Справа № 2а –9823-09\2270\7
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2010 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Петричковича А.І.,
при секретарі Стасюк В.В.,
за участі: позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2,
представника відповідача Дзюба І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівська виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області №98, про стягнення індексації, середньомісячного розрахунку за затримку при звільненні і моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
23.11.2009 року позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 24.12.2008 року був звільнений з посади начальника відомчої пожежної команди через хворобу на підставі наказу №61 ос від 24.12.2008 року. Йому було нараховано вихідну допомогу у розмірі 38095,37 гривень та індексацію 614,26 гривень, однак їх не було виплачено у день звільнення. Часткова виплата цих грошей у сумі 9886,71 гривень була проведена у період з березня 2009 року по жовтень місяці 2009 року. Станом на 17.11.2009 року заборгованість по виплаті цих грошей перед ним становить з вихідної допомоги 28208,66 гривень і індексація 614,26 гривень. В 2005-6 роках він переніс два інфаркти міокарда і хворіє у даний час. У зв»язку з невиплатою вихідної допомоги він змушений звертатися за грошовою допомогою до інших осіб, оскільки не придбання своєчасно необхідних медикаментів ставить під загрозу його життя. Порушення його законних прав на своєчасне отримання зароблених грошей спричинили йому душевні переживання і заподіяло моральну шкоду так як маючи право на значну суму грошей він залежить від родини і не має впевненості, що зможе своєчасно пройти повний курс лікування від якого залежить його здоров»я і життя.
У позові просив суд стягнути з відповідача: 61499,31 гривень з яких індексація 614,26 гривень, вихідна допомога 28208,66 гривень, 22316,28 гривень середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільнені, 360 гривень відшкодування витрат за медичне обстеження і моральна шкода 10000 гривень.
В ході судового розгляду позивач позовні вимоги уточнив і просить стягнути з відповідача: 614,26 гривень індексації, 23362,96 гривень середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні, 10000 гривень моральної шкоди.
У суді позивач уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.
Відповідач позов визнав частково, про що подав письмове заперечення, яке підтвердив у суді. Додатково пояснив, що визнає борг по виплаті індексації у розмірі 614,26 гривень, а в задоволенні решти позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі. Причиною не вчасної виплати позивачу вихідної допомоги при звільнені і її часткової сплати протягом дванадцяти місяців після звільнення позивача, пояснив відсутністю коштів.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, зважаючи на наступне.
Копією наказу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області №61 ос від 24.12.2008 року і витягом з трудової книжки стверджено, що майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено на підставі ст.65 «Б» (через хворобу) з посади начальника відомчої пожежної команди Шепетівської виправної колонії №98.
Згідно копії довідки Шепетівської виправної колонії №98 від 20.03.2009 року №2068 середньомісячна зарплата ОСОБА_1 за три місяці 2008 року складає 2125,36 гривень, індексація 614,26 гривень, а вихідна допомога 38095,37 гривень. З копії довідки Шепетівської виправної колонії №98 від 30.09.2009 року №26-5 вбачається, що ОСОБА_1 в січні 2009 року була нарахована грошова допомога при звільненні у сумі 38095,37 гривень і з цієї суми станом на 01.10.2009 року не виплачено 30208,66 гривень. Довідкою Шепетівської виправної колонії №98 від 09.12.2009 року №8188 і видатковим касовим ордером №671 від 24.11.2009 року стверджено, що вихідна допомога при звільнені, яка належить ОСОБА_1 виплачена йому у повному обсязі.
Відповідно до копії пенсійного посвідчення виданого 18.03.2009 року ОСОБА_1 йому належить пенсія за вислугу років і він є інвалідом 2 групи та інвалідом армії.
З копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово лікувався, переніс ряд операцій, а згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №1562\578 від 20.11.2009 року він має діагноз: прогресуюча стенокардія, післяінфарктний кардеосклероз, гіпертонічна хвороба і інше зазначене у виписці.
Згідно п. 15 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п.1.2 Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 року № 203 (далі Інструкція) грошове забезпечення складається з окладів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового забезпечення належать посадові оклади та оклади за спеціальним званням, а також оклади грошового утримання курсантів навчальних закладів. Додаткові види грошового забезпечення включають надбавки, доплати, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні. Поряд з окладами грошового забезпечення в обов'язковому порядку виплачуються надбавки за вислугу років до окладів грошового забезпечення (далі - надбавки за вислугу років), щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавок за вислугу років) (далі - щомісячна 100-відсоткова надбавка), а також грошова допомога при звільненні.
Згідно п. 18.1 Інструкції у разі звільнення зі служби грошове забезпечення виплачується: - особам рядового і начальницького складу - до дня отримання (включно) органом або установою наказу про звільнення зі служби, але не більше ніж за 5 діб з дня отримання наказу про звільнення (з урахуванням пунктів 18.2 - 18.4 цієї Інструкції)
Постановою КМ України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджені схеми посадових окладів і додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи, проводиться у день звільнення.
Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі не виплати з вина власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 117 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд вважає, що наявність спеціальних законів не виключає можливість застосування до правовідносин, пов»язаних з проходженням громадянами публічної служби та її припинення, окремих норм трудового законодавства у випадках, передбачених спеціальними законами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява №63134\00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення). Згідно з п.26 цього ж Рішення суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань.
Таким чином, позивач має право на проведення перерахунку та виплату середнього заробітку за весь час затримки, а саме з 25.12.2008 року по 23.11.2009 року, адже сторони не оспорюють час затримки виплати вихідної допомоги належної ОСОБА_1 при звільнені, що також підтверджується копією наказу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Хмельницькій області №61 ос від 24.12.2008 року, довідкою Шепетівської виправної колонії №98 від 09.12.2009 року №8188 і видатковим касовим ордером №671 від 24.11.2009 року. Також суд вважає, що відсутність у відповідача коштів у повному обсязі для виконання свого зобов»язання по виплаті грошової допомоги при звільнені позивачу не може бути законною підставою цієї не своєчасної виплати цих коштів, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини і вимог діючого законодавства України.
Щодо позовної вимоги про стягнення індексації у розмірі 614,26 гривень, то відповідач повністю визнав її, тому суд вважає, що відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України вона не повинна доказуватися, так як сторони проти цього не заперечують і в суду не виникає сумніву щодо її законності та добровільності визнання.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно пунктів 9 та 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вважає, що позивачу було заподіяно моральну шкоду, так як він звільнений з служби на підстави хвороби, він є інвалідом 2 групи, але йому тільки через 12 місяців, після виникнення права на грошову допомогу при звільненні, вже після звернення до суду – 23.11.2009 року, така була виплачена у повному обсязі, що відповідно, зважаючи на стан його здоров»я, завдавало йому моральних страждань, спричинило втрату нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частково задовольняючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, а не 10000 гривень, суд враховує вимоги розумності та справедливості.
Крім цього, частково задовольняючи позов, суд враховує вимоги частин 1 та 2 ст.71 КАС України, якими визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 116-117, 237-1 КЗпП України, постановою КМ України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18.10.2004 року № 203, наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №5 від 12.01.2008 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98, 99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Шепетівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області №98 на користь ОСОБА_1 індексацію грошових доходів у розмірі 614,26 гривень (шістсот чотирнадцять гривень двадцять шість копійок) і моральну шкоду у розмірі 1000 гривень (одна тисяча гривень).
Зобов»язати Шепетівську виправну колонію Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області №98 провести нарахування і виплату ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період з 25.12.2008 року по 23.11.2009 року відповідно до вимог статті 117 КЗпП України, наказів Державного департаменту України з питань виконання покарань №203 від 18.10.2004 року, №5 від 12.01.2008 року, постанови КМ України №1294 від 07.07.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
В решті позовних вимог відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 16.01.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, а також в інших випадках у порядку визначеному цією статтею.
Постанова, згідно вимог статей 185-187 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також вона може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий