Справа № 2а-10481/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача Крищенка О.О., Скрицького Д.П.
представника відповідача Ступака С.О., Полянської О.В.,
третьої особи без самостійних вимог
на стороні позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Фонтекс»до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
Приватне підприємство «Фонтекс»(далі - ПП «Фонтекс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у м. Чернігові №0002292320/0 від 18.05.2009 року, яким ПП «Фонтекс»визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 155315,00 грн., що складається з 103543,00 грн. за основним платежем та 51772,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач не врахував договір про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності від 02.01.2007 року на суму 420000 грн., укладений ПП «Фонтекс»з ФОП ОСОБА_1.
В судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що ними було здійснено виїзну планову перевірку ПП «Фонтекс»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 05.05.2009 року № 320/23/33904349. За результатами акту та в порядку п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2118 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №0002292320/0 від 18.05.2009 року, яким приватному підприємству «Фонтекс»визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 155315,00 грн., що складається з 103543,00 грн. за основним платежем та 51772,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. При здійсненні перевірки договір про надання консультативних послуг на суму 420000 грн., укладений ПП «Фонтекс»з ФОПОСОБА_1. позивачем на перевірку не надавався.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він уклав з позивачем договір про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності від 02.01.2007 року на суму 420000 грн., зобов’язання по вказаному договору він виконав, і 30 березня 2007 року з позивачем був підписаний акт здачі-приймання робіт, та зазначив, що позивач не розрахувався з ним.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав., стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Судом встановлено, що працівниками ДПА у Чернігівській області та ДПІ у м. Чернігові на підставі направлень від 06.04.2009 року №351 та від 21.04.2009 року №404 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на 2 квартал 2009 року проведена виїзна планова перевірка ПП «Фонтекс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 05.05.2009 року №320/23/33904349, яким встановлено порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 103543 грн. в т. ч. за 1 квартал 2007 року на суму 103543 грн., за півріччя 2007 року на суму 103543 грн., за три квартали 2007 року на суму 103543 грн., за 2007 рік на суму 103543 грн.
Пунктом 5.9 статті 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (далі - Закон №283) передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Перевіркою оборотно-сальдових відомостей по рахункам, аналізів рахунків, накладних встановлено порушення підприємством пункту 5.9 статті 5 Закону №283 , що призвело до заниження податку на прибуток на суму 103 354 грн. за 2007 рік.
З акту перевірки вбачається, що 01 березня 2007 року ПП "Фонтекс" було укладено з ТОВ "СПК" договір №01, згідно умов договору ПП «Фонтекс»доручає ТОВ «СПК»виконання будівельно-монтажних робіт для реконструкції боксу ДЕПО під будівлю складу ПММ та майданчика для стоянки будівельної техніки за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 59, та майданчика під будівництво АГЗП за адресою м. Чернігів, вул. Ціолковського,30.
Згідно наданих на перевірку документів, протягом січня-лютого 2007 року ПП "Фонтекс", відповідно умов Договору №01 від 01.03.2007 року, придбало у ПП "РТР" залізобетонний паркан на загальну суму 497 005,62 грн. (сума без ПДВ –414 171,35 грн., ПДВ –82 834,27 грн.), а саме : згідно видаткової накладної від 15.01.2007 року № ЦРН1 та податкової накладної від 15.01.2007 року №1 –балки залізобетонні та плити залізобетонні на загальну суму 5 925,02 грн. (сума без ПДВ –4 937,52 грн., ПДВ –987,50 грн.); згідно видаткової накладної від 31.01.2007 року № ЦРНЗ та податкової накладної від 31.01.2007 року №3 - паркан залізобетонний на загальну суму 314 092,77 грн. (сума без ПДВ - 261 743,83 грн., ПДВ - 52 348,77 грн.); згідно видаткової накладної від 28.02.2007 року № ЦРН4 та податкової наклади від 28.02.2007 року № 4 - паркан залізобетонний на загальну суму 176 988,00 грн.(сума без ПДВ –147 490,00 грн., ПДВ - 29 498,00 грн.).
Вказана сума в розмірі 414 171,35 грн. була віднесена ПП "Фонтекс" до складу валових витрат підприємства у І кварталі 2007 року, а сума ПДВ 82 834,27 грн. до складу податкового кредиту ПП "Фонтекс". Дані будівельні матеріали придбавались для виконання умов договору №01 від 01.03.2007 року. В ході перевірки не було встановлено приймання-передача робіт передбаченими умовами даного договору.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час перевірки підприємством не були надані документи, що підтверджують рух зазначених вище будівельних матеріалів. Отже, в ході перевірки встановлено, що при розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів підприємством не враховано балансову вартість паркану залізобетонного (в тому числі балок залізобетонних та залізобетонних плит), що призвело до заниження валового доходу на суму 414171 грн.
Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0002292320/0 від 18.05.09р., яким підприємству донарахований податок на прибуток у сумі 103 543 грн. та 51 772 грн. штрафних санкцій, на загальну суму 155 315грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене ним до ДПІ у м. Чернігові, що підтверджується скаргою від 29.05.2009 року вих. №137-05 наявною в матеріалах справи. За результатами оскарження податкове повідомлення-рішення №0002292320/0 від 18.05.09р. залишено без змін, а скарга - без задоволення, винесено податкове повідомлення-рішення №0002292320/1 від 24.06.09р.
В судовому засіданні було встановлено, що представник позивача погоджується з порушеннями, встановленими актом перевірки, а саме з заниженням валового доходу на суму 414171 грн., проте стверджує, що при перевірці валових витрат податковим органом не враховано витрати за договором від 02.01.2007р. з ФОП ОСОБА_1.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на договір про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності від 02.01.2007 року з ФОП ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача та третьої особи на стороні позивача, ПП «Фонтекс»було укладено договір від 02.01.2007 року з ФОП ОСОБА_1., який зобов'язується надати усні або письмові консультації, висновки, довідки з питань, що виникають у діяльності ПП «Фонтекс», зокрема щодо провадження фінансово - господарської діяльності останнього, діагностики фінансового стану підприємства в умовах фінансової та економічної кризи, надавати підприємству допомогу у визначенні оптимальних для нього схем діяльності, з урахуванням мінімізації витрат та необхідності суворого виконання вимог чинного законодавства, надавати допомогу щодо організації моніторингу та контролю фінансово-господарської діяльності підприємства.
Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що в ході проведення перевірки не встановлено взаємовідносин підприємства з ФОП ОСОБА_1., оскільки були відсутні відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування консультаційних послуг з питань комерційної діяльності, отриманих від ФОП ОСОБА_1., та заборгованості або розрахунків за зазначені послуги в період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.
Факт відсутності цих взаємовідносин підтверджується також даними податкової звітності за формою №1ДФ, згідно якої нарахування та виплати ФОП ОСОБА_1. (код НОМЕР_1) з ознакою доходу "42" за цей період відсутні.
Позивач в судовому засіданні підтвердив факт ненадання податковому органу договора з ФОП ОСОБА_1. про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності від 02.01.2007 року та акту здачі-приймання робіт від 30.03.2007 року на суму 420000 грн. , отже даний договір при перевірці взагалі не досліджувався податковим органом стосовно правомірності чи неправомірності віднесення сум за даною господарською операцією до валових витрат.
Позивачем за його поясненнями дані фінансово-господарської операції помилково не відображені в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 р.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Позивач підтвердив в судовому засіданні факт неподання ним до податкового органу уточнюючого розрахунку.
Згідно ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «Фонтекс»до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.
Керуючись статей 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Фонтекс»до Державної податкової інспекції у місті Чернігові, відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі –12.10.2009 року.
Суддя: Падій В.В.