Справа № 344/8651/17

Провадження № 4-с/344/42/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року                                             м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді   Бабій О.М.

секретаря                   Стефанець Г.Я.,

за участі представників скаржника (стягувача) ОСОБА_1, ОСОБА_2, головного державного виконавця Раковецького М.С., заінтересованої особи (боржника) ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_5, заінтересовані особи: головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про визнання незаконною та протиправною бездіяльність, зобов’язання у примусовому порядку виконати рішення суду, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_1 07.11.2017 року звернувся в суд з наведеною скаргою, посилаючись на те, що головний державний виконавець Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 постановою від 06.04.2017 року відновив виконавче провадження з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 18.01.2013 року видного на виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року, однак до цього часу рішення суду не виконано. З сторони державного виконавця має місце не проста бездіяльність, а свідоме, ціле направлене сприяння боржнику ОСОБА_3 у не виконанні зазначеного рішення суду. 02.06.2017 року державний виконавець виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, а 22.05.2017 року на місце проведення виконавчих дій не з’явився. Своїм листом від 29.06.2017 року державний виконавець повідомив, що на підставі інформації від боржника неможливо в повному обсязі провести примусові виконавчі дії, таким чином, ОСОБА_6 відмовився вчиняти виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Скарга перебувала у провадженні в судді Островського Л.Є.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.09.2018 року та наказом від 21.09.2018 року суддю Островського Л.Є. звільнено із займаної посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.

На виконання вимог п. 2.3.50 Положення про АСДС проведено повторний автоматизований розподіл незавершених розглядом судових справ, які перебувають у провадженні судді Островського Л.Є.

Шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю – Бабій О.М.

11 жовтня 2018 року справу передано судді Бабій О.М.

11 жовтня 2018 року скаргу прийнято до провадження суддею Бабій О.М., призначено судове засідання на 22 жовтня 2018 року, копію ухвали направлено учасникам справи.

22 жовтня 2018 року сторони просили оголосити перерву у справі для ознайомлення із матеріалами скарги, судом оголошено перерву до 29 жовтня 2018 року.

В судовому засіданні 29 жовтня 2018 року сторони просили витребувати у головного державного виконавця Раковецького М.С. матеріали виконавчого провадження, судом клопотання задоволено та витребувано матеріали виконавчого провадження. В судовому засіданні оголошено перерву до 20 листопада 2018 року.

02 листопада 2018 року головним державним виконавцем суду надано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження.

В судовому засіданні представники скаржника (стягувача) вимоги скарги підтримали з мотивів наведених в ній, просили скаргу задовольнити та зобов’язати головного державного виконавця виконати рішення суду.

Головний державний виконавець Раковецький М.С. просив у задоволенні скарги відмовити, оскільки бездіяльності не допустив, на даний час виконавче провадження закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачу.

Боржник ОСОБА_3 та його адвокат в судовому засіданні вимоги скарги заперечили, суду пояснили, що стягував подав заяву про повернення виконавчого документу, а головний державний виконавець діючи відповідно до вимог чинного законодавства виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Головним державним виконавцем бездіяльності не допущено, ним вчинялись виконавчі дії в межах своїх повноважень. На даний час об’єкт виконання відсутній.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали скарги та копії матеріалів виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Вимогами скарги ОСОБА_5 є:

визнати незаконною та протиправною бездіяльність головного державного виконавця Раковецького М.С. щодо виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 18.01.2013 року за № 0907/5844/2011 у виконавчому провадженні № 43898832;

зобов’язати головного державного виконавця Раковецького М.С. у примусовому порядку виконати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.12.2012 року на підставі якого 18.01.2013 року виданий виконавчий лист Івано-Франківським міським судом за № 0907/5844/2011 у виконавчому провадженні № 43898832, а саме: усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 спільним коридором, сходовою кліткою та горищем в будинку № 42 на вул. Софіївка в м. Івано-Франківську, шляхом передачі ключів від зовнішніх дверей до коридору та демонтажу металевої огорожі до спільного коридору на горище.

18 січня 2013 року Івано-Франківського міським судом видано виконавчий лист №0907/5844/2011 року про зобов’язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_5 спільним коридором, сходовою кліткою та горищем в будинку № 42 на вул. Софіївській в м. Івано-Франківську шляхом передачі ключів від зовнішніх дверей до коридору та демонтажем металевої огорожі для доступу до спільного коридору та горища.

08.07.2014 року державним виконавцем Раковецьким М.С. відкрито виконавче провадження, надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

31.07.2014 року державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду добровільно не виконано та постановою державного виконавця накладено штраф на боржника.

05.09.2014 року державним виконавцем знову складено акт про те, що боржником рішення суду повторно добровільно не виконано та на боржника накладено штраф.

18.09.2014 року призначено примусове виконання рішення суду.

20.09.2014 року складено акт з якого вбачається, що у ході примусового виконання рішення суду працівники міліції не з’явились на місце виконання рішення суду, крім того, встановлено, що по місцю виконання рішення суду знаходиться металевий паркан, а не металева решітка, як вказано у виконавчому листі.

06.10.2014 року державний виконавець звернувся до Івано-Франківського міського суду із поданням про роз’яснення та встановлення порядку виконання рішення суду.

06.08.2015 року знову призначено примусове виконання рішення суду.

13.08.2015 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій за заявою боржника, оскільки він буде перебувати у відрядженні.

29.01.2016 року складено акт, з якого вбачається, що при виході на місце виконання рішення металева огорожа відсутня, також відсутні зовнішні двері, що забезпечують доступ в будинок.

03.02.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ виконано.

Ухвалою суду від 17.02.2017 року постанову головного державного виконавця Раковецького М.С. від 03.02.2016 року скасовано.

06.04.2017 року відновлено виконавче провадження.

10.05.2017 року головний державний виконавець Раковецький М.С. звернувся  до Івано-Франківського міського суду із вимогою про надання виконавчого листа.

22.05.2017 року головним державним виконавцем Раковецьким М.С. призначено примусове виконання рішення суду на 06.06.2017 року.

02.06.2017 року боржником ОСОБА_3 оскаржено до Івано-Франківського міського суду постанову головного державного виконавця Раковецького М.С. про примусове виконання рішення суду від 22.05.2017 року.

02.06.2017 року головним державним виконавцем Раковецьким М.С. постановлено відкласти проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа, оскільки боржником подано заяву про відкладення виконавчих дій у зв’язку із оскарженням постанови головного державного виконавця.

Як вбачається із відповіді керівника апарату Івано-Франківського міського суду від 24.05.2017 року, яка адресована адвокату ОСОБА_1, виконавчий лист № 0907/5844/2011 08.02.2016 року повернуто до Івано-Франківського міського суду у з’язку із закінченням виконавчого провадження.

А як вбачається із листа заступника керівника апарат Івано-Франківського міського суду від 12.09.2017 року виконавчий лист № 0907/5844/2011 тільки 13 вересня 2017 року буо надіслано до Івано-Франківського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Отже, з 08.02.2016 року по 13.09.2017 року виконавчого листа не було на виконанні у головного державного виконавця Раковецького М.С.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із актів, які містяться в матеріалах виконавчого провадження, головний державний виконавець Раковецький М.С. неодноразово виходив на місце виконання рішення, залучав працівників міліції, які не з’являлись на місце виконання.

Отже, в процесі виконання виконавчого листа, головним державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій, спрямованих на виконання рішень суду зобов’язального характеру, а саме : винесено постанови про примусове виконання рішення суду, про накладення штрафів на боржника; здійснено вихід за місцем проживання боржника та місцем виконання рішення суду.

Боржником виконавчий документ в добровільному порядку, в повному обсязі та в строк встановлений державним виконавцем не виконано.

21.09.2017 року головним державним виконавцем Раковецьким М.С. боржнику надіслано вимогу про виконання рішення суду та надання пояснень з приводу не виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову про примусове виконання від 22.05.2017 року.

10.10.2017 року головним державним виконавцем Раковецьким М.С. знову винесено постанову про накладення штрафу на боржника та примусове виконання рішення суду.

23 жовтня 2017 року до Івано-Франківського відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_7, як вказано «підписана особисто» від 19 жовтня 2017 року, про повернення виконавчого документу без виконання.

23 жовтня 2017 року головний державний виконавець Раковецький М.С. прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки стягувачем подано таку заяву.

Підставою повернення головний державний виконавець вказав – п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 цього Закону виконавчий документ повертається стягувачу якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Отже, головний державний виконавець діяв згідно вимог ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявником у скарзі та його представниками у судовому засіданні не зазначено в чому саме проявилась бездіяльність головного державного виконавця Раковецького М.С.

Крім того, на даний час виконавче провадження закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачу за його заявою.

Відповідно до статті 451 ЦПК України За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги ОСОБА_5 не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 11, 18, 37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_5, заінтересовані особи: головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про визнання незаконною та протиправною бездіяльність, зобов’язання у примусовому порядку виконати рішення суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя                                                            О.М. Бабій