) позивач з сином вимушена була відмовитись від звичного способу життя, оскільки син потребував стороннього догляду, сам факт перенесення такої травми, фізичний біль при укусі собакою, фізичний біль від тривалих і в той же момент необхідних медичних процедур та маніпуляцій, безсоння від болю та від хвилювань в результаті викликало не лише фізичну але й душевну біль, та завдало глибокої душевної  травми та спричиняли моральні страждання позивачу, є постійний психологічний стрес; відношення відповідача до скоєного ним, який не тільки не робить ні чого для відшкодування завданої шкоди, але й не визнає повністю своєї вини у скоєному, також завдає душевного болю. Це теж викликає моральні страждання позивача.

          Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

          З викладеного видно, що позивачу неправомірними діями відповідача завдано моральної шкоди за кожною з  підстав встановлених законодавцем.

          Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

           Згідно з ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів .

          Таким чином, виходячі з вимог зазначених норм матеріального права витікає, що неправомірними діями відповідача, пов’язаними з неналежним утриманням собаки позивачу було завдано моральної шкоди, яка знаходиться в безпосередньому причинному зв’язку зі вказаними діями відповідача і яка підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 500 грн. за рахунок винної особи (відповідача), в задоволенні решти вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

    Не може суд прийняти до уваги часткове заперечення відповідача проти позову, оскільки воно спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.

    Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають частковому задоволенню.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.  3, 55 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1195 ЦК України; ст. ст. 3, 10, 11, 61, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 1548 грн. 31 коп., судові витрати 81 грн., оплату юридичної допомоги 250 грн. та 500 грн. моральної шкоди, а всього  2379 грн. 31 коп..

В задоволенні решти позовних вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та витрат відмовити.    

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                      Суддя -