Судове рішення #7526132

ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

                             

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              16 вересня 2009 року              

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого       –  Джабурія О.В.

суддів                 –  Крусяна А.В.

                            –  Шляхтицького О.І.

при секретарі     –  Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за  апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 06.03.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про зобов’язання СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві надати висновок про відшкодування з бюджету в сумі 125782, 00 грн. ПДВ за декларацією за жовтень місяць 2007 року. В обґрунтування своїх вимог посилається на пп. 7.7.5, 7.7.8 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні відповідач – Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві позов не визнала, з підстав, зазначених в акті перевірки.

Відповідач – Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області позов не визнало, вказавши, що ним не отримано висновок від податкової служби.

Прокурор підтримував заперечення відповідачів.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.03.2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 125 782, 00 грн. В позовних вимогах до Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області відмовлено.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу на постанову господарського суду Миколаївської області від 06.03.2008 року, в якій вказується, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права. Апелянт подав заяву про уточнення апеляційної скарги, згідно якої просить суд скасувати вищезазначену постанову та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Суд першої інстанції розглянув спір по суті та ухвалив судове рішення про часткове задоволення позовних вимог виходячи з того, що між сторонами по справі має місце публічно-правовій спір та позивач вибрав належний спосіб захисту своїх прав.  

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна оскільки провадження у справі необхідно закрити, з наступних підстав.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний суд – суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами по справі має місце публічно-правовій спір та позивач вибрав належний спосіб захисту своїх прав і, відповідно, цей спір повинен вирішуватись адміністративним судом.  

Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Компетенція адміністративного суду не поширюється на вирішення даного спору, оскільки спірні правовідносини не містять позовних вимог, звернення з якими передбачене в рамках КАС України та право на звернення з якими має позивач – в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера».

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на одержання бюджетною відшкодування в залежність від встановлення факту формування і сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Правомірність нарахування від'ємного значення податку на додану вартість, в даному випадку, обґрунтовано встановлена судом першої інстанцій. Ненадання податковим органом висновків органу Державного казначейства про бюджетне відшкодування такого податку, порушені права платника податку підлягають захистові шляхом стягнення відповідної суми з Державного бюджету України на користь такого платника податку, а не шляхом зобов’язанння надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, а тому ухвалене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.4 ч.1 ст. 198; ч.1 ст. 203; п.4 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити, постанову господарського суду Миколаївської області від 06.03.2008 року скасувати, постановити по справі нову ухвалу, якою закрити провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21.09.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація