ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 листопада 2018 року

справа №814/4138/15

адміністративне провадження №К/9901/37816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у складі суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В., Домусчі С.Д. у справі №814/4138/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

16 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство «Первомайський молочноконсервний комбінат» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 червня 2015 року визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000852201 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 639 769 гривень, з них 511 815 гривень основного зобов'язання та 127 954 гривень штрафних санкцій та від 08 вересня 2015 року №0001012201 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 674 348 гривень, з яких 2 939 478 гривень - основного зобов'язання, 734 870 гривень - штрафних санкцій, з мотивів безпідставності їх прийняття.

19 квітня 2016 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 22 червня 2015 року №0000852201 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 245791 гривень основного зобов'язання та 61448 гривень штрафу, від 08 вересня 2015 року №0001012201 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 257649 гривень основного зобов'язання та 64362 гривень штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.

22 грудня 2016 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог Товариства, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 22 червня 2015 року №0000852201 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 245 791 гривень основного зобов'язання та 61 448 гривень штрафу та від 08 вересня 2015 року №0001012201 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 141 350 гривень основного зобов'язання та 35 337,5 гривень штрафу. В задоволенні інших позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" відмовлено, з підстав пропуску строку самостійного визначення податковим органом грошових зобов'язань, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

16 січня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначено 22 червня 2015 року за умови того, що надання останньої декларації, яка охоплює період, за який виявлено порушення подана до податкового органу 20 квітня 2012 року за березень 2012 року, на час ухвалення податкового повідомлення-рішення № 0000852201 пройшло більше ніж 1095 днів, що доводить правомірність висновків суду апеляційної інстанції.

Погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції стосовно застосування строку, встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Заявник касаційної скарги вказує на невідповідність між мотивувальною та резолютивною частинами рішення суду апеляційної інстанції. Так, вказавши на протиправність визначення та наявність скасування податкового повідомлення - рішення податкового органу від 22 червня 2015 року № 0000852201 в частині 155000 грн. 41 коп. основного зобов'язання та 38750 грн. штрафних (фінансових) санкцій, резолютивною частиною суд апеляційної інстанції зазначив про скасування цього рішення щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 245791 грн. основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61448 грн.

Стосовно податку на прибуток, податковий орган спростовує висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення строку визначення грошового зобов'язання з огляду на те, що порушення покладене в основу визначення податку на прибуток встановлене податковим органом за результатами річного декларування, декларація з податку на прибуток за 2012 рік подана позивачем до податкового органу 28 січня 2013 року за № 9085955960, рішення прийняте 08 вересня 2015 року. Обчислення строку здійснено судом апеляційної інстанції помилково висновуючись на аналізі квартального звітного податкового періоду, а саме обчислюючи строк з подання позивачем декларації 10 травня 2012 року за перший квартал 2012 року.

24 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалах цього суду від 17 січня 2017 року, 20 березня 2017 року, 19 травня 2017 року, та витребувано справу №814/4138/15 з Миколаївського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

12 грудня 2017 року справа №814/4138/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №814/4138/15 передана разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/37816/18 до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення частково не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00418107, перебуває на податковому обліку з 15 листопада 1994 року, в органі який проводить перевірку перебуває на обліку з 05 червня 2015 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у березні-червні 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 11 червня 2015 року №312/23/00418107 (далі - акт перевірки від 11 червня 2015 року).

22 червня 2015 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000852201 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки від 11 червня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 511 815 грн., без зазначення норм матеріального права за порушення яких донарахований податок та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 127954 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (том 1 арк. справи 106).

08 вересня 2015 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення - рішення №0001012201 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки 2071/10/14-29-10-06-10 28 серпня 2015 року, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2939478 грн. за порушення підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, підпункту 134.1.9 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 734870 грн., на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 107-108).

Оцінюючи спірні правовідносини стосовно податку на додану вартість, в тій частині, що є предметом касаційного перегляду, суд апеляційної інстанції встановив, що актом перевірки від 11 червня 2015 року встановлено, що Товариство необґрунтовано включило до декларацій з податку на додану вартість за січень 2012 року 44600 гривень, за лютий 2012 року 80233,41 гривень, за березень 2012 року 30167 гривень.

Висновуючись на системному аналізі положень пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що податковий орган позбавлений права станом на 22 червня 2015 року визначити (збільшувати) грошове зобов'язання з податку на додану вартість загальною сумою 155000 грн. 41 коп. за січень, лютий, березень 2012 року, оскільки остання декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року була подана до податкового органу 20 квітня 2012 року.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у цій частині, що саме для ухвалення 22 червня 2015 року податкового повідомлення-рішення №0000852201 в частині 155000 грн. 41 коп., пройшло вже більше ніж 1095 днів, що обумовлює його протиправність в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 155000,41 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38750 гривень.

Суд зазначає, що інших протиправних донарахувань з приводу податку на додану вартість судом апеляційної інстанції не вбачається, відтак є прийнятною позиція податкового органу між мотивувальною та резолютивними частинами рішення суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи спір остаточно щодо податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2015 року №0000852201 суд апеляційної інстанції визнав протиправним та скасував в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 245791 гривень (90791+155000=245791) основного зобов'язання та 61448 гривень штрафу (38750+22698=61448), при цьому постановою суду висновки щодо протиправності цього рішення стосовно збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 90791 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22689 грн. відсутні.

Відтак, має місце невідповідність між встановленими судом апеляційної інстанції обставинами та висновками щодо протиправності спірного повідомлення - рішення, предметом якого є збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Стосовно податку на прибуток Суд визнає, що посилання суду апеляційної інстанції на прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення 08 вересня 15 року за умов подання декларації за перший квартал 2012 року до податкового органу 10 травня 2012 року, що також вказує на перевищення відповідачем строку у 1095 днів, є неприйнятним з огляду на те, що за положеннями пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду крім виключень встановлених цією статтею.

Отже, застосовуючи до спірних правовідносин приписи пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку не встановивши та не дослідивши за якою звітною декларацією податковим органом встановлене податкове правопорушення, чи є притаманними звітності позивача особливості порядку обчислення та сплати податку на прибуток, встановлені статтею 137 Податкового кодексу України, встановити на підставі якого саме акта перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 08 вересня 2015 року № 0001012201, оскільки зазначений світлокопією податкового повідомлення - рішення акт перевірки від 28 серпня 2015 року 2071/10/14-29-10-06-10 до матеріалів справи не долучений, яка саме відсутність врахування виплат вплинула на визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2012 року на суму 141350 гривень та по яких операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Лого", судом апеляційної інстанції не оцінені повноваження та доводи відповідача щодо нікчемності договору з цим контрагентом.

Суд визнає передчасність висновків суду апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року №0001012201 в частині 141350 гривень основного зобов'язання та 35287 гривень штрафу.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій здійснюючи апеляційний перегляд за апеляційною скаргою податкового органу порушив норми процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування постанови у цій частині та направлення справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №814/4138/15 в частині результатів перегляду апеляційної скарги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївської області скасувати, направивши у цій частині справу на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №814/4138/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер